Курсова робота
Проблеми зайнятості трудових
ресурсів Закарпатської області і шляхи їх вирішення


Зміст
Вступ
					







Розділ І Проблеми зайнятості трудових ресурсів
Закарпатської області
1.1 Стан зайнятості трудових ресурсів Закарпаття на
сьогодні
1.2 Проблеми працевлаштування людей з обмеженими
фізичними можливостями
Розділ ІІ Основні шляхи вирішення проблем зайнятості
трудових ресурсів Закарпаття
2.1 Стратегії стабілізації ринку праці Закарпаття
2.2 Напрямки роботи служби зайнятості Закарпаття по
зниженню рівня безробіття населення
Висновки
Список використаної літератури


Вступ
За декілька
попередніх років рівень зайнятості трудових ресурсів Закарпатської області
виглядав цілком непогано. Проте з кінця листопада минулого року вплив світової
фінансово-економічної кризи почали відчувати на собі закарпатці. Почалися
скорочення працівників, проблеми зайнятості трудових ресурсів стали гостро
відчуватися і в нашій області.
Актуальність теми даної роботи полягає в
тому, що на сьогодні, під час великої економічної кризи проблема зайнятості
трудових ресурсів спостерігається у всіх регіонах України, в тому числі і в
Закарпатській області.
Об’єктом курсової роботи є стан
зайнятості трудових ресурсів Закарпатської області.
Предметом роботи є проблеми зайнятості
трудових ресурсів та шляхи їх вирішення.
Метою роботи є вивчення стану
зайнятості трудових ресурсів Закарпатської області і аналіз основних стратегій
вирішення проблеми безробіття.
Завданнями курсової роботи є:
— 
проаналізувати
стан зайнятості трудових ресурсів Закарпатської області;
— 
визначити
основні проблеми безробіття населення Закарпаття;
— 
розглянути
напрямки роботи служби зайнятості по зниженню рівня безробіття населення;
— 
розглянути
основні стратегії стабілізації ринку праці Закарпаття.
Курсова робота
складається з вступу, двох розділів, кожен з яких має два підпункти, висновків
та списку використаної літератури. 


Розділ І Проблеми
зайнятості трудових ресурсів Закарпатської області
1.1 
Стан
зайнятості трудових ресурсів Закарпаття на сьогодні
З кінця листопада
минулого року вплив світової фінансово-економічної кризи почали відчувати на
собі і закарпатці: багато підприємств скоротили обсяги виробництва або ж
взагалі призупинили роботу. А вже наприкінці року та в січні почалися
скорочення працівників. На кінець минулого року за всіма основними показниками
наша область на всеукраїнському рівні виглядала цілком непогано: так, за 9
місяців 2008 р. рівень зайнятості населення становив 60,7 відсотка при
загальнодержавному показнику – 60,1%, рівень безробіття – відповідно 5,5
відсотка при шести по країні. З початку року ситуація погіршується, але наразі Закарпаття
на фоні зокрема західних областей України виглядає чи не найблагополучніше. Це
пояснюється передусім тим, що у краї відсутні великі промислові підприємства,
які найпершими потрапили під кризовий удар. Натомість у нас значною є частка
малого і середнього бізнесу, який, на щастя, гнучко реагує на зміни. Однак
різке коливання курсу долара підірвало і ці підприємства. [20]
Так само
припинилось фінансування програми працевлаштування безробітних шляхом надання
дотацій роботодавцям. За новим законом ці кошти мають виділятись із державного
фонду соціального страхування на випадок безробіття, але як його наповнювати,
якщо не працюють підприємства? Через це вперше за останні роки не виконано
плану надходжень у цей фонд. Тим часом видатки зросли більш ніж удвічі: якщо у
грудні 2007 року на виплати по безробіттю необхідно було 3,5 мільйона, то вже у
грудні 2008 року – 7,3 млн. гривень.
За останніми
даними Держкомстату України, якими є дані за 1 квартал 2008 року, в області
підвищився рівень зайнятості економічно активного населення у віці від 15 до 70
років, порівняно з відповідним періодом минулого року, з 58,5 до 59,6 %, рівень
безробіття скоротився з 7,6 до 7,1% (по Україні в цілому рівень зайнятості
становив 58,6%, рівень безробіття – 7,1%).[7]
Чисельність незайнятих
громадян, які протягом восьми місяців 2008 р. перебували на обліку в обласній
службі зайнятості, зменшилась на 2,3 тис. і становила 47,2 тис. осіб. Середня
тривалість перебування незайнятих становила 169 днів.
