Структура
кошторисної вартості будівництва і будівельно-монтажних робіт

Кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель
і споруд визначає величину суспільно-необхідних затрат праці на будівництво
нового, або реконструкцію і технічне переозброєння діючого підприємства,
будівлі, споруди. Вона складається з кошторисної вартості будівельно-монтажних
робіт та інших витрат, які відносяться до діяльності підрядника, витрат на
придбання технологічного обладнання, приладів та технічного інвентарю, на
утримання дирекції підприємства, що будується, підготовку експлуатаційних кадрів,
на авторський і технічний нагляд, витрати на проектно-вишукувальні роботи та
інші. Крім того, кошторисна вартість будівництва містить в собі витрати на
перевезення робітників до місця роботи, винагороду за вислугу років, а також
значну частину резерву коштів на непередбачені роботи і витрати.
Кошторисна вартість будівництва підприємств, будівель
і споруд Сб може бути визначена за формулою
Сб = Сбмр + Соб + Сін,(5)
де Сбмр – кошторисні витрати на
будівельно-монтажні роботи; Соб – кошторисні витрати на
обладнання, пристрої, інструменти, виробничий інвентар і меблі; Сін
– кошторисні інші витрати.
Розглянемо складові кошторисної вартості будівництва Сб.
					







А. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт (БМР).
Кошторисна вартість БМР визначається за формулою:
Сбмр = Спв + Сн + Сп, (6)
де Спв — прямі витрати; Сн — накладні
витрати; Сп — планові нагромадження або нормативний прибуток.
Прямі витрати Спв безпосередньо пов’язані з
виробництвом конкретних видів робіт, елементів конструкцій і частин будівель і спо­руд.
Вони складаються:
— з витрат М на будівельні матеріали, вироби і конструкції;
— з витрат на основну зарплату З робітників,
які зайняті на виробництві будівель­но-монтажних робіт;
— витрат Ем на експлуатацію будівельних машин і
обладнання.
Спв = М + З + Ем (7)
Кошторисна вартість М містить в собі оптову ціну
промисловості, витрати по доставці матеріалів до споживачів (сюди входять тран­спортні
витрати, вантажно-розвантажувальні і заготівельно-складські вит­рати, витрати
на тару, упаковку і реквізит, націнки постачальницько-збутови­х організацій).
Орієнтовний розподіл витрат (%):
1. Витрати на матеріали за оптовими цінами промисловості — 72
2. Транспортні витрати по доставці матеріалів — 21
3. Витрати на тару і реквізит — 4
4. Заготівельно-складські витрати — 2
5. Націнки постачальницьких і збутових організацій — 1
  Разом 100%
Ця структура орієнтовна і залежить від видів
матеріалів, району будівництва і його галузевої належності (промислове,
сільськогосподарське, житлово-громадське, гідротехнічне, газове тощо).
Оптові ціни на основні види продукції (сталь, прокат,
кон­струкції, труби, лісові вироби, цемент, збірний залізобетон, азбест) пе­редбачені
прейскурантами.
Оптові ціни на місцеві матеріали (цегла, черепиця,
гіпс, бе­тони, розчини) також передбачені в своїх прейскурантах.
Транспортні витрати в кошторисних цінах виз­начаються
з урахуванням різновиду будівельних матеріалів, що перевозять­ся, виду
транспорту (залізничний, автомобільний, водний), умов і відста­ні перевезення.
Кошторисні витрати на тару, упаковку, реквізит. Якщо
вони не враховані в оптових цінах, то мають бути передбачені в кошторис­них
цінах. Вони враховують використання тари для перевезення будівельних ма­теріалів,
а також контейнерів, піддонів і пакетів для цегли та інших ма­теріалів.
Обов’язковою умовою при цьому є використання спеціального транспортного
реквізиту (засоби кріплення на платформах, спеціальні застосування, кронштейни,
троси). При цьому кошторисні ціни містять всі необхідні витрати, в тому числі і
повернення вартості від реалізації тари на місці або її повернення
постачальникам, витрати на ремонт, зношен­ня.
