УКООПСПІЛКА
ЛЬВІВСЬКА КОМЕРЦІЙНА АКАДЕМІЯ
Кафедра міжнародних
економічних відносин
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ:
ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА США
Виконала:
Студентка факультету МЕВ
281 групи
Данкова Наталія
Перевірила:
Шайда О.Є.
Львів — 2002
Зміст
					







1. Вступ
2. Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
3. Концепції національної інформаційної інфраструктури
4. Місце інформації в інтелектуалізації суспільства
5. Висновки
6. Список літератури
Вступ
У всі часи та століття інформація мала велике значення і високу товарну
ціну. В середині ХХ століття американський математик Норберт Вінер
зауважив, що на відміну від сировини енергії інформація має унікальні
властивості: по мірі використання її кількість не тільки не зменшується, а
навпаки, її якість і важливість зростає. Заволодівши інформацією, людина
зможе змінити хід розвитку суспільства.
В другій половині ХХ століття інформаційно-комунікаційні технології стали
найважливішим фактором формування суспільства. На початку ХХІ століття їх
революційний вплив проявлявся в зміні способу життя, в новому підході до
освіти, роботи, в співпраці уряду і цивільного суспільства. Інформаційні
технології стали стимулом розвитку глобальної економіки. Вони дали
можливість ефективно і творчо вирішувати деякі економічні і соціальні
проблеми.
Таке збільшення значимості інформаційних технологій не було несподіванкою –
воно стало логічним наслідком минулих революційних зрушень в сфері
нагромадження, обробки і використання інформації, характерною рисою яких
завжди були не тільки стрибки в розвитку науки, технологіях і виробництві,
але і перетворення суспільних відносин, набування ними нових якостей.
Дослідження виділяють чотири “інформаційні революції”:
Перша інформаційна революція пов’язана з виникненням писемності, яка
дозволила зберігати знання для наступних поколінь.
Друга інформаційна революція була наслідком винайдення книгодрукування, яке
дало можливість широко розповсюджувати знання, що радикальним образом
змінило суспільство і культуру.
Третя інформаційна революція була обумовлена появою телеграфу, телефону,
радіо, а в подальшому і телебачення, що дозволило оперативно передавати
інформацію на далекі відстані.
Четверту інформаційну революцію пов’язують з винайденням комп’ютера. Хоча
електронна обчислювальна техніка не зразу досягла сучасного рівня,
комп’ютери внесли суттєві зміни в накопичення, зберігання та використання
інформації.
Саме в результаті всіх цих якісних змін і зсувів інформація стала
визначаючим фактором розвитку економічної, технічної та наукової сфер
людської діяльності. Жодна значна проблема не вирішується без використання
нагромаджених в світі інформаційних масивів, налагоджених комунікаційних
зв’язків. Не тільки окремі вчені і ділові кола, але й деякі політики все
більш високо оцінюють роль інформації. Держава, яка більш повно і
оперативно поставить собі на службу світові ресурси інформації, буде
володіти головною передумовою економічного і соціального розвитку і отримує
суттєві переваги перед іншими державами.
Роль держави в розвитку інформаційної інфраструктури
Для підтримки внутрішнього попиту на інформаційні технології федеральному
уряду США довелось ініціювати масштабні державні програми.
Серед подібних програм були і такі, як “Проблема 2000 року”, коли уряд США,
підігруючи своїм компаніям, повірило в смертельну небезпеку “жука
тисячоліття”. В результаті достатньо працездатна техніка, яка була випущена
до 1996 р., але “не підтримувавшая дат нового тисячоліття”, була списана, а
замість неї були установлені нові машини “Y2K Compatible”. В цілому на
рішення цієї проблеми в світі було використано біля 600 млрд. долл.
Всього і кінці 1990-х років в США реалізовувалось 425 федеральних програм,
спрямованих на вирішення тих чи інакших конкретних соціальних і економічних
проблем на основі використання інформаційних технологій.
По-перше, мова йде про інформаційні аспекти промислової політики
федерального уряду. Важливим висновком промислової політики США в ХХ
столітті можна вважати прийняту в кінці 2000 р. конгресом “Національну
стратегію стандартизації для США”.
По-друге, необхідно відмітити державну підтримку інформаційних технологій,
а також формування на цій основі сприятливого для інформаційно-
технологічної промисловості іміджу її перспективного розвитку. Серед
напрямів державного попиту на інформацію можна виділити:
1. інформаційне забезпечення діяльності уряду і конгресу
2. військові напрями: розвідка, інтелектуальна зброя, зв’язок з
керівництвом збройних сил, захист інформаційних ресурсів, що мають
воєнне значення
3. напрями подвійного значення: державна контрактна система,
метеорологія, організація контролю за повітряним рухом, навігація,
пошукові та рятувальні системи, системи обов’язкової стандартизації
та сертифікації
4. невійськові напрями: інформаційна інфраструктура прозорого
державного діловодства (проект “Електронна держава”),
спеціалізовані відомчі інформаційні системи, в тому числі,
податкова, міграційна, система довідкової та юридичної інформації
по внутрішній і зовнішній торгівлі, тощо. (Особливе місце в
державній політиці США боротьба з піратством продукції галузей
американської “копірайт-індустрії”. Така боротьба стимулює
легальний платоспроможний попит на цю групу інформаційно-
технологічної продукції).
