ЗМІСТ
ВСТУП
1.ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ
РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
2. ПРОБЛЕМИ ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ВИСНОВОК
					







ЛІТЕРАТУРА


ВСТУП
Нові політичні та
економічні умови, процеси глобалізації вимагають сучасних організаційних
підходів до здійснення космічної діяльності, розв’язання проблем ефективності
космонавтики, її комерціалізації. Важливим напрямком удосконалення
організаційно-управлінського механізму у цій сфері є створення
проектно-орієнтованих виробничо-комерційних систем. Комплексний
науково-технічний проект у сфері космічної діяльності е сукупністю заходів, які
здійснюються під контролем держави і мають за мету вирішення складної
науково-технічної проблеми. Масштабність, складність, ресурсоємкість, висока
вартість космічних науково-технічних проектів потребують удосконалення методів
їх комплексної оцінки
Кінець XX
століття став фіналом ери геополітичного антагонізму, що стимулював розвиток
космічної діяльності з моменту її народження. Майже за 50 років свого існування
світова космонавтика довела свою значущість в галузях стратегічного,
політичного, наукового та соціально-економічного розвитку держав. На
сьогоднішній день космічна діяльність інтегрує і використовує досягнення таких
найважливіших високотехнологічних галузей, як комп’ютерне програмне
забезпечення, електроніка, зв’язок, біотехнології, створення нових матеріалів
та ін. Космічна діяльність пов’язана з міжнародною торгівлею та політикою,
глобальними ринками, міжнародною конкуренцією, стандартизацією та регулюванням.
Глобальна космічна індустрія вже у 1996 році досягла обсягу доходів у розмірі
77 млрд. дол. США і в ній було зайнято понад 800 000 працівників. Космонавтика
акумулює цінний банк даних, які використовуються державами в процесі виходу з
новими товарами та послугами на світовий ринок. Все це робить космічну
діяльність однією з найважливіших рушійних сил світової економіки, знаменує
новий—глобальний — етап у її розвитку.
1.ОСНОВНІ
ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-
КОСМІЧНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
Ракетно-космічна
галузь України має значний економічний та науково-технічний потенціал. На
початок 1992 р. В Україні налічувалося близько 600 спеціалізованих підприємств,
які брали участь у створенні ракетно-космічної техніки і на яких працювало
понад 250 тис. Кваліфікованих спеціалістів.
Основною
продукцією ракетно-космічного комплексу України за часів СРСР були бойові
ракетні комплекси стратегічного призначення всіх класів (шахтного,
залізничного, морського базування), «а які було зорієнтовано 90% виробничих
потужностей. Пише близько 5% потужностей використовувалося для створення
космічних засобів наукового і господарського призначення. В Україні створено
чотири покоління бойових ракет стратегічного призначення, в тому числі
найдосконаліші в світі СС — 18 та СС — 24. а також високоефективні космічні ракетні
комплекси «Циклон» і «Зеніт».
Після розладу
Радянського Союзу підприємства ракетно-космічного сектора, як і більшість
українських промислових підприємств, опинились у скрутному становищі: було
втрачено необмежене фінансування, стабільні замовлення на продукцію,
централізовані постачання та управління. Крім цього, гостро відчувалася нестача
знань і досвіду роботи в нових умовах ринкових відносин. Усе це істотно
вплинуло на стан ракетно-космічної галузі. Відбулося значне скорочення обсягів
виробництва як продукції космічного призначення, так і споживчих товарів.
Найбільш потужне підприємство галузі «Південмаш», що виробляло за рік близько
ста ракет різного призначення, нині випускає близько десяти. Зросла
заборгованість підприємств, у тому чисті по заробітній платі. Майже у 5 разів
скоротилася кількість працівників.
Завдяки зусиллям
Національного космічного агентства України (НКАУ) – спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої впади, створеного для забезпечення реалізації
державної політики у галузі космічної діяльності, — кризу вдалось призупинити.
Агентство забезпечило:
— об’єднання
українських підприємств, що проектують та виробляють ракетно-космічну техніку,
з метою вирішення спільних проблем;
— розробку і
прийняття відповідної законодавчої бази у сфері космічної діяльності, в тому
числі Законів України „Про космічну діяльність” (1996 р.) та „Про Загальнодержавну
{Національну) космічну програму України на 1998-2002 роки (1997 р.};
— започаткування
процесу ринкових перетворень у космічній галузі.
Важливим кроком у
реформуванні космічної галузі є проведення ефективної реструктуризації. Для
цього слід провести всебічний аналіз функціонування галузі в сучасних умовах.
Уже попередній аналіз показує, що найбільш істотними суперечностями
функціонування галузі є суперечності між новими ринковими умовами, що
створюються в Україні, та діяльністю підприємств галузі, які докорінно не
змінили форм і методів господарювання.
При підготовці та
проведенні ринкових перетворень у ракетно-космічній галузі необхідно врахувати
основні обмеження, що випливають із зобов’язань України в межах відповідних
міжнародних і національних документів. Найзначнішими зовнішніми обмеженнями є
зобов’язання України в рамках співробітництва з Міжнародним валютним фондом,
Міжнародним банком реконструкції та розвитку, зобов’язання в рамках додержання
режиму щодо непоширення ракетних технологій (РКРТ). Зобов’язання в рамках
роззброєння та конверсії військового виробництва. Крім того, слід враховувати
національні економічні та політичні пріоритет, що випливають, перш за все, з
положень „Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 роки”.
