Державний
вищий навчальний заклад
«Українська академія
банківської справи Національного банку України»
Кафедра теоретичної та
прикладної економіки
Контрольна робота з
макроекономіки
на
тему: «Дослідження основних макроекономічних
ринків Японії»
					







Суми
– 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
1.
ТОВАРНИЙ РИНОК
2.
РИНОК ПРАЦІ
3.
ГРОШОВИЙ
РИНОК
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Мета роботи. Основним
завданням аналітичної роботи було проаналізувати економіку Японії та вплив
економічної ситуації в останній час на різні ринки країни, зокрема ринок праці,
товарний та фінансовий ринок.
Об’єкт
та предмет завдання. Об’єктами нашого
аналізу є ринок праці, товарний ринок та фінансовий ринок. В ролі предмету
аналізу виступають макроекономічні показники, що характеризують відповідні
ринки. Саме на основі них ми будемо робити висновки нашого дослідження 
Методи
дослідження. Для виконання аналітичної роботи нами було використано наступні
загальноприйняті методи економічного аналізу:
· 
метод аналізу та синтезу;
· 
системно-функціональний метод;
· 
економіко-математичне моделювання.
Завдання. Завданням
нашої роботи полягало у тому, щоб визначити як змінилася ситуація на кожному з
ринків Японії та економіки в цілому протягом останніх років та з’ясувати
причини змін.
Інформаційна
база. В процесі виконання аналітичної роботи ми мусили оперувати новітніми
інформаційними даними, а для цього найкраще підходять саме Internet-джерела.
В процесі пошуку даних особлива увага надавалась статистичним макропоказникам.
1. ТОВАРНИЙ
РИНОК
Японія —
високорозвинена індустріально-аграрна країна. Вона займає 3-е місце у світі за
об’ємом промислового виробництва і 4-е — по експорту капіталу.
На світовому
ринку Японія — постачальник продукції складних наукомістких галузей
промисловості, сучасних конструкційних матеріалів. У країні здобувають кам’яне
вугілля, природний газ, нафту, залізну руду і ін., проте більшість корисних
копалини Японія імпортує. Широко розвинені чорна і кольорова металургія,
машинобудування, виробництво морських судів, побутових електронних приладів,
роботів і гнучких виробничих систем, аудіо- та відеотехніки, випуск
електроніки, легкових і вантажних автомобілів, хімічна і текстильна
промисловість. 
Найзначущіші
експортні галузі – кораблебудування і машинобудування, хімічна промисловість, а
також виробництво комп’ютерів (телекомунікації, промислові автомати і роботи).
Хоча вся сировина, а також більшість продуктів харчування імпортується, Японія
має позитивний торговий баланс.
На представлених
нижче таблицях ми можемо побачити картину зміни валового внутрішнього продукту
протягом останніх п’яти років, включаючи як реальний, так і номінальний
показники. 
Таблиця
1.1 – Реальний валовий внутрішній продукт Японії і показники, які на нього
впливають


























































Рік, квартал


ВВП (реальний, єни)


Витрати споживачів


Державні закупки


Внутрішні інвестиції


Чистий експорт


Експорт


Імпрот




2004

5265777
2899649
933897
1203788
141108
687950
546843



2005

5367622
2936146
948434
1241578
157211
735843
578632



2006

5477093
2979731
952034
1247393
203924
806995
603071



2007

5605110
3004288
970517
1257937
262765
874909
612143



2008

5566178
3022514
978451
1195503
272828
890727
617899



2009 (ІІІ квартали)

3897993
2228030
742049
779734
98316
483513
385197



Таблиця 1.2 –
Номінальний валовий внутрішній продукт Японії і показники, які на нього
впливають


























































Рік, квартал


ВВП (номінальний,
єни)


Витрати споживачів


Державні закупки


Внутрішні інвестиції


Чистий експорт


Експорт


Імпрот




2004

4983284
2783104
894680
1131586
96260
662863
566603



2005

5017344
2794893
906018
1168849
69560
719127
649567



2006

5073648
2828843
907033
1184666
63485
817563
754078



2007

5158066
2841198
924172
1206714
86324
908304
821980



2008

5075635
2871828
940737
1171542
7356
884937
877581



2009 (ІІІ
квартали)