Уряд США, в ролі менеджера “корпорації Америка”, пред’являв масштабний
попит на інформаційні технології з метою формування на цій основі
політичного та культурного іміджу країни в цілому.
Ще під час президентської компанії 1992 р. команда Клінтона – Гора зробила
ставку на підтримку високих, зокрема, комунікаційних та інформаційних
технологій. В 1993 р., практично зразу після перемоги на виборах, віце-
президент Гор виклав точку зору адміністрації на рахунок питання інтеграції
цих технологій в єдину національну інформаційну систему (National
Information Network). Гор не був першим, хто розкрив широкій громадськості
можливості використання телекомунікаційних та інформаційних ресурсів. Але
він був першим, хто виніс ці ідеї на розгляд приймаючих рішення
американських політиків.
К 1996 р. у ході нової президентської компанії Клінтон і Гор зміцнили свої
позиції по цьому питанню, активно підтримав проведення федеральної
технологічної політики и забезпечив фінансування широкого кола досліджень і
розробок в сфері інформаційних технологій. В середині 1990-х років
адміністрація Клінтона взяла на себе функцію „головного штабу реалізації
стратегічного курсу країни в питаннях науки і техніки”, а також повну
відповідальність за інвестиції в новітні технології, за підтримку не тільки
фундаментальних, але і прикладних досліджень.
Суттєвий вплив мали інформаційні технології на позицію демократів на
президентських виборах 2000 року. Особливе значення мала проблема
негативності федеральної влади к розповсюдженню на Інтернет принципу
„універсальні послуги”, а також питання про роль федерального уряду в
розвитку інформаційної інфраструктури.
Концепція національної інформаційної інфраструктури
Національна інформаційна інфраструктура (NII) представляє з себе проблемно
орієнтовану концепцію розвитку системи телекомунікаційних, інформаційних та
комп’ютерних технологій, орієнтовану на рішенні конкретних державних
завдань. Суть цієї концепції полягає в застосуванні сучасних
телекомунікаційних технологій і інформаційних ресурсів для забезпечення
швидкого і ефективного пошуку будь-якої потрібної інформації (де б вона не
знаходилась), а також представлення її по запиту організацій або окремих
громадян. В цілому, на думку спеціалістів, подібна концепція NII,
допускаюча інтеграцію різноманітних телекомунікаційних послуг з
комп’ютерними можливостями Інтернету, повністю відповідають тенденціям
розвитку інформаційних технологій.
Федеральний урядовий варіант концепції NII має слідуючу прикладну
(проблемну) орієнтацію.
Освіта. Єдина інформаційна система надасть студентам і викладачам негайний
доступ до широких освітніх ресурсів. Це дасть викладачам можливість для
індивідуальної роботи з кожним студентом. Останнім же будуть подані не
тільки тексти і фотографії але й і аудиовідиоінформація, але головне
інтерактивні мультимедійні технології, які забезпечують суттєво більш
високий рівень сприйняття інформації.
Бібліотечна справа. Об’єднання переведених на цифрові носії бібліотечних
фондів принципіально розширить доступ користувачів (читачів) к
інформаційним ресурсам. Це має запобігти розділення суспільства на
інформаційно бідних і інформаційно багатих.
Охорона здоров’я. Віддалений доступ до медичної експертизи на основі
новітніх засобів зв’язку суттєво підвищують якість медичного обслуговування
американців. Комп’ютерні історії хвороби і інші медичні записи повинні
підвищувати якість роботи лікарів і понижувати вартість їх послуг.
Урядова інформація. Швидка ідентифікація, локалізація і пошук спеціальної
інформації про широкі ресурси уряду завжди були складним завданням для
багатьох зацікавлених користувачів, в тому числі, лікарів, метеорологів,
економістів, вчених і т.д. Використання Інтернет-технологій зберігання і
пошуку інформації забезпечить швидкий віртуальний доступ до різної урядової
інформації.
В цілому концепцію NII можна вважати складовим елементом рішення головної
управлінської задачі, яку США поставила перед собою на ХХІ століття, а саме
– виключення саморуйнуючої конкуренції із-за впливу ринкової невизначеності
інформаційного механізму прийняття взаємоузгоджених ділових рішень.
В цьому зв’язку треба згадати концепцію електронної (безпаперової) держави,
основу якої складає ідея інформаційної прозорості діяльності урядових
структур. Ця ідея вже почала реалізовуватись. В 2000 р. в США був запущений
спеціальний урядовий Інтернет-сервер (FirstGov.gov.), який об’єднав близько
20 тис. Урядових сайтів, а загальна кількість представлених на ньому
організацій перевищує 30 тис. Сума урядових коштів, які знаходяться в
розпорядженні цих організацій, оцінюється в 500 млрд. долл. Крім загальних
даних про організації, на цьому сервері є інформація про всі гранти,
стипендії та інші дотації, яки пропонує уряд США свої громадянам. Як сказав
Клінтон, відкриття сайту FirstGov.gov. – це перший крок, який направлений
на заснування “швидкісного, високотехнологічного уряду. Це одне з самих
найбільших, саме корисне зібрання веб-сайтів”, яке розраховане на 100 млн.