Серед
безробітних, як і у попередні роки, переважає сільське населення: станом на 1
вересня 2008 року на обліку перебувало 17,0 тис. безробітних (на цю дату торік
– 17,5 тис.), з них 11,9 тис. або 70,2 % – мешканці сільської місцевості (торік
– 12,2 тис. або 69,6%).
Чисельність
вільних робочих місць, дані про наявність яких надійшли до центрів зайнятості
від підприємств, організацій та установ у січні-серпні 2008 року, скоротилася,
порівняно з минулим роком, з 28,1 до 26,5 тис. або на 5,7%. Станом на 1 вересня
п. р. на одне вільне робоче місце претендувало 7 осіб з числа тих, що
перебували на обліку в центрах зайнятості.
На виконання
Програми зайнятості населення Закарпатської області на 2008–2009 роки, обласною
службою зайнятості, спільно з органами виконавчої влади, місцевого
самоврядування, роботодавцями та профспілками, забезпечено перевиконання усіх
окреслених правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального
страхування України на випадок безробіття завдань у сфері надання соціальних
послуг безробітним. За сприяння служби працевлаштовано 20,7 тис. незайнятих
громадян (рівень працевлаштування зріс на 2,5 % і становив 43,9%), з них 905 –
на додаткові робочі місця, створені роботодавцями за сприяння дотацій з коштів
Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на
випадок безробіття, 377 осіб започаткували власний бізнес після одноразової
виплати допомоги з безробіття.
З метою
підвищення конкурентоспроможності на ринку праці за сприяння центрів зайнятості
проходили професійне навчання 4,1 тис. осіб.
Забезпечено
тимчасову зайнятість 5,8 тис. незайнятих громадян на оплачуваних громадських
роботах.
Профорієнтаційною
роботою охоплено 44,5 тис. незайнятих громадян або 94,4% їх загальної
чисельності на обліку (у січні-серпні 2007 року – 89,2%).
Зростають обсяги
матеріального забезпечення безробітних, зокрема, середній розмір допомоги з
безробіття збільшився, порівняно з січнем-серпнем 2007 р., на 141 грн. або
61,8% і становив 370,0 грн. На кінець серпня отримували допомогу близько 76,4%
безробітних, які перебували на обліку в центрах зайнятості. [13]
Зусилля служби
зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування безробітних і
роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну
укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному
захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії
зі сторонами соціального діалогу.
Відповідно до
розпорядження Кабінету Міністрів України „Про проведення оплачуваних
громадських робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха, що сталося 23-27
липня 2008 року” Закарпатський обласний центр зайнятості організував оплачувані
громадські роботи з ліквідації наслідків повені у Рахівському, Хустському,
Тячівському та Міжгірському районах. З початку року на ринку праці поліпшилося
надання відомостей про наявність вільних робочих місць та вакансій.
Основні види
робіт, які нині виконують безробітні – це розчистка берегів річок, ремонт
підпірних стінок, мостів, переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових
стічних канав, благоустрій підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким
громадянам похилого віку, упорядкування територій населених пунктів.
Станом на 15
вересня центрами зайнятості укладено 48 договорів з сільськими та селищними
радами про спільну діяльність з проведення робіт по впорядкуванню територій
населених пунктів. На даний час на такі роботи направлено 842 безробітні. [1]
1.2 Проблеми працевлаштування
людей з обмеженими фізичними можливостями
Питання
професійної реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями важливе і
складне. На місцевому рівні важливу роль у трудовій реабілітації та
працевлаштуванні інвалідів відіграє служба зайнятості Закарпатської області.
Упродовж останніх двох років кількість звернень інвалідів за послугами до
служби зайнятості збільшилась у 1,2 раза, повідомила перший заступник директора
обласного центру зайнятості Зоя Катрич. За сприяння служби зайнятості у
2004-2005 роках працевлаштовано 173 особи з інвалідністю, тобто роботу отримав
кожний другий інвалід, який перебував на обліку у базових центрах зайнятості.