3537410
2079918
685397
744763
309
425735
425426



Згідно з
останніми статистичними даними, економіка Японії виходить зі стану рецесії, у
якій вона перебувала протягом останніх п’яти років. Із початком цього року
японська індустрія знову потрапила в чорну смугу невдач.
Уперше зараз за
кілька місяців поточного року в економіці країни спостерігають зростання.
Зокрема, валовий внутрішній продукт протягом січня-травня збільшився на
1,4%.
Дані цифри
відповідають щорічному економічному приросту на 5% і перевищують показники
Сполучених Штатів за той же період. Як зазначають економічні експерт радіо ВВС,
згаданому приросту сприяли активізація споживчого попиту та збільшення експорту
автомобілів та електроніки в США та країни Азії.
Як бачимо за ці
останні роки ВВП реальний завжди перевищує ВВП номінальний. Це призводить до
встановлення такої ситуації в державі як дефляція (падіння загального рівня цін
в національній економіці). Графічне представлення описаних даних маємо нижче:
  
Рисунок
1.1 – Гістограма зміни рівня реального і номінального ВВП Японії за остання
п’ять років
  
Рисунок
1.2 – Крива зміни індексу цін Японії за останні п’ять років
Ще в кінці
листопаду прем’єр-міністр Японії Юкіо Хатояму вперше визнав, що економіка
країни «висхідного сонця» виявилася в стані дефляції, яка загрожує
замкнутим кругом падіння цін і згортання виробництва.
Організація
економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) рекомендувала Банку Японії в цих
цілях продовжувати надм«яку монетарну політику і збільшити об»єми викупу
держоблігацій. 
Для того, щоб
визначити величину внутрішнього валового продукту, що припадає на душу
населення, необхідно значення реалного ВВП поділити на загальну чисельність
людей, які мешкають в даній державі. 
Маємо
наступні результати:
Таблиця
1.3 – Величина ВВП на душу населення Японії (дол. США)






























Роки


Рівень ВВП


Роки


Рівень ВВП




1997

36857

2003

31368



1998

33655

2004

33708



1999

30164

2005

36559



2000

34459

2006

35752



2001

37567

2007

34131



2002

32554

2008

34274



  
Рисунок 1.3 –
Зміна величини ВВП на душу нас. за останні 12 років
Наступним етапом
дослідження є вивчення індексу споживчих цін Японії. Для аналізу було взято
дані за останні п’ять років. Як бачимо, їхні величини майже не мінялися, що
говорить про дбайливе ставлення з боку держави до свого населення, не дивлячись
навіть на певні кризові економічні тенденції у світі.
Зокрема, це
також ілюструє стійкий ВВП на душу населення.
Таблиця 1.4 –
Зміна індексу споживчих цін Японії за останні шість років

















Рік, місяць


Індекс спож. цін




2004

100,3



2005

100,0



2006

100,3



2007

100,3



2008

101,7



2009 

100,5




Проаналізуємо
зміну індексу споживчих цін промисловості Японії на основні види виробництва:
Таблиця 1.5 –
Зміна індексу споживчих цін промисловості за останні п’ять років на основні
види товарів






































Рік


Хім. промисловість


Нафт. і вуг. промисловість


Залізо і сталь


Кольорові метали


Транспорт


Точне машинобуд.