Структура заготівельно-складських витрат (%):
— утримання заготівельного апарату (контори, відділ постачання) — 25,
— утримання матеріальних складів — 35,
— втрати і псування матеріалів — 40.
  Разом 100%
Націнки постачальних і збутових організацій (в тому
числі товар­но-сировинні біржи) беруться від споживачів для відшкодування
витрат посередницьких операцій при пе­ресуванні ресурсів від виготівників до
споживачів. 
Основна зарплата робітників З.
Нормативною основою для визначення кошторисних витрат на основ­ну
зарплату робітників є:
а) кошторисні норми затрат праці в люд·год. і люд·днях;
б) кошти на зарплату в грн, що приведені в Державних
будівельних нормах (ДБН) на відпо­відну одиницю виміру будівельних конструкцій
або видів робіт.
Ці показники розраховуються по «Одиничним розцінкам України»
(ОРУ — 97) і «Розцінкам на монтаж устаткування» (РМУ — 97).
При визначенні кошторисних коштів на зарплату
робітників для конкретного будівництва до норм зарплати застосовують районний
підвищуючий коефіцієнт для даної місцевості (СНиП 4.02-91).
Кошторисні витрати Ем на експлуатацію будівельних
машин і об­ладнання, які приймають безпосередню участь в БМР, визначаються:
а) на відповідну одиницю робіт, в маш·год;
б) витратами на утримання і експлуатацію техніки,
тобто вартості 1маш·год в грн / маш·год.
  ,(8)
де Ні — кошторисна вартість затрат
машинного часу і-тої машини (маш·год), Ці — кошторисна
ціна маш·год і-тої машини (грн / маш·год), Qj – об’єм
(кількість)  j-тих робіт у відповідних одиницях виміру, n — кількість видів робіт.
В кошторисну вартість машинно-години Ці входять
накладні витра­ти, які враховують єдиночасові, річні та експлуатаційні витрати,
якими є:
— витрати на перебазування машин з однієї ділянки або
будівельної площадки на іншу (єдиночасові витрати Сєд);
— амортизаційні відрахування (річні витрати Ср),
— заробітна плата робітників, що зайняті управлінням і
обслуговуванням машин на протязі робочої зміни, і робітників-ремонтників, а
також витрати на запчастини, електроенергію, паливо, мастильні матеріали
(експлуата­ційні витрати Се).
Ці = (Сєд + Ср + Се)·К , (9)
де К — коефіцієнт накладних витрат управлінь та
баз по експлуатації будівельних машин.
В кошторисну ціну Ці не входить
заробітна плата робітників (монтажників, такелажників, трубоукладчиків,
підсобних, та інш.), які приймають участь в механізованому будівельному процесі,
але не зайнятих безпосередньо управлінням машиною, а також робітників, які
застосовують механізований інструмент і прилади (домкрати, ручні лебідки), і
зварювальників. Їх зарплата повинна бути врахована одиночними розцінками на
будівельні роботи.
Накладні втрати Сн, які є другою складовою
кошторисної вартості БМР в формулі (6), враховують витрати, що пов’язані з
управлінням будівництвом, організацією будівельного виробництва і
обслуговуванням його працівників. 
Групування витрат, які здійснюються за рахунок
накладних витрат, нижче проілюстровані на схемі:

Адміністративно-господарські витрати складаються: з
витрат на утримання апарату управління (зарплата і соціальне страхування
інженерно-технічних працівників, службовців і молодшого обслуговуючого
персоналу, а також шоферів легкових автомобілів); витрат на канцелярські і
типографські потреби; поштово-телеграфні і телефонні витрати; утримання і
ремонт будівель управління та ін.
Витрати на обслуговування працівників складаються: з
витрат на додаткову зарплату і відрахувань на соціальне страхування робітників,
які зайняті на будівельно-монтажних роботах; витрат на санітарно-гігієнічні та
культурно-побутові умови, на охорону праці і техніку безпеки, культурно-масову
і фізвиховну роботу.
До витрат на організацію робіт на будівельних
майданчиках відносяться: амортизаційні відрахування (або орендна плата); ремонт
малоцінного устаткування і тимчасових (нетитульних) будівель і споруд;
утримання пожежної і сторожової охорони; геодезичні роботи; утримання
виробничих лабораторій; на благоустрій і утримання будівельних територій; на
відрядження для виконання БМР; на перебазування лінійних будівельних
організацій.