За 5 місяців цього року чисельність інвалідів, які скористалися послугами
служби зайнятості становила 138 осіб, з них працевлаштовано 70 осіб з
інвалідністю (за 5 місяців 2005 р. скористалося послугами 103 особи, працевлаштовано
— 45). [8]
Цього результату
досягнуто завдяки активізації співпраці центрів зайнятості у першу чергу з
роботодавцями та укладеної 4-сторонньої угоди про співробітництво щодо сприяння
розвитку професійної реабілітації та зайнятості інвалідів між соціальними
партнерами, які зацікавлені у вирішенні проблемних питань осіб з обмеженими
фізичними можливостями.
Налагоджена
співпраця з обласним відділенням Фонду соціального захисту щодо організації
професійного навчання непрацюючих осіб з фізичними вадами. З початку року за
кошти Фонду соціального захисту 3 інваліди за сприяння служби зайнятості
проходили професійне навчання: 1 людина вже здобула професію швачки, а двоє
продовжують навчання за професіями оператор котельні, оператор комп’ютерного
набору.
Служба зайнятості
області веде моніторинг інвалідів-слухачів Всеукраїнського центру професійної
реабілітації інвалідів, які після проходження реабілітації потребують
працевлаштування за робітничими професіями.
Проблема у тому,
що спочатку значна кількість інвалідів при направленні на навчання місцевими
органами праці та соціального захисту населення та відділенням Фонду
соціального захисту інвалідів отримує гарантію від роботодавців про своє
подальше працевлаштування. А після закінчення навчання рободавці відмовляються
від свого зобов’язання. Звичайно, ми вирішуємо питання їхнього працевлаштування
на інше робоче місце. Але, на це необхідно звертати увагу вище згаданим
установам при направленні таких осіб на навчання. [14]
Налагоджена також
співпраця з міськими та районними МСЕК щодо обміну інформацією про осіб з
інвалідністю, які виявляють бажання працювати, з відповідними рекомендаціями
щодо їхнього працевлаштування. Представники базових центрів зайнятості беруть
участь у засіданнях комісій МСЕК, на яких надається інформація щодо послуг
служби зайнятості відповідно до чинного законодавства. Ці проблеми
обговорюються на засіданнях за “круглим” столом, виїзних семінарах із
соціальними партнерами, ярмарках вакансій для інвалідів та презентаціях
професій. Нинішнього року такі заходи проведено в Ужгороді, Ужгородському,
Рахівському та Мукачівському районах.
З початку року на
ринку праці поліпшилося надання відомостей про наявність вільних робочих місць
та вакансій для інвалідів. Щомісяця таку інформацію подають 90-95 і більше
підприємств. Серед вакансій, які подають роботодавці у центри зайнятості для
працевлаштування інвалідів, є такі, що не потребують кваліфікації або певних
знань і досвіду роботи. Ось неповний перелік вільних робочих місць для осіб з
обмеженими фізичними можливостями: юристи, інструктори-кінологи,
інженери-проектувальники, експерти-будівельники, бухгалтери,
майстри-теплотехніки, оператори комп’ютерного набору, провізори, фармацевти
тощо. Цей перелік щомісяця друкується у газеті “Зайнятість населення” та
надсилається в Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту
інвалідів та Головне управління праці та соціального захисту населення
Закарпатської облдержадміністрації.
З 18 березня 2006
року Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо
реалізації інвалідами права на трудову зайнятість” внесено ряд змін до законів
України “Про зайнятість населення”, “Про загальнообов’язкове державне соціальне
страхування на випадок безробіття”: інвалід, який не досяг пенсійного віку, не
працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у службі зайнятості
як безробітний. Тобто йому надається статус безробітного, але без призначення
допомоги по безробіттю та інших видів матеріального забезпечення на випадок
безробіття.
Відповідно до
рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його
побажань, статус безробітного надається людині з обмеженими фізичними
можливостями, зареєстрованій у пошуках роботи, незалежно від кількості відмов
від пропозицій роботи, а також у разі її відмови від проходження професійної
підготовки. [12]
Відповідно до
законодавства, інвалідам забезпечується право працювати на підприємствах, в
установах і організаціях на робочих місцях із звичайними умовами праці або на
спеціально створеному робочому місці, а також займатися індивідуальною трудовою
діяльністю. При цьому обов’язково враховуються індивідуальні функціональні
можливості людини шляхом пристосування основного і додаткового устаткування,
обладнання, рекомендації медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) та
професійні навички і знання інваліда.