2006

115,9
180,7
147,0
185,8
98,6
95,4



2007

120,1
195,8
154,0
194,0
99,1
95,4



2008

125,3
244,1
186,7
186,3
97,7
93,6



2009

109,0
159,6
162,8
147,9
98,5
92,6




Проаналізувавши
ці цифри, бачимо, що в період початку світової економічної кризи (2008 рік),
впали ціни на транспорт і точне машинобудування. Це є результат зниження попиту
на дані товари, тому для врегулювання цієї ситуації виробники змушені знижувати
цінову планку.
На
відміну від світової більшості в цій Японії спостерігається поступове зниження
цін, тобто дефляція, причини якої були представлені вище. З однієї точки зору
це досить позитивне явище для населення насамперед будь-якого суспільства. Але
з іншої сторони є і друга, негативна сторона, а саме відсутність економічних
стимулів для внутрішніх виробників удосконалювати технологію свого виробництва.
Це
може спричинити поступове замороження виробничих можливостей, що потягне за
собою цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя
населення.
2.
РИНОК ПРАЦІ
Японія, в силу
свого географічного положення, багатовікової історії і, як наслідок, традицій
відзначається досить специфічними особливостями ринку праці. Головними з них є
пожиттєвий найм в великих корпораціях і оплата праці залежно від стажу. Як
правило, тільки компанії-гіганти можуть дозволити собі забезпечити гарантіями
зайнятості свій персонал до кінця їх стажу, однак, в жодному колективному
договорі немає положення про пожиттєвий найм, воно є негласним правилом,
дотримуваним обома сторонами. Це дозволяє досягнути певної єдності інтересів
робітників і роботодавців у межах компанії, але при погіршенні економічної
кон’юнктури досить значно знижує дохід робітників, оскільки їх не звільняють, а
«консервують», тобто переводять на скорочений робочий день або перерозподіляють
на різні робочі ділянки. Але зараз спостерігається процес переходу до більш
традиційних для Заходу форм бізнесу – підприємства більше не нагадують замкнуті
родинні компанії, спостерігається жорстка конкуренція. Водночас в умовах
мегаконкуренції, тобто міжнародної конкуренції, комп’ютеризації та росту ризиків
у бізнесі, які накладаються на умови фінансової кризи, компанії вимушені
оголошувати про примусові звільнення. Причому під скорочення попадає саме та
категорія населення, яка є найбільш високооплачуваною і якій найскладніше
знайти роботу, — «білі комірці», тобто управлінці, а також працівники
середнього та похилого віку. Внаслідок цього безробіття за останні роки сильно
зросло (табл. 2.1), і в серпні цього року склало майже 6% за офіційними даними,
тоді як спеціалісти говорять про більші значення – 7-9%, що для Японії є
практично катастрофою безробіття. Також в останні роки спостерігається
тенденція до зростання рівня так званого добровільного безробіття. Дана
категорія складає практично третину з усіх безробітних. У своїй більшості це
представники вікової категорії 15-29 років (табл. 2.1). Таке безробіття серед
молоді говорить про зміну пріоритетів молоді щодо вибору роботи, відтепер
замість авторитет компанії, її перспектив, їх цікавить можливість проявити свої
знання і здібності для отримання високої зарплати в даний конкретний момент, а
не в майбутньому.
Таблиця 2.1 –
Рівень безробіття в Японії
















































Рік


Населення
працездатного віку


Робоча сила


Не включені до
робочої сили


Рівень зайнятості, %


Рівень безробіття, %


Безробіття серед
молоді, %




Всього


Зайняті


Безробітні




2006

11020
6657
6382
275
4355
57,9
4,1
8,0



2007

11043
6669
6412
257
4367
58,1
3,9
7,7



2008

11050
6650
6385
265
4395
57,8
4,0
7,2



2009

11049
6627
6289
337
4418
56,9
5,1
8,75



Інша тенденція,
також пов’язана з переходом до західної системи господарювання, – це зниження
середньої заробітної платні (табл. 2.2). Власне зниження заробітної платні не є
значним, але внаслідок звільнення високооплачуваних робітників середня
заробітна платня знижується. Але й зниження власне заробітної платні внаслідок
кризи також має місце. Звернімо увагу на заробітну платню в грудні. Як бачимо,
має місце так звана тринадцята зарплата.
Таблиця 2.2 –
Середня заробітна плата












Рік


Заробітна плата,
тисячі ієн на місяць




2006

425,1



2007

411,4



2008

411,5



2009

357,6



Звернімо тепер
увагу на структуру зайнятості (табл. 2.3). Перш за все слід зазначити, що
положення японок на ринку праці завжди є менш стійким, ніж японця, в основному
через конфуціанство, згідно якого жінка займає підпорядковане положення
відносно чоловіка. Саме тому зайнятих чоловіків практично в 1,5 рази більше,
ніж жінок. Також слід звернути увагу на перевищення кількості людей з постійною
роботою іншими категоріями найнятих. В даній таблиці не наведена кількість
людей, що самі є роботодавцями для себе, але її можна обчислити за даною
кількістю зайнятих.
Таблиця 2.3 –
Структура зайнятості











































Рік


Загальна зайнятість


Найняті




Всього


Чоловіки


Жінки


Постійна робота


Тимчасова робота


Проектна робота




2006

6 382
5 472
3 194
2 277
4 702
659
110



2007

6 412
5 523
3 226
2 297
4 751
664
108



2008

6 385
5 524
3 212
2 312
4 767
649
108



2009

6291
5458
3152
2305
4715
640
102



Здійснимо також
порівняння за галузями господарства (рис. 1). На діаграмі видно, що більшість
зайнятих працює в обробній промисловості, на другому місці – торгівля, на
третьому – охорона здоров’я. Дану діаграму отримано за даними серпня 2009 року,
але тенденція є досить стійкою і пов’язаною з багатовіковим розвитком японської
економіки. Також досить багато людей зайнято в будівництві, харчовій
промисловості та транспорті.
  
