Міністерство освіти України
Київський Національний Економічний Університет
Кафедра фінансів підприємств
та страхової справи .Реферат
на тему :
“ Інвестиційна діяльність страхових компаній “Виконав : студент 7 групи
3 курсу ФЕФ
Вертелецький Д.Б.
К и ї в 1 9 9 7
П л а н
Вступ 2
Розділ 1 Законодавчі особливості здійснення інвестиційної
діяльності страховиками на Україні . 2
Розділ 2 Зарубіжний досвід у провадженні інвестиційної
діяльності страховиками . 5
Висновки 6
С п и с о к л і т е р а т у р и . 7
Вступ
Страхування є об’єктивно необхідною складовою частиною економічної
системи держави . В умовах розвинутих товарно-грошових відносин , що
властиві сучасному процесу суспільного виробництва , страхове покриття по
визначеним ризикам , що надається страховиком страхувальнику у грошовій
формі шляхом укладання договору страхування , можна розглядати як
специфічний товар .
Слід визначити , що по-перше данний товар виступає у грошовій формі ,
по-друге при його продажу за рахунок страхової премії утворюється страховий
фонд , для якого характерний замкненний перерозподіл фінансових ресурсів —
тільки серед страхувальників , по-трете плата страхової премії за страхове
покриття означає лише право страхувальника на отримання в майбутньому
грошового відшкодування за обумовлені наслідки страхового випадку , що
стався .
На відмінку від виробництва , де спочатку провадяться затрати
капіталу , а потім , при реалізації , проходить їх відшкодування , — у
страховій справі страховик спочатку збирає кошти і лише потім — зазнає
затрат , що пов’язані з ліквідацією збитків в міру виникнення страхових
випадків . При страхуванні життя взагалі утворюється довготерміновий резерв
премії під майбутні виплати .
Таким чином , завжди існує проміжок часу , коли страховик має у
своєму розпорядженні значні кошти , які мають бути інвестовані в різні
галузі економіки і використані як капітал з метою отримання прибутку .Розділ 1 Законодавчі особливості здійснення інвестиційної
діяльності страховиками на Україні .У зв’язку з розширенням інвестиційної діяльності доцільно визначити її
основні джерела . Основними з них є :
Власні кошти ( статутний фонд , резервний фонд , утворений з прибутку ,
прибуток , цільве фінансування і надходження ) .
Залучені кошти ( поточне надходження страхових премій , резерви внесків
і відшкодувань , фонд запобіжних заходів ) .
При інвестування коштів страхової компанії в Україні керуються Законом
України “ Про страхування “ . Відповідно до статті 30 цього Закону , “
Страхові резерви повинні розміщуватись з урахуванням безпечності ,
прибутковості , ліквідності та диверсифікованості .
Перший принцип розміщення активів — принцип безпечності . Його дія
повною мірою розповсюджується як на активи , що покривають страхові резерви
так і на вільні активи . Данний принцип передбачає максимально надійне
розміщення активів що забезпечує їх повернення у повному обсязі .
Другий принцип — прибутковість вкладень . Відповідно до нього активи
повинні приносити постійні і достатньо високі доходи .
Третій принцип — ліквідність вкладів . Страхова компанія повинна у
будь-який час мати у розпорядженні сумму грошей , яка б забезпечувала
страхувальникам виплату обумовлених договором сум у встановлені терміни .
Четвертий принцип — деверсифікація вкладів . Він служить розподілу
інвестиційних ризиків серед різних видів вкладів , що в свою чергу
забезпечує фінансову стійкість інвестиційного портфеля страховика .
З урахуванням вище наведеного і спираючись на Закон України “ Про
страхування “ можна визначити такі напрямки інвестування для страхових
компаній :
Банківські вклади та депозити .
Нерухоме майно .
Цінні папери , що передбачають одержання доходів .
Цінні папери , що емітуються державою .
Права вимоги до перестраховиків .
Довгострокові інвестиційні кредити .
Згідно з “ Тимчасовим положенням про порядок формування і розміщення
страхових резервів “ , при визначенні рівня покриття до заліку приймаються
в обме6жених обсягах такі активи ( у відсотках до суми наявних технічних
резервів і 50 % сформованого Статутного фонду ) :
Банківські вклади (депозити ) не більше 30 % в одному банку .
Нерухоме майно не більше 10 % .
Іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів не
більше 40 % , в тому числі :
а ) акції які не котуються на фондовій біржі — не більше 15 ,
з них акції одного емітента не більше — 2 % .
б ) акції які котуються на фондовій біржі — не більше 5 %
одного емітента .
в ) облігації — не більше 5 % .
4. Грошові позики юридичним та фізичним особам — страхувальникам —
не більше 30 % , втч :
а ) позики юридичним особам незабезпечені банківськими гарантіями або
гарантіями інших страховиків — не більше 5 % , з них розмір позики окремому
позикоодержувачу не повинен перевищувати 1 % .