Для
безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до отримання
соціальних послуг, що надає служба зайнятості, у 8 центрах зайнятості є
спеціальні кнопки-дзвоники для виклику спеціалістів центру зайнятості. На жаль,
у вирішенні питання працевлаштування інвалідів є й суттєві труднощі.
Зокрема
роботодавці заявляють звичайні вільні робочі місця для інвалідів без
зазначення, чи атестовані вони спеціальною комісією підприємства за участю
представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій
інвалідів. Було б доцільно, щоб згадані установи подавали у базові центри
зайнятості список підприємств разом із переліком атестованих робочих місць,
вказуючи вимоги кожного робочого місця до працівника. Поки що така інформація
надходить від керівників підприємства у звіті форми 3-ПН без підтвердження.
По-друге, значна кількість таких осіб бажає працювати неповний робочий день
(тиждень). Однак, роботодавці дуже рідко подають вакансії з такими вимогами. У
більшості випадків подані вакансії з низьким рівнем заробітної плати, а це
знижує в інвалідів мотивацію до праці. По-третє, на ринку праці існує значна
диспропорція між наявними робочими місцями та професійно-кваліфікаційним складом
осіб із інвалідністю. Таким чином, можна констатувати, що розв’язання проблем
зайнятості інвалідів залишається на сьогодні актуальними як для обласної служби
зайнятості, так і для тих організацій, які зацікавлені у їх вирішенні.


Розділ ІІ Основні
шляхи вирішення проблеми зайнятості трудових ресурсів Закарпаття
2.1 Стратегії
стабілізації ринку праці Закарпаття
На кінець
минулого року за всіма основними показниками наша область виглядала цілком
непогано. Це пояснюється передусім тим, що у краї відсутні великі промислові
підприємства, які найпершими потрапили під кризовий удар. Натомість у нас
значною є частка малого і середнього бізнесу, який, на щастя, гнучко реагує на
зміни. Однак різке коливання курсу долара підірвало ці підприємства.
З початку нинішнього
року до центрів зайнятості звернулося 3,9 тис. осіб, що на 340 осіб (9%)
більше, ніж у січні 2008 року, але менше за реєстрацію незайнятих громадян у
листопаді (5,3 тис. осіб) та грудні (5,2 тис.осіб) минулого року. При цьому
найбільше реєстрація незайнятих громадян зросла у Перечинському РЦЗ (в 1,8
раза) Мукачівському РЦЗ (в 1,7 раза), в Ужгородському РЦЗ (в 1,4 раза), тобто в
районах, жителі яких працювали на підприємствах автомобілебудування. Поряд з
цим, у шести центрах зайнятості звернулось незайнятих осіб менше, ніж у
відповідному періоді 2008 року.
Станом на 1
лютого на обліку в службі зайнятості перебувало 24,9 тис. незайнятих громадян,
які шукають роботу. Ця чисельність зросла порівняно з 1 січня на 1,5 тис. осіб.
Кількість вакансій склала 1159 одиниць. Співвідношення чисельності незайнятих
громадян та кількості вільних робочих місць склало 21 особу, а в Рахівському
районі – 110 осіб, Іршавському районі — 97 осіб. [10]
Економічні
негаразди, зумовлені світовою фінансовою кризою, вплинули і на обсяги надання
службою зайнятості соціальних послуг незайнятому населенню. У січні цього року
обсяги активних заходів сприяння зайнятості населення зменшились на чверть,
порівняно з січнем 2008 року. Зокрема, центри зайнятості працевлаштували 1286
осіб (в січні минулого року – 1868). Незайняті громадяни отримували роботу на
заявлених вакансіях, кількість яких зменшилась порівняно з січнем 2008 року
вдвічі. Якщо торік у січні 88 осіб було працевлаштовано шляхом надання дотацій
роботодавцям та 30 осіб — шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для
зайняття безробітними підприємницькою діяльністю, то, на жаль, у цьому році
призупинені ці види працевлаштування громадян через відсутність коштів.