Концепції державної промислової політики України.
Реструктуризація
космічної галузі передбачає вирішення основних проблем, які постали перед
більшістю високотехнологічних підприємств. Насамперед, це;
— неефективне
використання наявних ресурсів підприємствами галузі;
— нестача
оборотних коштів, дешевих кредитів для розвитку підприємств;
— неефективне
використання власних технологій;
— наявність
істотних політичних і фінансових ризиків для іноземних партнерів при
співробітництві з підприємствами галузі;
— відсутність
достатнього досвіду та знань у сфері менеджменту, маркетингу, фінансів і
сучасних ринкових відносин.
Ракетно-космічну
галузь України складають близько ЗО підприємств різних форм власності. Більша
частина – державні підприємства, решта – акціонерні товариства. Усі вони
входять до сфери управління НКАУ. Державні підприємства підпорядковані НКАУ
безпосередньо, в акціонерних товариствах агентство має контрольні чи блокуючи
пакети акцій. Попередній аналіз чинної системи управління підприємствами галузі
показує її значні недоліки.
Недосконала
законодавча база не дозволяє ефективно здійснювати управління державними
підприємствами. Відповідно до Законів України „Про підприємства в Україні”
(1991 р.}та „Про власність”(1991р.), закріпленим за державним підприємством
майном і прибутком розпоряджається його колектив. Майже єдиною підоймою впливу
з боку НКАУ є призначення і звільнення директора державного підприємства, але
для ефективного впливу цього недостатньо. Таким чином, колектив підприємства
фактично на свій розсуд управляє майном, яке йому не належить {належить
державі). На практиці така ситуація призводить до відсутності стимулів для
розвитку виробництва, ефективного використання державного майна.
Необхідно
детально вивчити ситуацію на кожному державному підприємстві і розробити
відповідну програму їх реструктуризації, суть якої полягає в перетворенні
державних підприємств на сучасні ринкові структури (наприклад, акціонерні
товариства), що забезпечить підвищення їх прибутковості.
НКАУ має всі
правові підстави для здійснення управління даними підприємствами (володіючи
контрольними чи блокуючими пакетами акцій) через механізм призначення
уповноважених осіб. На практиці це реалізується призначенням однієї з посадових
осіб НКАУ (за погодженням з Фондом держмайна) як уповноваженої особи. Разом з
тим, щоб здійснювати ефективне управління підприємством у ринкових умовах,
уповноважена особа повинна мати певну підготовку не тільки в космічній сфері, а
й у галузі менеджменту, маркетингу, фінансів. Крім того, уповноважена особа
повинна мати апарат всебічно підготовлених фахівців, які б проводили щоденний
аналіз діяльності підприємства, готували пропозиції щодо управління. Таким
чином, на практиці механізм уповноважених осіб у багатьох випадках не
забезпечує здійснення реального управління державною часткою, а уповноважена
особа інколи виступає е ропі „весільного генерала”.
З метою
підвищення ефективності управління пакетом акцій, що належать державі в
акціонерному товаристві, доцільно вивчити можливість використання сучасних форм
управління – зокрема таких, як холдингова структура. Це може підвищити
ефективність координації діяльності підприємств з боку материнської компанії
для створення кінцевого продукту і поліпшити роботу підприємств, які увійдуть
до холдингової структури.
Винятково
важливим для забезпечення успішного функціонування підприємств галузі є
залучення інвестицій для відновлення виробництва, фінансування
науково-дослідних робіт у перспективних напрямах, впровадження сучасних
технологій.
Відповідно до поширеної
світової практики, НКАУ підготовлено І затверджено Законом України
Загальнодержавну (Національну) космічну програму. Вона визначає пріоритетні
роботи, що плануються для виконання в космічній сфері протягом найближчих п’яти
років, шляхом укладання контрактів з підприємствами галузі на проведення НДДКР,
розробку і впровадження нових зразків техніки. Цим законом також передбачено
фінансування Космічної профани в розмірі 0,2% В8П. Проте через скрутне
становище в країні з наповненням бюджету реальне фінансування Профани становить
лише близько 20% від запланованого.
Важливим джерелом
фінансування розвитку підприємств можуть бути їх власні кошти – амортизаційні
відрахування і прибуток. Але на цей час значна частина підприємств галузі має
незначний прибуток чи взагалі працює збиткове. Наприклад, „Південмаш” завершив
1999 р. Із збитками понад 100 млн. Грн. Власних коштів на підготовку та
реалізацію проектів (особливо космічного призначення) у підприємств явно не
вистачає. Разом з тим навіть ефективні підприємства галузі (такі, як ВАТ
„Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань”, м. Харків) потребують
додаткових коштів для підготовки своїх проектів. Щодо амортизаційних
відрахувань, то вони можуть вважатися джерелом оновлення основних фондів у разі
успішного функціонування підприємства, У разі ж його збитковості цей фактор не
Відіграє своєї ролі в забезпеченні розвитку. Таким чином, для сталого розвитку
підприємств галузі доцільно вивчити можливість використання (відповідно до
світової практики) як джерел фінансування позикових ресурсів у вигляді кредитів
{у тому числі міжнародних та іноземних організацій), лізингу, інжинірингу,
франчайзингу. Звичайно, при цьому співвідношення власного і залученого капіталу
має бути оптимальним.
