Предмет:
«Економіка і економічний аналіз»
Тема:
«Методи економічного аналізу»


1.
Метод економічного аналізу
Під методом у широкому змісті слова
розуміється спосіб підходу до вивчення реальної дійсності, спосіб дослідження
явищ природи і суспільства.
					







Всі економічні явища, що відбуваються на
окремому підприємстві, або їхні сукупності являють собою щось ціле,
узагальнене. По таким узагальненим даним можна визначити, що підприємство має
низькі темпи виробництва продукції або інших показників, але це не дає
можливості установити причини цих явищ, виявити шляхи їхнього усунення. Тому
виникає необхідність загальне явище розкласти на складові частини, щоб виділити
ведучі, визначальні фактори. Таким розкладанням об’єкта, що досліджується, на
його складові частини і займається аналіз.
Поняття аналізу як розкладання предмета
або явища на складові частини є загальним. Однак аналіз економічних явищ
можливий тільки на основі логічних прийомів, побудови моделей, уявного,
абстрактного розкладання. Таким чином, аналіз економічних явищ являє собою
абстрактне розкладання цих явищ на складові частини шляхом використання
логічних прийомів і моделювання.
Абстрактнологічна характеристика методу
економічного аналізу передбачає необхідність вивчення характеристик об’єкта, що
досліджується, і вибір того методологічного апарату, що відповідає цим
характеристикам. Наприклад, аналіз впливу чисельності робітників і їх
продуктивності праці на обсяг виробництва в автоматизованих апаратурних
виробництвах не дозволить одержати вірних висновків у зв’язку із тим, що
основними факторами, що впливають на обсяг виробництва в цьому випадку є
кількість обладнання, його продуктивність і фонд часу роботи обладнання.
Збільшення чисельності персоналу при даній кількості обладнання в цьому випадку
не веде до зростання обсягу виробництва продукції.
Розкладання загального явища на складові
частини дає можливість вивчити окремі сторони цього явища. Після оцінки впливу
факторів на результуючий показник необхідно відновити єдність досліджуваного
явища за допомогою синтезу об’єднанням однорідних явищ у групи, узагальненням
впливу різних причин, підведенням підсумків діяльності досліджуваних об’єктів.
При узагальненні результатів аналізу необхідно із всієї множини факторів, що
вивчаються, виділити типові від випадкових, головні, від яких залежать
результати діяльності від неголовних.
Таким чином, найважливіші особливості
методу економічного аналізу полягають в наступному:
1. Системний підхід до аналізу економічних
явищ і процесів, що виражається в комплексному, взаємозалежному вивченні
багатобічних зв’язків і взаємної обумовленості дії факторів організації,
техніки і технології виробництва. Прикладом несистемного підходу в економічному
аналізі є прагнення до зниження собівартості продукції без врахування того, як
це відобразиться на якості продукції; зменшення виробничих запасів без оцінки
можливості безперебійного процесу виготовлення продукції.
Розкладання загальних показників на їх
складові елементи, деталізація їх за місцем і часом.
3. Оцінка взаємозв’язку і взаємозалежності
між показниками, розрахунок величини впливу окремих факторів на результуючі
показники і виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності діяльності
підприємства. Усі показники підприємства знаходяться в тісному взаємозв’язку і
взаємозалежності. Наприклад, обсяг виробництва продукції залежить від кількості
обладнання, його продуктивності та фонду робочого часу. Продуктивність та фонд
робочого часу залежить від якості обслуговування та ремонту обладнання, від
своєчасного забезпечення матеріальнотехнічними ресурсами та їх якості. Фонд
робочого часу залежить також від того, наскільки ефективно було проведено
дослідження попиту на продукцію, що виробляється підприємством. Якщо існують
проблеми із збутом продукції, обладнання простоює, що значно погіршує
використання потенціалу підприємства.
В економічному аналізі важливо не тільки
знати характер взаємозв’язків показників підприємства, але і визначати
кількісну величину впливу на показник кожного з діючих факторів.
4. Узагальнення результатів аналізу і
розробка проектів управлінських рішень.
2.
Система аналітичних показників
В економічному аналізі використовується
система аналітичних показників. Класифікація показників необхідна для вірного
застосування інструментарію економічного аналізу.
