ПРИВАТНИЙ
НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ІНСТИТУТ
ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»
Кафедра
теоретичної та
прикладної
економіки
Контрольна
робота
					







з
дисципліни «Економічний аналіз»
Виконала:
Студентка ЗФ –
06/3
Тібеж Юлія
Олексіївна
м.
Кривий Ріг
2009
рік


1. Теоретичне
завдання
Методи
кількісного впливу факторів на зміну результатного показника
Якщо на показник,
що аналізується здійснюється вплив кількох факторів, потрібно встановити
роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод
елімінування (виключати, усувати). Суть цього методу полягає в тому, що
абстрагуючись від взаємовпливу факторів послідовно розглядається вплив кожного
фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці
економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування.
1–й спосіб:
«Ланцюгові підстановки»
Схема виявлення
впливу факторів способом ланцюгових підстановок



















































№
Назва підстановки і фактору
Фактори
Добуток факторів
Величина впливу факторів


І
ІІ
ІІІ
IV


1
«0»
П
П
П
П
Дп
—


2
1 підстановка 1 фактор
Ф
П
П
П
Д1
Д1 – Д2


3
2 підстановка 2 фактор
Ф
Ф
П
П
Д2
Д2 – Д1


4
3 підстановка 3 фактор
Ф
Ф
Ф
П
Д3
Д3 – Д2


5
4 підстановка 4 фактор
Ф
Ф
Ф
Ф
Дф
Дф – Д3




2–й спосіб:
«Спосіб абсолютних різниць»
Розрахунки, які
проводяться в таблиці ланцюгових підстановок можуть бути спрощені, якщо в
кожній підстановці змінити абсолютне значення фактора, що розраховується,
відхиленням його фактичної величини від планової.
3–й спосіб:
«Спосіб відносних різниць»
Цей спосіб
ґрунтується на обчисленні різниць у відсотках. Величина впливу кожного фактора
визначається множенням різниці в суміжних індексах на плановий обсяг
узагальнюючого показника. Розрахунок потрібно вести табличним без табличним
методом.
Аналіз
дослідження номенклатури, асортименту і структури випуску продукції на
підприємстві
Великий вплив на
результати господарської діяльності справляють асортимент (номенклатура) та
структура виробництва і реалізації продукції. Вчасне оновлення асортименту
продукції (послуг) із урахуванням зміни кон’юнктури ринку є одним із важливих
індикаторів ділової активності підприємства та його конкурентоспроможності.
Мета аналізу – вироблення рекомендацій для зміни асортименту та структури
продукції на майбутній період з урахуванням потреб ринку і можливостей
підприємства.
Асортимент –
перелік усіх видів продукції, що виробляється із зазначенням обсягів випуску.
Номенклатура випуску характеризується переліком видів продукції.
Структура –
співвідношення (у %) окремих виробів у загальному обсязі виробництва.
Формуючи
асортимент і структуру випуску продукції, підприємство має враховувати, з
одного боку, попит на види продукції, а з другого – найефективніше використання
трудових, сировинних, технічних, технологічних, фінансових та інших ресурсів,
що є в його розпорядженні. Система формування асортименту продукції включає
такі основні позиції:
— 
визначення
поточних і перспективних потреб покупців;
— 
оцінювання
рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається чи планується до
випуску;
— 
вивчення
життєвого циклу виробів і вжиття вчасних заходів для впровадження нових, більш
досконалих видів продукції і вилучення із виробничої програми морально
застарілих та економічно неефективних виробів;
— 
оцінювання
економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.
Розрахунок
показників виконання плану за асортиментом ведеться 3 – ома способами:
1. 
Спосіб
найменшого числа. 
По кожному виробу
береться фактичний випуск, коли він не перевищує планового завдання, або
плановий, коли він менший за фактичний. Сума цих випусків відноситься до
загального планового обсягу виробництва. Узагальнену характеристику змін в асортименті
продукції дає однойменний коефіцієнт, рівень якого визначають так:
Ка = обсяг
продукції, що зараховується у виконання асортименту
базовий обсяг
виробництва продукції
2. 
Спосіб
найменшого відсотка.
Як загальний
показник вважається найменшим відсоток виконання плану серед усіх виробів.
3. 
Спосіб
співвідношення позицій.
Базується на
співвідношенні кількості назв виробів, щодо яких план виконано повністю до
загальної кількості планових позицій. Цей показник називають коефіцієнтом
номенклатурності.
Також
розраховують коефіцієнт оновлення асортименту продукції шляхом ділення обсягу
випуску нових виробів на загальний випуск продукції.
На рівномірність
виконання плану з окремих видів продукції призводить до негативних змін її
структури. Для оцінки виконання плану за структурою спочатку розраховують
фактичний обсяг продукції за плановою структурою (фактичний обсяг по
підприємству в цілому помножений на питому вагу кожного виробу за планом).
Отримане значення щодо кожного виробу порівнюється з фактичним обсягом випуску;
до заліку береться менша величина; залікову суму за всіма виробами ділять на
величину фактичного виробу продукції по підприємству.
Проте, більший
інтерес викликає оцінка впливу структурних (асортиментно – структурних) зрушень
на обсяг випуску товарної продукції. Вона відповідає різниці між фактичним
об’ємом при фактичній структурі, але за плановими цінами та фактичним об’ємом,
але за плановою структурою та плановими цінами.
2. Практичне
завдання
Задача 1
Розрахувати за
даними таблиці (див. табл. 1):
1) коефіцієнт
обороту робочої сили за наймом;
2) коефіцієнт
обороту робочої сили за вибуттям;
3) коефіцієнт
загального обороту;
4) коефіцієнт
стабільності персоналу.
метод
кількісний аналіз фактор
Таблиця 1