Одним із важливих
видів соціальних послуг незайнятим громадянам є професійна підготовка,
перепідготовка або підвищення кваліфікації. У січні за направленням центрів
зайнятості проходили професійне навчання 745 осіб. Направлення на навчання
здійснюється тільки під конкретне замовлення роботодавців. [19]
Для забезпечення
тимчасової зайнятості незайнятого населення, матеріальної підтримки безробітних
організовувалися оплачувані громадські роботи, які проводилися тільки за кошти
підприємств-замовників. У січні до цих робіт було залучено 119 незайнятих
громадян.
Наразі в службі
зайнятості запроваджено ряд моніторингів, відповідно до яких щоденно
відстежується зростання числа незайнятих громадян, які звертаються за допомогою
у працевлаштуванні до центрів зайнятості, вживаються заходи оперативного
реагування. Зміни у сфері працевлаштування відбулися з набуттям чинності
антикризового Закону від 25.12.2008 р. N799-VI «Про внесення змін до
деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу
зайнятості населення». Норми Закону, зокрема, направлені на впровадження
заходів щодо профілактики настання страхових випадків, виплату допомоги по
частковому безробіттю. Зокрема антикризовим законом розширено коло осіб, які
підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок безробіття. [17]
Тепер страхуванню
на випадок безробіття підлягатимуть:
— особи, які
виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами;
— особи, які
проходять альтернативну (невійськову) службу;
— особи, які
працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень та на інших
підставах, передбачених законодавством про працю;
—
військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби);
— працюючі особи,
які отримують або мають право на призначення пенсії за віком, у тому числі на
пільгових умовах, пенсії за вислугу років, а також особи, які досягли
встановленого законом пенсійного віку;
— іноземці та
особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше
не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких
надана Верховною Радою України.
Нині допомога по
безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за угодою сторін,
призначається відповідно до частини першої та другої статті 23 і її виплата
починається з 91-го календарного дня. [19]
Закон України
«Про зайнятість населення» доповнено ст.231 щодо організації загальнодержавних
оплачуваних робіт, які мають суспільно корисну спрямованість, відповідають
потребам держави, виходячи з її соціально-економічних пріоритетів, на об’єктах,
визначених Кабінетом Міністрів України, у сфері будівництва та реконструкції
(модернізації) спортивної, транспортної, медичної, туристичної та
телекомунікаційної інфраструктури, в тому числі об’єктах, пов’язаних з
підготовкою та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з
футболу. Зазначені роботи покликані створити додаткові робочі місця в умовах
боротьби із наслідками світової фінансової кризи та підвищити матеріальний
добробут громадян. [10]
З метою
підвищення у безробітних мотивації до праці, у Законі передбачено запровадження
допомоги по безробіттю за умови готовності особи до участі в загальнодержавних
оплачуваних громадських роботах, якщо така робота є для неї підходящою.
Законом
передбачається віднесення до зайнятого населення членів особистого селянського
господарства, робота яких у цьому господарстві є основною.
Усі ці зміни
сприятимуть наповненню бюджету Фонду і можливості надання послуг щодо активної
зайнятості населення.
2.2 Напрямки
роботи служби зайнятості Закарпаття по зниженню рівня безробіття населення
На сьогодні
служба зайнятості є єдиною, яка безкоштовно надає послуги людям, котрі з тих чи
інших причин опинилися без роботи. Сьогодні у Закарпатській області одними з
найкращих у справі допомоги незайнятим громадянам у пошуках роботи є Мукачівський
і Ужгородський міські, а також Міжгірський районний центри зайнятості. Як
повідомили в Закарпатському обласному центрі зайнятості, за направленням її
структур з початку року професійне навчання пройшло вже понад 4 тис. осіб.
Фінансову підтримку у започаткувати власної оправи – одноразову виплату
допомоги по безробіттю, за січень-листопад 2003 року отримали 718 осіб. За
сприяння обласної служби зайнятості на додаткові робочі місця, створені за
рахунок дотацій роботодавцям з коштів Фонду загальнообов’язкового державного
соціального страхування на випадок безробіття працевлаштовано 850 осіб –
переважно з числа неконкурентоспроможних на ринку праці громадян та
довготривалих безробітних.
Успішна
діяльність служби зайнятості залежить від ефективної співпраці з роботодавцями,
з якими налагоджено ділові відносини.