б ) позики юридичним особам забезпечені банківськими гарантіями або
гарантіями інших страховиків не повинені перевищувати 5 % окремому
позикоодержувачу.
5. Права вимоги до перестрахувальників — не більше 50 % обсягів
страхових зобов’язань , переданих до перестрахування .
Як бачимо , наведені вище обмеження при формуванні інвестиційного
портфеля страховика спрямовані в першу чергу на девірсифікацію ризику
втрати інвестиції чи отримання збитків від інвестиційної діяльності . На
мій погляд це дуже правельне рішення в умовах економічної нестабільності в
нашій країні . Однак , в ціх обмеженнях , я вважаю є певні недоліки .
Наприклад , обмеження по нерухомому майну — 10 % . Виділивши у складі
нерухомого майна житлові будинки і піднявши ліміт наприклад до 30-40 %
можна було б досягти значних залучень капіталу в сферу будівництва житла ,
яке на даннний момент і необхідне і досить прибуткове . Така форма
інвестицій ( і будівництво вцілому ) є найбільш привабливою особливо для
компаній , що займаються довгостроковим страхуванням .
Для підняття авторитету і цінності національної валюти треба також
обмежити ще більше обсяги вкладень коштів страховиками в іноземну валюту
до 1-2 % .
В Україні в силу нерозвинутості деяких видів вкладень основний доход
українські страхові компанії отримали від банківських депозитів ( в 1994
році 75 % ) . Зниження відсотку по банківських депозитах спонукало
страховиків до переорієнтації інвестиційних портфелів в напрямку відносно
більш доходних , але й одночасно меньш ліквідних активів.
Лише 5-10 % всіх активів склали цінні папери банків та підприємств
.Це пояснюється насамперед фактором невизначеності , що домінує в економіці
.Розділ 2 Зарубіжний досвід у провадженні інвестиційної
діяльності страховиками .Великий інтерес у галузі інвестиційної політики представляє досвід
країн ринкової економіки .
Так у Великобританії страхові компанії не тримають , як правило , на
поточних рахунках коштів більше ніж це потребують повсякденні розрахунки .
Проте в силу специфіки страхової справи може виникнути ситуація , коли
страховикові негайно знадобляться кошти . Тому певну частину , в
середньому 4 — 5 % всіх активів компанії , що займаються страхуванням життя
та 10 — 13 % активів компаній , що займаються ризиковими видами страхування
, складають високоліквідні короткотермінові інвестиції ( депозити ,
депозитні сертифікати , казначейські зобов’язання ) , що порівняно швидко
перетворюються в гроші .
Середньо та довго термінові інвестиції можна розділити на такі групи :
цінні папери з фіксованим доходом . акції , нерухомість та іпотечний кредит
.
Цінні папери з фіксованим доходом є основним об’єктом інвестування
страхових компаній Великобританії . Вони є надійним капіталовкладенням ,
яке забезпечує стійкий доход і в той самий час можуть бути швидко
реалізовані на ринку .
Одночасно страхові компанії інвестують кошти в звичайні акції компаній
та фірм різних галузей господарства . Це пояснюється намаганям отримати
більш високий доход . Також через володіння акціями певних компаній
страхові компанії намагаються впливати на галузі в яких вони мають свої
інтереси .
Нерухомість , як об’єкт інвестування , є дуже привабливою для
страхових компаній , бо надійно захищає вкладені кошти від інфляції . Разом
з тим цей вид інвестицій є дуже низьколіквідним і їх реалізація за короткий
час може бути проблематичною для інвестора .
В Великобританії є дуже розповсюдженим іпотечне кредитуваня . Воно
здійснюється в сумі , що не перевищує 2 / 3 від суми яка може бути
отримана від продажу майна . Данний вид інвестицій носить довготерміновий
та низьколіквідний характер .
Останнім часом набуває популярності такий вид інвестицій , як купівля
творів мистецтва , антікваріату , різних цінних колекцій . Це не дає
стабільного прибутку , а доход залежить виключно від підвищення цін на
данні предмети .Висновки
З вищенаведеного можна зробити висновок , що найбільш доходними і
стабільними є інвестиції в цінні папери з фіксованим процентом , які
випускає уряд і місцеві органи влади . В Україні ж до останнього часу
переважали банківські депозити , зі зменшенням банківського відсотку
акценти змістились в бік державних цінних паперів . Вцілому за деякіх умов
( завершення приватизації , стабілізація грошової одиниці ) перспективними
напрямками інвестицій стануть інвестиції у акції піприємств . Для компаній
які здійснють довготермінове страхування виходом зі становища моглоб бути
інвестування вільних коштів в будівництво , зокрема житла , це надало б
можливість захистити зібрані кошти від інфляції на довгому періоді .С п и с о к л і т е р а т у р и .
. Бланк А.И. Інвестиційний менеджмент , К., Ітем 1995
Страховий портфель , М., Сомінтек 1996
Харченко Н.В. Інвестиційна діяльність страхових компаній . Фінанси України
1996 № 7 .