Для успішного
розвитку галузі необхідно вирішити дна найважливіших завдання використання
технологій – ефективного використання потенціалу космічної галузі у сфері
високих технологій (комерціалізація технологій) і залучення сучасних іноземних
технологій для виробництва товарів загального споживання.
Підприємства
галузі мають конкурентоспроможні сучасні космічні технології. Прикладом цього є
успішні підготовка і реалізація міжнародного комерційного проекту „Морський
старт”, У проекті використано новітні технології, розроблені всесвітньо
відомими компаніями „Боїнг” (США), РКК „Енергія” (Росія), „Кварнер” (Норвегія),
ВО „Південний машинобудівний завод” і ДКБ „Південне” імені М.К.Янгеля
(Україна), зразком для яких стала українська ракета-носій „Зеніт”. Виконання
проекту зумовило міжнародне визнання досягнень України у сфері сучасних
ракетних технологій, можливість виходу Українських підприємств на міжнародний
ринок космічних послуг, створило умови для забезпечення виробництва і десятків
тисяч робочих місць на підприємствах космічної галузі.
Разом з тим
прикладів такого успішного просування вітчизняних технологій ракетно-космічної
галузі на світовий ринок небагато. Існує й негативний досвід, пов’язаний з
відсутністю знань і практики у сфері комерціалізації технологій. З урахуванням
новизни та складності цього питання, доцільно уважно вивчити світові досягнення
у цій сфері, шляхи правового захисту технологій, різновиди форм їх передання з
метою підвищення ефективності роботи в цьому напрямі.
Значними
проблемами для розвитку високотехнологічних підприємств галузі, налагодження
співробітництва з іноземними партнерами, виходу на світовий ринок товарів і
послуг є політичні та фінансові ризики для іноземних інвесторів в Україні.
З метою
запобігання політичним ризикам при реалізації міжнародного комерційного проекту
«Морський старт» Урядом України спільно з Світовим банком створено систему
захисту іноземних інвесторів від політичних ризиків в Україні, яка забезпечила
залучення до проекту іноземних фінансових ресурсів у розмірі 100 млн. Дол. Без
жодних витрат з бюджету України.
З огляду на цей
позитивний досвід, готувалась аналогічна схема захисту для численних іноземних
партнерів, що бажають співробітничати з підприємствами високотехнологічного
сектора України. Головна мета проекту – створення політико-правових та
економічних умов для широкого залучення іноземних приватних інвестицій у
космічну галузь. На жаль, підготовку проекту призупинено за Ініціативою
Світового банку у зв’язку з розробкою останнім нової стратегії співробітництва
з Україною.
Значним вкладом у
створення сприятливого інвестиційного клімату стало прийняття Закону України
„Про державну підтримку космічної діяльності” від 16 березня 2000 р. Даним
законом визначено засади державної підтримки космічної діяльності та
передбачено ряд заходів з сприяння розвиткові галузі (пільгові розрахунки за
експортно-імпортними операціями, тимчасове призупинення сплати деяких податків
та ін.). Разом з тим для залучення іноземних інвестицій доцільно вивчити
можливість створення спеціального режиму інвестиційної діяльності для
ракетно-космічної галузі на основі українського та світового досвіду.
Розбудова в
Україні ринкової економіки, проведення реструктуризації та конверсії
ракетно-космічної галузі вимагають впровадження науково обґрунтованої системи
роботи з фахівцями космічної галузі щодо їх навчання, перепідготовки і
підвищення кваліфікації’. Показники освітнього потенціалу кадрів повинні
відповідати показникам промислове розвинутих країн; якість підготовки
працівників та фахівців галузі –вимогам, які ставляться до працівників
роботодавцями розвинутих країн, тобто вони повинні бути конкурентоспроможними
на світовому ринку. Обсяги та структура підготовки мають забезпечувати потреби
галузі, а фінансування – здійснюватися за рахунок як бюджетних коштів, так і позабюджетних
надходжень.
Необхідно
розробити нормативні умови для ширшої участі іноземних і українських донорів,
інвесторів, підприємців у фінансовому і матеріально-технічному забезпеченні
комплексного плану підготовки та перепідготовки кадрового потенціалу. У великих
інвестиційних проектах, здійснюваних із залученням Іноземного капіталу І за
підтримки держави, слід в обов’язковому порядку передбачити кошти на
підготовку, перепідготовку І підвищення кваліфікації робітничих кадрів. Для
забезпечення ефективного навчання, перепідготовки і підвищення кваліфікації
фахівців космічної галузі необхідно розробити галузевий комплексний план
підготовки та перепідготовки кадрів у межах положень Закону України „Про
Загальнодержавну (Національну) космічну програму України”. Спільно з
міжнародними організаціями та фінансовими інституціями, а також окремими
країнами розробити і відпрацювати двосторонні і багатосторонні плани
співробітництва у сфері підвищення кваліфікації фахівців, передбачивши окремі
програми для фахівців НКАУ, спеціалістів середньої ланки і керівних кадрів
підприємств галузі; організацію системи коротко-та середньострокових семінарів
і навчальних курсів; залучення за рахунок міжнародних фантів
висококваліфікованих іноземних та вітчизняних фахівців.