Рисунок 2.1 –
Кругова діаграма зайнятості за галузями господарства
Отже, ринок
праці в Японії є своєрідним і неповторним. Але в умовах глобалізації, посилення
міжнародної взаємодії для Японії стають важливими і глобальні економічні
проблеми, а саме безробіття, причиною зростання якого в Японії є передусім
поступовий перехід до західної системи найму. Таким чином, причиною
нестабільності є зміни в усталеному порядку ведення господарства. Як тільки
перехід буде завершено, відбудеться стабілізація.
3. ГРОШОВИЙ
РИНОК
Національна грошова одиниця Японії – єна. Вона була введена в 1870
році (одна єна дорівнює 100 сенів).
Пропозицію грошей в економіці здійснює держава за допомогою
банківської системи, що включає Центральний банк (ЦБ) і комерційні банки (КБ).
В Японії ЦБ є не адміністративним органом, а акціонерною компанією, 55% його
капіталу належать уряду, 45% – фінансовим інститутам, страховим компаніям та
іншим приватним акціонерам. Акціонерам гарантовані дивіденди у розмірі 4%, в
разі здобуття банком високого прибутку вони можуть бути збільшені до 5%. Решта прибутку йде до
державного бюджету.
В
залежності від ліквідності, грошову масу структурують шляхом ділення на частини
відносно ступеня ліквідності (міра швидкості обміну активу на готівку). В
Японії розрізняють 4 грошових агрегати (Monetary Aggregates):
1. 
M0
включає
готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями;
2. 
М1
грошовий
агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті;
3. 
М2
грошовий
агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити;
4. 
М3
(грошова
маса) — грошовий агрегат М2
та цінні папери, крім акцій.
Середня місячна
сума коштів по кожному агрегату протягом 2004-2009 років представлена в таблиці
3.1
Таблиця 3.1 – Середні
місячні значення грошових агрегатів Японії (трлн. єн)


























































Рік


M3


M2


M1


M0


Депозитні гроші


Квазі-гроші


Депозитні сертифікати




2004

1023,4487
688,9341
448,4688
67,7505
380,7183
553,3713
21,6086



2005

1028,5078
701,3744
469,3431
69,4736
399,8695
536,8245
22,3403



2006

1025,2024
708,4266
483,2384
70,8101
412,4283
519,8439
22,1201



2007

1026,9908
719,5765
482,8486
71,8396
411,009
521,4723
22,67



2008

1034,6856
734,5827
480,3928
72,2629
408,1299
530,8927
23,4001



2009

1052,39
753,57
482,588
72,65
409,938
545,436
24,368



Також можемо
спостерігати дані тенденції використавши для наочності лінійні графіки :
  
Рисунок 3.1 –
Графік тенденції зміни величини грошових агрегатів Японії за 2004-2009 роки
Таблиця 3.2 –
Відносні зміни середніх місячних значення грошових агрегатів Японії за 5
останніх років (трлн. єн)





































Рік


M3


M2


M1


M0




2004

—
—
—
—



2005

5,0591
12,4403
20,8743
1,7231



2006

 — 3,3054
7,0522
13,8953
1,3365



2007

1,7884
11,1499
 — 0,3898
1,0295



2008

7,6948
15,0062
 — 2,4558
0,4233



2009

17,7064
18,9853
2,1952
0,3871



Спостерігаючи за
даними таблиці 3.2 можемо помітити наступну тенденцію:
· 
зменшення відносного приросту
високоліквідних активів (M0
і
M1)
та збільшення приросту низько ліквідних (M2
і
M3).
Отже
відбувається зменшення кількості реальних грошей, за які люди можуть купувати
товари та послуги. Збільшується обсяг так званих квазі грошей, які є досить
високоліквідними, через їх сутність (вони є просто записом числа на рахунку в
банку).
Таблиця 3.3 – Ставки
по кредитам та депозитам





