№ п/п
Показник
Прибуло за рік
Вибуло за рік


Чол.
Питома вага, %
Чол.
Питома вага, %


1
Управлінський персонал
5
6


2
Основні робітники
25
20


3
Допоміжний персонал
10
8


ВСЬОГО




Середньоспискова
чисельність персоналу – 200 чол. 
Рішення
Заповнюю таблицю
по даним, яких не вистачає (див. табл.2):
Таблиця 2

































№ п/п
Показник
Прибуло за рік
Вибуло за рік


Чол.
Питома вага, %
Чол.
Питома вага, %


1
Управлінський персонал
5
12,5
6
17,65


2
Основні робітники
25
62,5
20
58,82


3
Допоміжний персонал
10
25
8
23,53


ВСЬОГО
40
100
34
100




1. 
Розраховую
коефіцієнт обороту робочої сили за наймом:
Кн = 40 : 200 =
0,2 або 20%
У зв’язку з
наймом, чисельність працівників збільшилася на 20%.
2. 
Розраховую
коефіцієнт обороту робочої сили за вибуттям:
Кв = 34 : 200 =
0,17 або 17%
У зв’язку з
вибуттям, чисельність персоналу зменшилася на 17%.
3. 
Розраховую
коефіцієнт загального обороту:
Кз.о. = (40 – 34)
: 200 = 0,03 або 3%
Загальний оборот
по підприємству за рік складає 3%.
4. 
Розраховую
коефіцієнт стабільності персоналу:
Кс = (40 – 34 +
200) : 200 = 1,03
Коефіцієнт
стабільності по підприємству за рік складає 3%, тобто чисельність персоналу
збільшилася на 3%.
Задача 2.
За допомогою
зручного вам методу проаналізувати вплив факторів на Фонд робочого часу (див.
табл.3):
Таблиця 3

















Показники
План
Факт
Відхилення


(+,-)
%


Середньорічна чисельність робітників, чол.
100
98


Відпрацьовано за рік 1 робітником, дні
310
312


Середня тривалість робочого дня, год.
7,9
7,8




Рішення
Заповнюю
необхідні дані для розрахунку (див.табл.4):
Таблиця 4




























Показники
План
Факт
Відхилення


(+,-)
%


Середньорічна чисельність робітників, чол.
100
98
 — 2
 — 2


Відпрацьовано за рік 1 робітником, дні
310
312
+ 2
0,65


Середня тривалість робочого дня, год.
7,9
7,8
 — 0,1
 — 1,27


Фонд робочого часу, год
244900
238492,80
 — 6407,20
 — 0,03




Фонд робочого
часу розраховується за формулою:
ФРЧ = ЧР х Д х Т,
де
ЧР –
середньорічна чисельність робітників;
Д – кількість
відпрацьованих днів;
Т – середня
тривалість робочих днів.
Отже, вплив
кожного фактора на фонд робочого часу розраховується за формулами:
1) 
вплив
середньорічної чисельності робітників:
∆ФРЧЧР
= (ЧР1 – ЧР0) х Д0 х Т0
∆ФРЧЧР
= ( — 2) х 310 х 7,9 = — 4898 год
2) 
вплив кількості
відпрацьованих днів:
∆ФРЧД
=ЧР1 х (Д1 — Д0) х Т0
∆ФРЧД
= 98 х (+ 2) х 7,9 = + 1548,40 год
3) 
вплив
середньої тривалості робочого дня:
∆ФРЧТ
=ЧР1 х Д1 х (Т1 — Т0) 
∆ФРЧТ
= 98 х 312 х ( — 0,10) = — 3057,60 год
Перевірка:
238492,80 – 244900 = — 6407,20 год
Фонд робочого
часу відносно плану в цілому зменшився на 6407,20 год, у тому числі:
· 
за рахунок
зміни чисельності робітників зменшився на 4898 год;
· 
за
рахунок зміни кількості відпрацьованих днів збільшився на 1548,40 год;
· 
за
рахунок зміни середньої тривалості робочого дня зменшився на 3057,60 год.
Що
стосується підрахунків резервів, до їх кількості можна включати негативно діючі
фактори. В нашому прикладі негативний вплив на фонд робочого часу мали два із трьох
факторів, які разом зменшили його на 7955,60 год (4898 + 3057,60). Це і є
резерви фонду робочого часу. Так, як 7955,60 год становлять 3,25% планового
фонду робочого часу працівників, то усунення причин зазначених втрат могло б
стати основою підвищення продуктивності праці й обсягу виробництва на 3,25%


Список
використаної літератури
1. Баканов М.И. Анализ хозяйственной деятельности в
торговле. – М.: экономика, 2000.
2. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний
аналіз. – Житомир, ПП Рута 2000.
3. Івахненко В.М Курс економічного аналізу, — К
.:КНЕУ,2000
4. Кислиця О.Я. Економічний аналіз, — К.:Євр ун-т, 2003
5. Кожанова Э.П. Економічний анализ, — Х.:Інжек,2005
6. Кравченко Л.И. Анализ хозяйственной деятельности
предприятий торговли.- Минск: Высшая школа., 2000.
7. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной
деятельности предприятия. Мн.: ООО «Новое знание», 2000.