За своїм змістом показники поділяються на
кількісні і якісні. Кількісні показники показують обсяг ресурсу або результату,
наприклад, обсяг виготовленої продукції, чисельність працівників і т. ін.
Якісні показники – це в основному показники, які характеризують співвідношення
результатів і витрат або ресурсів, наприклад, продуктивність праці,
рентабельність, витрати на 1 грн. товарної продукції, фондоозброєність праці,
матеріаломісткість продукції і т. ін.
Показники розподіляються також на загальні
і специфічні. До загальних відносяться показники, що характеризують результати
діяльності підприємств усіх галузей економіки, наприклад, товарна, валова,
реалізована продукція, витрати, собівартість, прибуток, рентабельність.
Специфічні показники характеризують результати діяльності підприємств окремих
галузей народного господарства.
Показники поділяються на абсолютні і
відносні. Відносні показники визначаються у відсотках, коефіцієнтах або
індексах. Абсолютні показники поділяються на натуральні (умовнонатуральні) і
вартісні.
При вивченні причиннонаслідкових зв’язків
показники поділяються на факторні і результативні. Якщо показник розглядається
як результат впливу декількох причин і виступає як об’єкт дослідження, то він
називається результативним. Показники, що визначають величину результативного
показника, називаються факторними.
По способу формування розрізняють
показники:
1. 
нормативні;
2. 
планові;
3. 
облікові;
4. 
аналітичні (оціночні).
3.
Класифікація факторів в економічному аналізі
Кожний показник, що характеризує
ефективність господарської діяльності підприємства, формується під впливом
багатьох факторів. Фактори в економічному аналізі класифікуються по різним
ознакам.
Фактори можуть бути загальними і
специфічними або поодинокими. Загальні фактори діють у всіх галузях економіки,
специфічні характерні для підприємств окремих галузей.
Велике значення в економічному аналізі має
розподіл факторів на внутрішні і зовнішні. Внутрішні фактори залежать
безпосередньо від діяльності підприємства, зовнішні фактори не залежать від
його діяльності. До них відносяться фактори зовнішнього середовища, але ж
постійна увага до цих факторів, постійне дослідження їх динаміки, вміння
реагувати на їх зміни стає потребою підприємства в сучасних умовах.
За місцем виникнення можна виділити
внутрішньогосподарські, галузеві, регіональні, народногосподарські. Серед
внутрішньогосподарських факторів доцільно виділяти фактори оперативної,
основної, звичайної діяльності, надзвичайних подій.
Серед факторів виділяють об’єктивні і
суб’єктивні. Об’єктивні фактори не залежать від волі і бажання людей, це,
наприклад, стихійне лихо. Суб’єктивні фактори залежать від діяльності людей.
Фактори розподіляються на постійні і
періодичні. На відміну від постійних, які діють безперервно, періодичні фактори
діють час від часу при здійсненні певних заходів, наприклад, впровадженні нових
технологій, освоєнні нових ринків збуту.
Фактори також розподіляються на
екстенсивні і інтенсивні, основні і неосновні; фактори 1-го, 2-го і т.д.
порядку; кількісні і якісні, складні і прості; позитивні і негативні.
4.
Графічний метод
Графіки
мають велике ілюстративне значення, вони більш наглядно демонструють ті
закономірності і тенденції, що містить числова інформація. Графічний метод
також використовується для розрахунку деяких показників, наприклад, точки
беззбитковості, внутрішньої норми доходності і т.ін. Широко застосовується
графічний метод для дослідження організаційних структур управління.
5. Економікоматематичні
методи
Економікоматематичні
методи знаходять широке застосування в економічному аналізі.
Метод
кореляційного і регресивного аналізу використовується для визначення тісноти
зв’язку між показниками, що не знаходяться у функціональній залежності.
Кореляційна залежність може бути виявлена як між двома кількісними ознаками,
так і між багатьма величинами. В останньому випадку приходиться мати справу з
множинною кореляцією.
Метод
лінійного, динамічного й опуклого програмування застосовується для рішення
багатьох екстремальних задач, з якими досить часто приходиться мати справа в
економіці. Рішення таких задач зводиться до знаходження крайніх значень
(максимуму і мінімуму) деяких функцій змінних величин.