Японія


1995


2000


2001


2002


2003


2004


2005


2006




кредит

3,51
2,07
1,97
1,87
1,82
1,77
1,68
1,67



депозит

0,90
0,07
0,06
0,04
0,04
0,08
0,27
0,68



Із результатів
таблиці видно, що порівняно з
1995 роком відбувся значний спад ставок
по кредитам. Подібна тенденція спостерігається і
за
ставками депозитів,
хоча
починаючи з 2005 року,
відбувається
значне підвищення їх рівня.
Державний борг.
На кінець червня
2009 року державний борг Японії досяг рекордної позначки у 860 трлн ієн
(близько 9 трлн доларів ), що складає 6,74 млн. ієн (близько 70 тис доларів) на
душу населення країни.
На кінець 2008
фінансового року (31 березня 2009 р) сума боргу становила 849 трлн ієн (8,75
трлн. дол.). Експерти Мінфіну припускають, що протягом поточного фінансового
року він може зрости до 924 трлн ієн (9,5 трлн дол. за поточним курсом).
Таблиця 3.4 –
Державний борг Японії у % до ВВП



































Борг


Середнє 1993-2002


2003


2004


2005


2006


2007


2008


2009


2010


2011




Чистий

42,8
76,5
82,7
84,6
84,3
80,4
87,8
103,6
114,8
136,3



Валовий

117,3
167,2
178,1
191,6
191,3
187,7
196,3
217,2
227,4
234,2



Основну частину
боргу становлять державні цінні папери і зобов’язання на загальну суму близько
684,5 трлн ієн (7 трлн. дол.). З 31 березня 2009 року цей показник зріс на 4
трлн ієн (41 млрд. дол.).
Таблиця 3.5 –
Державний борг Японії (млрд. ієн)



































































