2. ПРОБЛЕМИ
ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО
ПОТЕНЦІАЛУ
Комплексні
науково-технічні проекти як засіб організації космічної діяльності в умовах
глобалізації
Посилення
процесів глобалізації у різних сферах суспільного поступу, відкриття
міжнародних ринків привели до визнання необхідності комерціалізації космічної
діяльності. Цьому факту сприяли останні досягнення технологічного прогресу, що
дали підстави для злиття інформаційних технологій та технологій зв’язку, а
також приватизація багатьох традиційних державних видів космічної діяльності.
Прикладом може служити майже повністю приватне фінансування абсолютно нових
мобільних систем зв’язку, заснованих на використанні су путникових угруповань
на низькій та середній навколоземних орбітах вартістю в 2,5—5 млрд. Дол. США в
останні 3—5 років. Тільки в 1996 році для фінансування таких космічних проектів
на фінансові ринки було мобілізовано 3 млрд. Дол. США. Сучасний проект
супутникового зв’язку „Турая” (2001 р.), вартість якого склала 1 млрд. 100 млн.
Дол. США, має забезпечити охоплення його послугами 100 країн світу (400 тис.
Клієнтів) на території Індійського субконтиненту, Середньої Азії, Близького
Сходу, Північної та Центральної Африки та Європи. Проект впроваджує компанія
„Турая”, створена у 1997 році в ОАЕ як приватна акціонерна компанія.
Засновниками стали 18 провідних національних телекомунікаційних операторів, а
системним Інтегратором проекту—„Hughes Network System”, виробник супутникового
обладнання для зв’язку. Передбачається, що користуватися послугами системи „Турая”
стануть корпоративні клієнти—транспортні авіакомпанії, флот, енергетика, служби
безпеки, установи міністерств оборони, а також приватні особи. В Україні
партнерами „Турая” стали компанії „Український мобільний зв’язок” та „Голден
телеком GSM”.
У свою чергу
попит на супутникові послуги спричинив стимулюючий вплив на ринок пускових
послуг. За оцінками, загальний вартісний обсяг ринку пускових послуг складе за
десятирічний період 1997—2006 років 33,4 млрд. Дол. СІЛА. Біля двох третин
цього обсягу буде визначено за комерційними операторами, а решту— за урядовими
космічними агентствами. Таким чином, хоча більшою мірою розвиток космічної
діяльності сьогодні все ж таки залежить від урядового фінансування та державних
програм (таблиця), глобальні трансформації створюють сприятливі умови для того,
щоб саме комерційний сектор виступив головним споживачем продукції
промисловості, пов’язаної з цією діяльністю.
Комерціалізація
космічної діяльності набула стрімких темпів. Йде переорієнтація ресурсів
відповідних галузей промисловості на комерційні можливості, розпочався процес
трансформації космічної діяльності в напрямку функціонування на підставі
комерційних проектів, що сприяють міжнародній інтеграції в умовах глобального
ринку. Цей процес дозволяє як промислове розвинутим, так і країнам, що
розвиваються, отримати певні переваги від використання космічних технологій
через зміцнення економіки, розвиток ринків, створення робочих місць, підвищення
рівня життя. Крім того, спільна космічна діяльність сприяє скороченню розриву у
розвитку різних країн, підтримує прогресивне міжнародне співробітництво.
Проблеми
ефективності космонавтики, її комерціалізації, інформаційної результативності
тільки починають розроблятися у вітчизняній науковій літературі. У сучасних
наукових працях з питань стратегії космічної діяльності та розвитку
міжнародного ринку космічних послуг (В. ГІ. Горбулін, О. О. Негода, Я. С.
Яцків, В. І. Лялько, А. П. Завалішин), правового забезпечення інвестиційної
діяльності в космічній індустрії та дослідженнях (О. В. Бєглий, О. В.
Кудрявченко, Р. В. Пере-дерій) визначаються роль космічної галузі в процесі
інтеграції України зі світовою економікою шляхом виходу на міжнародні ринки
космічних технологій, значення участі суб’єктів космічної діяльності України в
міжнародному розподілі праці, що стане потужним стимулом розвитку прогресивних
технологій та виробництв, національної економіки загалом.
Нові політичні та
економічні умови, тиск міжнародних ринкових сил вимагають сучасних
організаційних підходів до здійснення космічної діяльності, передусім
удосконалення її організаційно-управлінського механізму. Одним із перспективних
заходів у цьому напрямку є створення проектно-орієнтованих
виробничо-комерційних систем, які націлені на кінцевий результат і мають
заздалегідь визначені вартісні та якісні характеристики для кожного
комплексного проекту. Саме управління проектами є основною формою планування та
контролю поточної діяльності організацій, котрі створюють нові виробничі
потужності та технологічні процеси, розробляють програмне забезпечення,
проводять маркетингові дослідження, впроваджують новий продукт на ринок.