користувачів щоденно.
Місце інформації в інтелектуалізації суспільства
Однією з головних складових інформаційності суспільства є загальноосвітній
рівень даного суспільства і існуюча науково-дослідна база. США не може
слугувати еталоном по критеріях загальноосвітнього рівня громадян. Як
відмічають спеціалісти, країна програє по цим показникам не тільки
високорозвинутим індустріальним країнам, але й і деяким країнам, що
розвиваються. Головна причина полягає в відносно низькому рівні освіти в
загальнодоступних (суспільних) навчальних та середніх шкіл. І достатньо
глибокі знання, які дають випускникам приватних шкіл, не можуть змінити
загальну ситуацію в країні. По такому важливому показнику як підготовка
учнів загальноосвітніх шкіл по фізиці та математиці – ключових дисциплін
епохи науково-технічного прогресу – США поступається Росії, Китаю, Японії,
та більшості західноєвропейським країнам. Не випадково в основі політики
адміністрації Б. Клінтона в сфері освіти с 1992 р. лежать вимоги різко
оптимізувати систему освіти і суспільних школах і підвищити статус вчителів
в суспільстві (а також вимоги до їх професійного рівня). В зверненні 1998
р. президента до американського конгресу відмічається необхідність
заохочувати вчашихся шкіл к отриманню комп’ютерної освіти і к роботі в
системі Інтернет. Ц теж стосується до підвищення загальної освіти.
Як показує практика, зниження загальноосвітнього рівня населення ніяк не
позначується на високому рівні підготовки спеціалістів. В США відсів
студентів з початку навчання в вузах і аж до видачі диплому досягає 35%.
Підвищення письменності в інформаційних областях вимагає збільшення
фондовооружонності труда вчащихся. В США цей показник поки самий високий в
світі, і держава прикладає великі зусилля для збереження цієї позиції. В
сього в 1995 р. в США було продано програм на 7525,3 млн. долл.
В США совокупні видатки на науку складають 2,8-2,9% ВВП держави (для
порівняння: в Японії цей показник становить 3,3%).
Висновки
1. Опираючись на широке використання інформаційних технологій,
американська промисловість подолала „кризу менеджменту 70-80-х років”.
До кінця століття ці технології складали базис лідерських позицій
американських корпорацій на глобалізованому світовому ринку.
2. Пов’язаний з інтенсифікацією бізнесу масштабний процес впровадження
інформаційних технологій започаткував основу для переходу
американської промисловості на роботу по замовленням споживачів, що
призвело до втрати товарної суті великої кількості знов виробленої
продукції. Це й же процес обумовив зріст товарності інформації (знання
та об’єкти інтелектуальної власності), а також повернення на ринок
продукції, яка була чи знаходиться в даний час в використанні. В
результаті тинок товарів і послуг як би “відривається” від сфери їх
виробництва.
3. Минула хвиля інтенсифікації бізнесу (ріст курсової вартості акцій
високотехнологічних компаній, злиття найбільших компаній, які призвели
до зниження рівня конкуренції в американській промисловості,
становлення так званої “нової економіки” і т.д.) поставила в кінці
минулого століття американську інформаційно-технологічну промисловість
в тяжку (якщо й не в кризисну) ситуацію: внутрішній комерційний попит
на інформаційно-технологічні товари і послуги виявився близьким до
насичення, їх експорт сповільнився, урядова підтримка після
президентських виборів 2000 р. стали проблемними.
4. Однією з найбільш перспективних ніш попиту на інформаційно-
технологічну продукцію є в даний час інформаційні потреби Китаю. В
випадку успіху така співпраця може перерости в стратегічний напрямок
розвитку інформаційних технологій і виробництва телекомунікаційної
техніки. Крім програм воєнного чи подвійного призначень, серед програм
співпраці можуть бути і такі, як “Інформатика для бідних”, освітні
програми, а також проекти “електронної держави”, які мають спільний
інтерес для двох сторін.
5. Справжня праця переслідувала мету звернути увагу на політекономічні
аспекти попиту на інформаційні технології, на актуальний економічний
зміст інформації як товару чи послуги.
Список літератури:
1. Вайнгартен Ф. Основи федеральної інформаційної політики: Погляд
конгресу США – 1996 р.
2. Даниелова А. Основные направления информатизации американского
общества // США – Канада – 1999 г. — №5
3. Роговской Е. Развитие информационного сектора США к началу ХХI века //
США – Канада – 2002 г. — №4
4. Шершнёв Е. Информатизация общества и экономики США // США – Канада –
2002 г. — №1
5. Інформаційні технології та тенденції розвитку міжнародної інформації
// Вісник книжкової палати – 2000 р. — №6