Фінансовий рік


Всього


Облігації


Векселя


Позики


Власник кредиту




Уряд


Банк Японії


Інше




1999

492970
343134
44193
105643
230839
79180
182951



2000

538386
380655
47639
110093
224843
72726
240818



2001

607312
448163
49603
109546
253514
70246
283552



2002

668761
504254
57486
107021
276517
76710
315534



2003

703148
556416
86126
60606
124812
80410
497926



2004

781552
626363
96076
59112
138208
75911
567433



2005

827481
670579
97627
59274
141107
70441
615932



2006

834379
674122
100974
59282
110307
67005
657067



2007

849240
684328
107753
57159
89418
63228
696593



2008

846497
672849
116082
57566
66114
62569
717815



2009

864677
674631
133586
29397
62505
59802
742371



Як бачимо японці
схильні до погашення витрат на різноманітті кризові ситуації, за допомогою
зовнішнього боргу. Це не є досить добрим оскільки:
1. 
зовнішній борг в Японії постійно зростає;
2. 
рівень боргу майже вдвічі більший за
рівень ВВП;
3. 
до недавнього часу малі ставки рефінансування
почали зростати.
А позику все ж
таки колись доведеться повертати.
Бюджет Японії на
2010 рік.
Нещодавно був оприлюднений проект бюджету Японії на 2010
фінансовий рік (починається з 1 квітня). Бюджет стане рекордним за видатками,
які досягнуть 92,3 трильйона ієн (більше трильйона доларів).
Гігантський дефіцит бюджету
доведеться покривати за рахунок запозичень, обсяг яких складе 44,3 трильйона
ієн (більше 480 мільярдів доларів, або 10% від ВВП). Для порівняння, дефіцит
бюджету США в 2009 фінансовому році склав 1,4 трильйона доларів, також
опинившись біля позначки в 10% від ВВП.
Зростанням бюджетних
видатків держава намагається знову поставити на ноги економіку, яка цього року,
ймовірно, скоротиться на 6 %. Спад ВВП буде більшим, ніж у будь-якій іншій
великій розвиненій державі.
Тим не менше, на прохання
міністерств, довелося скоротити витрати на три трильйони ієн.
Загальний обсяг державного
боргу Японії зараз перевищує 200 відсотків від ВВП, що є максимальним
показником серед всіх країн світу. Незважаючи
на це, процентні ставки японських держоблігацій знаходилися на більш низькому
рівні, ніж в інших країн G7. Це дозволяло Японії позичати кошти під невеликі
відсотки на внутрішньому ринку (зовнішній держборг Японії порівняно невеликий).
Проте останнім часом ставки
стали рости. Різниця між ставками довгострокових 30-річних і дворічних
зобов’язань досяг 2,11%, що є максимумом за чотири роки. Така різниця показує
побоювання ринку з приводу управління держборгом.
Дії Центрального банку
Японії
Світова фінансова криза не
обійшла стороною і одну з найбільших економік азіатського регіону – Японію. У 2008 році ставка рефінансування
центробанку країни сонця, що сходить була знижена з 0,5% спочатку до 0,3%, а
потім до 0,1%. На цьому рівні
вона зберігалася весь 2009 рік.
В 2009 рік, що минає Банк
Японії завершив очікуваним збереженням ставки рефінансування на колишньому
рівні — 0,1%, заявивши при цьому, що не стане миритися з постійним зниженням
споживчих цін. Також центробанк
країни вирішив збільшити пропозицію ліквідності на фондових ринках Японії
шляхом покупки облігацій та інших цінних паперів на суму 116 мільярдів доларів. Дані кроки, як було заявлено, будуть
проводитися в рамках антикризової політики японського уряду, що включає в себе
заходи по боротьбі з дефляцією та подорожчанням курсу ієни до долара, що
підриває основи японського експорту.
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши найголовніші
економічні ринки Японії можна стверджувати, що дана країна є досить цікавою та
особливою в деяких економічних аспектах.
Першим ми аналізували
товарний ринок і дійшли висновку, що в період початку світової економічної
кризи (2008 рік), ціни на транспорт і точне машинобудування впали. Це було
результатом зниження попиту на дані товари. Щоб врегулювати ситуацію, що
виникла виробники змушені були знижувати цінову планку. На
відміну від світової більшості, в Японії спостерігається дефляція, причини якої
були представлені вище. З однієї точки зору це досить позитивне явище для
населення насамперед будь-якого суспільства. Але з іншої сторони є і друга,
негативна сторона, а саме відсутність економічних стимулів для внутрішніх
виробників удосконалювати технологію свого виробництва, що може спричинити
поступове замороження виробничих можливостей, яке у свою чергу потягне за собою
цілу ланку негативних змін, які врешті решт знизять рівень благополуччя
населення.
Проаналізувавши
ринок праці в Японії, ми дійшли висновку, що він є своєрідним і неповторним.
Японці живуть в добу змін, в результаті чого положення молоді, жінок та інших
малозахищених груп населення стало нестабільним, що впливає на структуру
зайнятості та безробіття. Пожиттєвий найм відживає свій час, і перші, хто це
помітив, – молодь та люди, котрі раніше отримували зарплату, що залежала від
стажу. В результаті назрів конфлікт між економікою та традицією підтримки
старших членів суспільства. Хоча при цьому багато особливостей, наприклад структура
зайнятості, відчуває незначні зміни. Причиною зростання безробіття є передусім поступовий
перехід до західної системи найму. Причиною ж нестабільності є перехідні зміни
в усталеному порядку ведення господарства. Після проходження даної системи,
відбудеться стабілізація.
На фінансовому
ринку Японії відбувається зменшення кількості реальних грошей та збільшення обсягу
квазі грошей. Значний спад ставок по кредитам та депозитам був до 2005, після
чого їх рівень підвищується. Всі фінансові проблеми японці чомусь вирішували за
допомогою державних кредитів. На разі Японія має державний борг близько 9 трлн
доларів, що складає 70 000 доларів на душу населення країни. Загальний обсяг державного боргу Японії перевищує 200
відсотків від ВВП. Тобто вони винні вдвічі більше ніж вони виробляють за рік.
Незважаючи на великий
державний борг, процентні ставки японських держоблігацій знаходилися на більш
низькому рівні, ніж в інших країн Великої сімки. Що дозволяло Японії позичати
кошти під невеликі відсотки на внутрішньому ринку Але ставки почали зростати,
що призвело до побоювання ринку з приводу управління держборгом, оскільки
колись все ж таки доведеться повертати позику, а брати нові кредити бід великі
відсотки зробить ситуацію ще гірше.
В бюджеті Японії на 2010 фінансовий
рік видатки досягнуть більше трильйона доларів. Гігантський дефіцит бюджету доведеться покривати знову ж
таки за рахунок кредиту, обсяг якого складе 480 мільярдів доларів, або 10% від
ВВП.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.  http://www.stat.go.jp/english/index.htm
2.  http://www.lenta.ru/news/2009/12/25/budget/
3.  http://quote.rbc.ru/macro/country/25.shtml
4.  http://www.worldstat.org/countries/japan.htm
5.  http://www.boj.or.jp/en/type/law/bojlaws/bojlaw1.htm