Комплексний науково-технічний проект у сфері космічної діяльності є сукупністю
заходів, здійснюваних під контролем держави, що мають за мету вирішення складної
науково-технічної проблеми (розробка загальної концепції, проектування,
виробництво та практичне використання). Менеджмент такого проекту передбачає:
— розробку і обґрунтування
концепції проекту;
— оцінку його
ефективності з урахуванням факторів ризику та невизначеності;
— бізнес-план
проекту;
— системне
планування проекту на всіх фазах його життєвого циклу;
— визначення
виконавців (застосування конкурсів, тендерів, торгів);
— підбір
ефективної команди управління проектом (призначення „власників” бізнес-процесів
для організації реалізації проекту);
— інформаційне
забезпечення проекту на основі принципу системності створення баз і банків
даних, мереж зв’язку для передачі інформації;
— забезпечення
ефективного контролю, а також управління змінами в процесі реалізації проекту,
що має важливе значення в умовах нестабільного зовнішнього середовища.
Враховуючи
масштабність, складність, ресурсоємкість та високу вартість космічних
науково-технічних проектів, слід визнати необхідність удосконалення методів їх
комплексної оцінки. Остання має передбачати аналіз заданого науково-технічного
потенціалу та вивчення запланованих результатів науково-технічної діяльності.
Зіставлення ресурсів, що витрачаються на проект, та результатів, отриманих в
ході його реалізації, є оцінкою проведеної науково-технічної діяльності. При
виконанні подібного аналізу необхідно системно представити основні показники і
фактори ефективності наукових колективів і порівняти їх з комплексом
можливостей, ресурсів та умов здійснення проекту. Керівники проекту несуть
відповідальність за такі основні аспекти його реалізації, як терміни, витрати,
якість одержаних результатів та ефективність. У відповідності із
загальноприйнятими принципами управління проектами вважається, що ефективне
управління термінами робіт є основою успіху за всіма показниками. Там, де
терміни значно запізнюються, можливі перевитрата коштів, ресурсів та виникнення
серйозних проблем з якістю результатів. Проте в оцінці економічної ефективності
комплексних науково-технічних проектів у сфері космічної діяльності є своя
особливість: необхідно враховувати космічну діяльність як ключовий елемент
ланцюжка створення додаткової вартості. Значна частина цього ланцюжка належить
послугам, а вартісний обсяг цієї частини—разом із наземним сегментом та
сегментом користувачів—здатний у декілька разів перевищувати вартість космічних
апаратів та ракет-носіїв. У силу цього космічна промисловість не може бути
обмеженою сегментом виробництва космічної техніки.
Комплексні
проекти в галузі космічної діяльності дозволяють отримувати прямі, непрямі та
соціально-економічні ефекти. Прямі економічні ефекти зумовлюються безпосередньо
основними завданнями, які ставляться перед космічними проектами ( результати
промислової діяльності, реалізація готової продукції, застосування нового
технологічного процесу). Непрямі ефекти спеціально не обговорюються і не
очікуються від контрактів, що реалізуються, але виявляються у вигляді певних
переваг у різних сферах суспільного виробництва. Соціально-економічні ефекти
мають макроекономічний характер і пов’язані з процесом поліпшення економіки
країни та соціальними потребами. Космічна діяльність здійснює вплив на такі
важливі сфери, як охорона навколишнього середовища, сталий розвиток, сільське
господарство, прогнозування стихійних криз, освіта, охорона здоров’я та ін.
Тому сукупний ефект комплексного проекту має розглядатися саме в такому
системному контексті, адже роль космічної діяльності в процесі вироблення
державної політики та прийнятті рішень на регіональному, національному та
міжнародному рівнях постійно зростає.
Реалізація
комплексного космічного проекту потребує концентрації помітної частини
національного науково-технічного потенціалу, матеріальних та людських ресурсів,
а також побудови спеціалізованої функціональної структури, здатної забезпечити
прийняття стратегічних рішень на вищому державному та міжнародному рівнях.
Надзвичайно важливим є також створення умов для міжнародної кооперації в
проектах, впровадження механізмів заохочення співробітництва між урядами,
космічною галуззю, бізнесовими структурами, науковим співтовариством.
Сьогодні основні
зусилля Україна спрямовує на забезпечення сприятливих міжнародно-правових умов
для виходу підприємств та установ космічної галузі на світовий ринок.
Вивчаються можливості створення міжнародного інвестиційного фонду з метою
залучення інвесторів до взаємовигідного співробітництва в спільних комерційних
проектах. Обговорюється участь Центру прийому наукової інформації в
перспективних міжнародних проектах через створення на його базі міжнародного
центру космічних досліджень. Підприємства космічної галузі беруть активну
участь у підготовці та реалізації міжнародних космічних проектів, найбільш
значні з яких „Морський старт” (Sea Launch), „Старт з пустелі” (Desert Launch),
„Дніпро”, „Циклон — 4”, „Україна: Глобальний розвиток за допомогою Інтернету”.
У1995 році ДКБ „Південне” та ВО „Південмаш” разом із компаніями „Боїнг” (США),
„Кварнер” (Норвегія) і „Енергія” (Росія) утворили спільне підприємство „Сі
лонч” для реалізації унікального міжнародного проекту „Морський старт”. Цей
проект вперше реалізує ідею використання морської платформи для комерційних
космічних запусків з екваторіальної зони. Для його реалізації проведено
модернізацію української ракети-носія „Зеніт — 2” у триступінчату ракету-носій
„Зеніт — 38Ь”. У рамках проекту вже проведено декілька запусків. Надалі його
учасники планують здійснювати до восьми запусків на рік.