До інших накладних витрат належать витрати на
утримання редакцій  власних газет і радіо, а також витрати, що непередбачені
нормами.
Накладні витрати Сн визначаються за
нормами Нн % від суми кошторисних прямих витрат Спв
по будівельних та спеціальним будівельних роботах:
  , (10)
і від суми основної зарплати працівників Зм
по монтажних роботах
  . (11)
Планові нагромадження Сп або нормативний прибуток
(третя складова формули ( 6 )) приз­наченні сприянню економічної самостійності
будівельних організацій, госпрозрахунку, самофінансуванню.
Прибуток підрядних організацій створюється за рахунок
двох ос­новних джерел: норми планових нагромаджень в ціні будівельної продукції
і зменшення собівартості будівельно-монтажних робіт.
Як вже раніше згадувалось, кошти від прибутку ідуть у
фонди економічного стимулювання (в тому числі у фонд розвитку виробництва), %
за банківській кредит, підготовку кадрів, власне будів­ництва, утримання
автодоріг, фонд науки і техніки.
Як це було сказано в п.3.1, кошторисний прибуток
визначається за нормою Нп % від собівартості Ссв  будівельно-монтажних
робіт, тобто
  , (12)
де собівартість Ссв дорівнює сумі
кошторисних прямих і накладних витрат
   (13)
де   — коефіцієнт накладних
витрат.
Тоді формула (6) кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт
перетворюється у такий вигляд:
Сбмр = Спв + Сн + Сп = Спв (1 + Кн)
(1 + Кп), (14)
де   — коефіцієнт планового прибутку.
В. Кошторисна вартість обладнання (Соб
– друга складова кошторисної вартості будівництва у формулі (5).
При проектуванні виробництв, будівель і споруд і
визначенні кошторисної вартості будівництва необхідно врахувати основні
характерис­тики обладнання, яке поділяється так:
— за функціональним призначенням (ФП);
— за умовами конструювання (УК);
— за умовами його виготовлення (УВ).
Обладнання за функціональним призначенням поділяють
на:
1) Технологічне (для основних виробничих процесів,
впливу дії на сировину): домни, мартени (термічна дія), металообробне, бурове,
сортовочне (механічна дія), ректифікаційні колони, хімічні,  нафтохімічні
агрегати (хімічна дія);
2) Підйомно-транспортне (створює умови для
функціонування техноло-гічного обладнання): крани, тельфери, конвеєри,
елеватори, канат­ні дороги, ліфти;
3) Силове (перетворення різних видів енергії в
механічну): па­рові котли, турбіни, дизелі, компресори, мастильні вимикачі,
щити, пуль­ти, електрообладнання;
4) Слабкострумове: зв’язок, сигналізація, часо- і
радіофікація, автоматичне управління на слабому струмі;
5) Електронне: ЕОМ, АСУ, комп’ютери;
6) Санітарно-технічне;
7) Резервне;
8) Ремонтне і монтажне;
9) Знімальне: стріли крана, ковші екскаватора;
10) Виробничі інструменти і пристрої.
За умовами конструювання обладнання поділяється на:
1) Стандартизоване (яке освоєне серійним виробництвом,
за ГОСТами і технічними умовами ТУ). Воно передбачене діючими каталогами і
прейскурантами оптових цін;
2) Нестандартизоване (на яке відсутні ГОСТи і ТУ );
3) Крупногабаритне (негабаритне), розміри якого
виходять за га­барити залізниці (довжина, висота, ширина);
4) Нетипове (не стандартне): виготовляється серійно,
але за­каз по спеціальним ТУ з частковою зміною характеристик, деталей,
матеріалів;
5) Унікальне: із значною складністю конструкції, в
одиничних примірниках;
6) Автоматичне (яке має автоматичне управління);
7) Модернізоване — таке, в конструкції якого внесені
зміни, які підвищують його показники (потужність, продуктивність, пропускну
спроможність, довготривалість);
8) Обладнання, яке встановлюється в середині
будівельних кон­струкцій (вбудоване) або зовні (для відкритої установки) на
відкритих майданчиках.