Сітьові
графіки застосовуються при використанні математичних методів сітьового
планування і управління. Методи сітьового планування дозволяють наочно
(графічно) виразити досить складні співвідношення між окремими видами робіт,
заздалегідь виділити найбільш напружені ділянки робіт, відшукати критичну
послідовність робіт (критичний час). Вони дозволяють, отже, скласти оптимальний
план, мінімізуючий виконання робіт з часі і вартості.
6. Інформаційне
забезпечення економічного аналізу
Основою
економічного аналізу є система економічної інформації, яка є базою прийняття
оптимальних управлінських рішень. Створення раціонального потоку інформації
повинно опиратися на певні принципи.
Такими
принципами є:
1. 
виявлення інформаційних потреб;
2. 
виявлення способів найбільш ефективного задоволення потреб в
інформації;
3. 
об’єктивність інформації;
4. 
єдність інформації із різних джерел;
5. 
усунення дублювання в первинній інформації;
6. 
своєчасність одержання, обробки інформації для забезпечення
прийняття управлінських рішень в оперативному управлінні;
7. 
широке використання ЕОМ для обробки первинної інформації для
одержання систематизованих даних;
8. 
можливе обмеження обсягу первинної інформації і підвищення
коефіцієнту її використання.
Джерела
інформації економічного аналізу підрозділяються на облікові і позаоблікові. До
облікових джерел відносяться:
а)
бухгалтерський облік і звітність;
б)
статистичний облік і звітність;
в)
оперативний облік і звітність;
г)
вибіркові облікові дані.
У
бухгалтерському обліку і звітності знаходять найбільш повне відображення й
узагальнення господарські засоби і господарські операції.
Статистичний
облік і звітність, які відображають сукупність масових явищ і процесів, що
виявляють певні економічні закономірності, служать важливим джерелом аналізу.
Оперативний
облік і звітність забезпечують швидке одержання відповідної інформації,
необхідної для прийняття управлінських рішень щодо регулювання господарської
діяльності.
Вибіркові
облікові дані необхідні для поглибленого вивчення певних питань діяльності
підприємства.
До
позаоблікових джерел відносяться наступні:
а)
матеріали внутрішнього і зовнішнього аудита;
б)
матеріали лабораторного контролю;
в)
матеріали перевірок податковою службою;
г)
матеріали виробничих нарад;
д)
матеріали зборів трудових колективів;
е)
матеріали засобів масової інформації;
ж)
матеріали, отримані в результаті особистих контактів з виконавцями;
з)
інформація, одержана від споживачів продукції.
Необхідність
підвищення наукового рівня економічного аналізу в сучасних умовах передбачає
широке застосування нормативів, які розподіляються на:
1. 
нормативи використання матеріальних ресурсів;
2. 
нормативи витрат праці, що дозволяють визначити чисельність
працівників, кількість робочих місць і т. ін. Це норми часу, виробітку,
обслуговування, чисельності;
3. 
нормативи організації виробництва, наприклад, нормативи тривалості
виробничого циклу, запасів;
4. 
нормативи формування і використання фінансових ресурсів. До них
можна віднести податки, що визначають взаємовідношення підприємства з бюджетом,
тарифи відрахувань на соціальні цілі, норми амортизації, нормативи оборотних
засобів;
5. 
соціальні нормативи.
Науково
обґрунтовані нормативи необхідні для оцінки виконання бізнес-плану,
обґрунтування і вибору оптимальних планових рішень.
Для
більш глибокої оцінки діяльності підприємства використовуються джерела
внутрішньогалузевої інформації – дані інших підприємств. Їхнє використання дає
можливість здійснити міжгосподарський аналіз, оцінити конкурентоспроможність
підприємства і продукції.


Література
1.  Баканов М. Теория
экономического анализа: Учебник. (4-е изд.). М.: ФиС, 2000. – 416 с.
2. 
Грищенко О.В. Анализ
и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Таганрог:
Изд-во ТРТУ, 2000
3. 
Гутника В.П. Анализ
экономических систем. Изд-во: ЭКОНОМИКА, 2006. – 338 с.
4. 
Економічний аналіз господарської діяльності. / Іващенко В.І., Болюх М.А.,
– К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. – 204 с.
5. 
Маркин Ю.П. Экономический анализ: Учебное пособие. Омега-Л,
2009. – 450 с.