Проект „Старт з
пустелі” передбачає надання пускових послуг з космодрому Байконур. Проект
розробляється під егідою спільного підприємства „Сі лонч”. Протягом 2000—2002
років планується здійснити модернізацію ракети-носія „Зеніт — 2” у „Зеніт — 2М” з
початком комерційних запусків цих ракет-носіїв у 2002 році. На базі
міжконтинентальної балістичної ракети РС — 20 (58-18 „Сатана”) при активній
співпраці українських та російських підприємств у 1999 році створено
ракету-носій „Дніпро”. Протягом 2000—2003 років планується розробити
модифікації цього носія, що дозволить збільшити масу корисного навантаження,
яке виводиться на кругову орбіту, та доставляти на орбіту, перехідну до
геостаціонарної, корисне навантаження масою до 500 кг. Ракета-носій „Дніпро”
повністю відповідає найвищим вимогам розробників космічних апаратів, а
можливості стартового та технічного комплексу дозволяють запускати ракету-носій
з високою частотою. Учасниками комерційного проекту „Дніпро” є Російська
Федерація, Україна та Казахстан. До складу міжнародної космічної компанії
„Космотрас”, створеної для реалізації цього проекту, входять українські та
російські підприємства. Кількість і технічний ресурс ракет, що підлягають
модернізації, дозволяють надавати пускові послуги до 2007 року.
У проекті
„Циклон — 4” українськими ДКБ „Південне” та ВО „Південмаш” планується розробити
на базі високо надійної ракети-носія „Циклон — 3” більш потужну ракету
„Циклон — 4”, яка матиме високоточну систему керування. Роботи з розробки
ракети-носія „Циклон — 4” повинні закінчитися в 2002 році, коли планується перший
запуск. У середньому заплановано 6 запусків на рік.
Проект
„Спектр-УФ” (спостереження об’єктів Всесвіту в діапазоні ультрафіолетових
довжин хвиль) допоможе вирішити такі важливі астрофізичні питання, як одержання
зображень та спектрів космічних об’єктів, визначення хімічного складу та
структури зоряних атмосфер, фізичних умов та характеру руху в атмосферах
слабких зірок. У цьому проекті співпрацюють Україна, Росія, Італія та
Німеччина. Велике значення для його реалізації мають телескоп ультрафіолетового
діапазону Т — 170, комплекс апаратури для реєстрації та аналізу даних та система
стабілізації, що виготовляються на Україні.
Комплекс проблем,
пов’язаних з іоносферними явищами, планується вирішувати за допомогою
іоносферних супутникових досліджень у рамках міжнародних проектів
„Попередження” та „Варіант”. Супутниковий проект „Попередження” спрямований на
вивчення іоносферно-літосферних зв’язків та попередження стихійних лих.
Основною проблемою, яка має бути досліджена в межах цього проекту, є існування
електромагнітних передвісників землетрусів в іоносфері Землі. Проект
здійснюватиметься під керівництвом українських вчених та з використанням
вітчизняного космічного апарата. У рамках проекту передбачається запуск
супутникового угруповання, а також розгортання наземної системи вимірювань.
„Варіант” — це міжнародний супутниковий проект, що має за мету реєстрацію
тонкої структури електричних струмів та електромагнітних полів в
іоносферно-магнітній плазмі. Експеримент буде проведено на борту українського
супутника дистанційного зондування Землі „СІЧ-ЇМ” (розробник та виконавець — КБ
„Південне”), який планується у 2002 р. Вивести на полярну кругову орбіту. У
підготовці експериментів за програмою „Варіант” беруть участь КБ „Південне”,
Львівський центр космічних досліджень, Київський національний університет
ім.Т.Шевченка, Центр космічних досліджень Польської академії наук, Інститут
космічних досліджень РАН, Шеффілдський університет (Великобританія),
лабораторія фізики та хімії оточуючого середовища ЬРСЕІСЙЕЗ (Франція).
Найважливіше значення має технологічне завдання проекту — порівняльне
експериментальне дослідження різних методик виміру просторового струму у
космічній плазмі. Такий експеримент буде проведено вперше у світовій практиці
космічних досліджень.
Традиційним для
українських вчених є дослідження Сонця. Беручи участь у проектах „Фобос” і
„Коронас”, Кримська астрофізична обсерваторія, Головна астрономічна
обсерваторія Національної академії наук України та Київський національний
університет одержали вагомі наукові результати. Міжнародний космічний проект
„Фотон”—третій супутниковий проект у програмі дослідження сонячної активності
„Коронас”. Він є частиною спільної програми фундаментальних космічних
досліджень з використанням космічних апаратів, яку здійснюють Національне
космічне агентство України та Російська академія наук. Наземну підтримку проекту
„Фотон” має забезпечити Харківський національний університет.
Львівський центр
Інституту космічних досліджень розробляє проект К.ОУ, метою якого є створення
та запуск супутникового угруповання для вивчення космічної погоди, а також
здійснює співробітництво в межах проекту „Demeter” (Франція), спрямованого на
вивчення електромагнітних передвісників сейсмічних катастроф як на поверхні
Землі, так і в іоносфері.