За умовами виготовлення обладнання поділяється на:
1) Серійне, що виготовляється одночасно в значній кількості;
2) Одиничний (разовий) заказ: окремий примірник або
партія за індивідуальним проектом;
3) Дослідний зразок: виготовляється у процесі розробки
і вибо­ру конструкції. Після позитивних досліджень цей зразок є еталоном для се­рійного
виробництва.
Кошторисна вартість обладнання Со складається з таких
витрат:
— оптових цін Цо на обладнання, пристрої, інструмент.
— на тару і реквізит Цтар.
— транспорт Цтр.
— заготівельно-складські Цскл.
— на запасні частини Цз.
— інші (деякі) Цінш.
Со = Цо + Цтар + Цтр + Цскл
+ Цз + Цінш (15)
Вартість витрат Ц визначається за прейскурантами або розрахунками.
С. Лімітовані та інші витрати Сін (третя складова
формули (5)).
До цього розділу відносяться такі витрати:
1. Кошторисні витрати на будівництво тимчасових будівель
і спо­руд, що передбачені в зведеному кошторисі. Сюди відносяться титульні
бу­дівлі і споруди:
— тимчасові бетонні вузли, асфальтобетонні заводи,
установки для дроб­лення каменю, полігони для залізобетонних виробів,
майданчики для ук­рупненого збирання конструкцій;
— тимчасові під’їздні колії (до 5 км) і їх споруди (мости, переїзди);
— естакади, платформи, площадки для складування матеріалів;
— тимчасові електростанції, котельні, компресорні;
— тимчасові контори, інвентарні житлові,
культурно-побутові, комунальні і лікарняні будівлі.
Нетитульні тимчасові об’єкти і споруди
оплачуються за рахунок накладних витрат і їх не включають в титульні списки:
склади, кладові, душеві, туалети, контори, забори, огорожі, настіли, переходи,
драбини, тимчасова розводка електрики, води, газу, пару, повітря).
2. Додаткові витрати підрядних організацій по
виконанню БМР в зимовий період, до яких відносяться:
— доплата до зарплати робітників,
— додаткові витрати на експлуатацію будівельних машин
і механізмів з урахуванням роботи на відкритому повітрі або в неопалених
приміщеннях,
— доплата, пов’язана із зміною технології БМР,
— витрати по влаштуванню, розбиранню, опаленню теплових приміщень,
— витрати, пов’язані з рихленням мерзлого грунту,
— витрати, пов’язані з іншими температурними факторами.
Зимовою температурою вважається середньодобова
температура зов­нішнього повітря нижча 0°С. Україна відноситься до 1-ї і 2-ї
температур­них зон, Рівненська обл. – 2 в розподілу по зонах в СНиПах.
3. Витрати на утримання і відновлення автодоріг (по
окремих ло­кальних кошторисах).
4. Витрати на першорічний післяосаджувальний ремонт
дерев’яних будівель (в розмірі 1% кошторисної вартості робіт цих будівель — по
ок­ремому самостійному об’єктному кошторису).
5. Витрати на перевезення робітників.
6. Витрати, пов’язані з випробуванням паль.
7. Витрати на відрядження.
8. Витрати і добавки за пересувний характер робіт (ПМК
— пере­сувні механіз. колони, БМП — будівельно-монтажні поїзди).
9. Витрати на виконання науково-дослідних і
експериментальних робіт для здійснення прийнятих в проекті технічних рішень.
10. Ліміти витрат на утримання дирекцій будівельних
об’єктів і технічний нагляд замовника. (передбачаються зведеним кошторисом
будівництва в розд.10 «Утримання дирекцій і технагляд»).
11. Витрати на авторський нагляд.
12. Витрати на підготовку експлуатаційних кадрів.
13. Витрати на проектно-вишукувальні роботи (по
окремих кошто­рисах).
14. Витрати на непередбачені роботи, визначаються по
рекомендо­ваних нормах в % від кошторисної вартості будівництва по главах 1-12
зведеного кошторису (3  5)%.