Для організації
виконання комплексного проекту в сфері космічної діяльності потрібна міжнародна
стратегія, яка характеризується переходом від конфронтації до широкомасштабної
міжнародної кооперації у здійсненні глобальних завдань світового
соціально-економічного розвитку. У межах такої стратегії має бути заплановано
та кількісно обґрунтовано синергічний ефект космонавтики, сутність якого
полягає в тому, що сукупні зусилля держав, а також організацій та установ —
суб’єктів космічної діяльності—дають результат, значно перевищуючий суму
результатів науково-дослідної діяльності, досягнутих кожним Із них окремо. Цей
ефект—економічна основа зацікавленості будь-якого мікро чи макроекономічного
учасника всесвітньої системи розподілу та кооперації праці в процесі підтримки
та розвитку цієї системи. Проте, на жаль, існують об’єктивні фактори, які
загрожують плідній інтеграції „космічних” країн у спільних проектах.
Перш за все це
застосування режимів контролю, обмежуючих експорт деяких видів технологій та
матеріалів. Крім того, при передачі технології в процесі реалізації спільного
проекту одержувач має бути здатний зберегти, підтримувати та вдосконалювати її.
Тут важливого значення набувають рівень підготовки кадрів і організація
професійної освіти в країнах-партнерах. Має місце також брак інформації про
практичну корисність космічної діяльності в країнах, що розвиваються і не
здійснюють самостійних запусків. Якщо буде розповсюджуватися ґрунтовніша
інформація про економічні ефекти космічної діяльності, урядові директивні
органи, можливо, виявлятимуть більшу зацікавленість щодо участі в комплексних
науково-технічних проектах та розширюватимуть фінансування програм у галузі
науково-технічної освіти. Заважає ефективному впровадженню комплексних
міжнародних проектів у сфері космічної діяльності відсутність компетентних
осіб, здатних відстоювати необхідність використання космічних технологій та їх
подальшого розвитку на локальному рівні перед урядовцями, які визначають
політику і приймають рішення на національному рівні. Це в значній мірі збільшує
ізоляцію копа користувачів космічними послугами у цих країнах. Хоча переважна
кількість країн зацікавлена в отриманні доступу до інформації проектів у галузі
моніторингу земного середовища, іноді це стає майже неможливим внаслідок дії
ринкових факторів. Так, зростаюча прибутковість застосування даних
спостереження Землі чи використання удосконалених супутників у комерційних
цілях робить їх привабливими для приватних фірм, і тому вони обмежують доступ
до зібраних даних для своїх міжнародних партнерів.
Необхідно
відзначити ще один фактор, який гальмує розвиток міжнародного співробітництва у
комплексних науково-технічних проектах в галузі космічної діяльності.
Підвищення ролі приватного сектору та зменшення державного фінансування
космічних програм у цілому свідчать про тенденцію переходу космічної діяльності
у комерційну сферу, а це призводить до затримки субсидій або відміни
фінансування неприбуткових космічних проектів. Венчурні інвестори бажають дуже
швидкого розвитку проекту, наявності не тільки бізнес-продукту, але й
бізнес-моделі, тобто бачення того, як швидко будуть рухатись капітали. Виникає
загроза припинення важливих некомерційних проектів, фундаментальних досліджень,
довгострокових експериментів, нехтування інтересами окремих держав на користь
глобальних ринкових вигод.
ВИСНОВОК
Космічна галузь
значною мірою визначає довгостроковий економічний розвиток держави, виступає
каталізатором розроблення та впровадження високих технологій, забезпечує
науково-технологічний рівень інших галузей. Структурна перебудова космічної
галузі є одним Із пріоритетів державної промислової політики, засобом
реалізації інноваційної стратегії економічного зростання, утвердження України
як високотехнічної держави.
Враховуючи
необхідність забезпечення ефективного використання науково-технічного і
виробничого потенціалів космічної галузі та створення умов для впровадження
космічних технологій у виготовлення високотехнологічної конкурентоспроможної
продукції Президент України підписав Указ „Про заходи щодо використання
космічних просторів для інноваційного розвитку економіки держави”, чим схвалив
ініціативу по розробці Міжвідомчої програми впровадження космічних технологій
та створення і виготовлення високотехнологічної цивільної продукції для потреб
внутрішнього ринку і на експорт на 2001 — 2005 роки. Документом також
затверджена Концепція структурної передбудови інноваційного розвитку космічної
галузі, яка визначає основну мету, принципи, завдання та шляхи реформування
підприємств І галузі в цілому і є основою для розроблення Програми структурної
перебудови та інноваційного розвитку в сфері космічних технологій.
Необхідність
структурної перебудови будь-якої галузі визначають певні передумови, і
основними в цій сфері являються:
Глобальні
структурні зміни у світовій економіці;
нові тенденції і
пріоритети космічної діяльності;
недостатня
економічна ефективність функціонування підприємств галузі;
надмірність
існуючих виробничих потужностей з огляду на реальні потреби внутрішнього та
зовнішнього ринків;
невідповідність
організаційних структур і форм управління вимогам функціонування галузі в
ринкових умовах.
В зв’язку з цим,
без проведення докорінних змін дуже важко буде створити економічно рентабельну
галузь, здатну виробляти конкурентоспроможну продукцію в умовах ринкової
економіки.
Також необхідно
зазначити, що принципами структурної перебудови, зокрема, є забезпечення
виконання загальнодержавних космічних і оборонних програм, участь в міжнародних
космічних програмах і проектах, комерціалізація космічної діяльності, поєднання
ринкових механізмів та ефективного державного регулювання, збереження базових
космічних технологій на головних підприємствах галузі, пріоритетність вирішення
соціальних проблем. Принципи є основними цілями щодо завдань і порядку їх
вирішення з метою формування комплексу ефективно функціонуючих виробництв, які
базуються на космічних технологіях. Концепцією передбачені два напрями
використання цих технологій.
По-перше,
розроблення і виробництво продукції космічного призначення на експорт та за
державними замовленнями, що має стимулювати подальше підвищення технологічного
рівня підприємств космічної галузі. По-друге, розроблення та виробництво
цивільної продукції з використанням космічних технологій для забезпечення
внутрішнього ринку продукцією підприємств, які зазнали конверсії оборонних
потужностей І диверсифікації виробництв.
Реструктуризація
підприємств здійснюватиметься відповідно до принципів структурної перебудови
галузі, але при цьому враховуватимуться стратегічні значення підприємства в
забезпеченні потреб національної безпеки та оборони держави, наявність
науково-технічного і виробничого потенціалів для організації технологічно
замкнутих виробництв, критичних технологій, технологій подвійного призначення,
ноу-хау, що удосконалить управління постійною галуззю, забезпечить фінансову та
виробничу стабільність.
Але у галузі
зберігаються підприємства, потужності яких достатньо завантажені, підприємства,
що забезпечують збереження науково-технічного та виробничого потенціалів галузі
підприємства, що надають стратегічне значення та такі, що виробляють
непрофільну продукцію з використанням космічних технологій, тому в зв’язку з
цим, структурна перебудова здійснюватиметься з урахуванням пріоритетності таких
напрямів космічної діяльності, як дослідження з найбільш актуальних проблем
космічної науки в межах міжнародних програм, збереження та дальший розвиток
виробництва існуючих ракет – носіїв, таких як „Зеніт”, „Циклон”, „Дніпро”,
створення нового покоління конкурентоспроможних малих космічних апаратів –
мікро супутників, модернізація національної космічної системи спостереження
Землі, модернізація та використання в національних і міжнародних проектах
унікальної наземної космічної інфраструктури.
Космічна галузь
України має потужний потенціал інноваційного розвитку, який за умови
забезпечення послідовної інвестиційної підтримки, організації взаємодії з
іншими галузями, має забезпечити потреби внутрішнього ринку у
високотехнологічній продукції в паливно-енергетичній агропромисловості,
машинобудівній, транспортній, медичній, телекомунікаційній та інших галузях.
Для забезпечення
інноваційного розвитку галузі використовуватимуться як державні інвестиційні
ресурси, так і позабюджетні кошти і з урахуванням цього, Програмою
передбачається залучення централізованих капітальних вкладень, інвестування
підприємств галузі за рахунок коштів, що будуть отримані від приватизації
державного майна, залучення міжнародної фінансової і технічної допомоги.
Структурна
перебудова проводитиметься у два етапи, що можливо дасть більш ефективний
результат. На першому етапі, у 2001-2002 роках буде формуватися базова частина
галузі, до складу якої входитимуть диверсифіковані підприємства, здатні
конкурувати на вітчизняному і міжнародному ринках космічної та цивільної
продукції. Передбачається здійснення аналізу стану господарської діяльності
кожного підприємства, перш за все фінансового стану, ефективності управління,
стану виробництва, виробничих зв’язків, якості продукції.
На другому етапі,
у 2003 – 2005 роках, завершуватиметься формування на нових засадах комплексу
підприємств галузі, спрямованих ефективно функціонувати в умовах ринкової
економіки, реалізовуватимуться міжвідомчі програми впровадження космічних
технологій у створення та виробництво високотехнологічної цивільної продукції;
буде вводитися в дію низка нормативно-правових актів, що забезпечать
послідовний процес структурної перебудови та інноваційного розвитку космічної
галузі.
Залишається
тільки чекати результатів реалізації структурної перебудови, яка, будемо
сподіватись, забезпечить збереження і дальший розвиток космічних технологій,
впровадження замкнутих технологічних циклів створення, експлуатації та
використання космічних засобів господарського, наукового і військового
призначення, підвищить рівень наукових досліджень та розробок у галузі,
збільшить вагу нових видів конкурентоспроможної продукції для внутрішнього ринку
України, вирішить низку соціальних проблем, зокрема створення нових робочих
місць.
ЛІТЕРАТУРА
1. 
//
Геологічний журнал – 2002р. — №2
2. 
//
Урядовий кур’єр – 2002р. – 21березня — №54
3. 
//
Краєзнавство, географія, туризм – 2001р. — № 48
4. 
// Вісник
законодавства України – 2001р. — №9
5. 
// Наука
та наукознавство – 2001р. — №1
6. 
//
Військо України – 2001р. – № 5 – 6
7. 
// Обзор
краинского рынка – 2001р. — №10
8. 
// Наука
та наукознавство – 2001р. — №4
9. 
//
Пульсар – 2001р. — №6
10.  // науковий світ – 1999р. —
№5