Нині службою
зайнятості Закарпаття проводиться профорієнтаційна та профконсультаційна
робота. Мешканці сіл з допомогою служби зайнятості вчаться раціонально вести
домашнє господарство, беруть участь у семінарах з орієнтації на підприємницьку
діяльність, з розвитку сільського зеленого туризму. [12]
Обласна служба
зайнятості тісно співпрацює з роботодавцями щодо підготовки кадрів за їх
замовленнями. Для задоволення їх потреб у кваліфікованій робочій силі,
визначення особливої потреби у працівниках у розрізі професій та
спеціальностей, центрами зайнятості укладено договори про співпрацю. На їх
основі розроблено програми професійного навчання безробітних. За сприяння
центрів зайнятості протягом року проходить навчання близько 6 000 осіб.
Одним з
пріоритетних засад по роботі з клієнтами є адресний підхід по наданню
соціальних послуг, виходячи з індивідуальних потреб, вимог та можливостей
шукачів роботи та роботодавців. Центри зайнятості готові надати допомогу всім,
хто опинився у скрутній ситуації пошуку роботи, використовуючи для цього всі
можливості сучасних передових технологій, забезпечуючи передбачені
законодавством матеріальні виплати. [19]
Найпроблематичніше
знайти вакансії в гірській місцевості. Гострою тут є проблема молодіжного безробіття.


Висновки
Отже, на сьогодні
економічні негаразди, зумовлені світовою фінансовою кризою, вплинули і на
обсяги надання службою зайнятості послуг незайнятому населенню, що є дуже
відчутним і в Закарпатській області. В зв’язку з цим у службі зайнятості Закарпатської
області підвищився рівень зареєстрованих безробітних. Зросла велика
невідповідність між попитом на робочу силу та її пропозицію.
Основні види
робіт, які нині виконують безробітні – це розчистка берегів річок, ремонт
підпірних стінок, мостів, переходів, очистка кюветів доріг і прокладка нових
стічних канав, благоустрій підтоплених садиб, допомога потерпілим одиноким
громадянам похилого віку, упорядкування територій населених пунктів.
Обласна служба
зайнятості проводить активну роботу по підвищенню рівня зайнятості населення
Закарпатської області, та надання робочих місць бажаючим працевлаштуватися.
Напрямки роботи
служби зайнятості Закарпаття по зниженню рівня безробіття населення базуються
на:
— 
співпраці
з роботодавцями;
— 
 проводженню
профорієнтаційної та профконсультаційної роботи;
— 
 розробці
програми професійного навчання безробітних;
— 
адресному
підході по наданню послуг, виходячи з індивідуальних потреб, вимог та
можливостей шукачів роботи та роботодавців.
Основні зусилля
служби зайнятості спрямовані також на підвищення якості обслуговування
безробітних і роботодавців, скорочення тривалості безробіття, зменшення терміну
укомплектування наявних вакансій та новостворених робочих місць, соціальному
захисті осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії
зі сторонами соціального діалогу.
Список
використаної літератури:
1. 
Економічна
активність населення України.: статистичний збірник/Державний комітет
статистики України. – К., 2007.
2. 
Жук М.В.,
Круль В.П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний
посібник – Чернівці: Рута, 2002 – 293 с
3. 
Заставний
Ф.Д. Населення України – Львів : Світ, 2000 – 360 с
4. 
Задорожний.
Закарпатська область після Оксамитової революції. 2007г.
5. 
Лібанова
Е. Ринок праці (демографічні аспекти). – К., 2005
6. 
Липень
С.В Теорія вивчення трудових ресурсів. М. — 1998
7. 
Міністерство
статистики України. – К., 2008.
8. 
Наукові
записки. Серія: Демографія. № 2, 2008.
9. 
Праця в
Україні в січні-вересні 1997р.: Статистичний збірник
10. 
Пеньков
Е.М.Економіка і зайнятість населення України. – К., 2007
11. 
РПС і
регіональна економіка : Підручник /за ред. В.В. Ковалевського
12. 
Стешенко
В.С. Деякі демографічні наслідки соціально-еономічної кризи в Україні//
Демоекономічне дослідження. – К.:Інститут економіки НАН України.
13. 
Старков.
Закарпатская область. -Закарпатье, 2004г
14. 
Склад
населення України за статтю та віком на 1 січня 1998р. – К.:Держкомстат
України, 1998
15. 
Стогний.
Закарпатская область. , 2003г
16. 
Тимашова.
Україна: аспекти праці Закарпаття, „Просвіта”, №4, 2008
17. 
Шилова Л.
Історія регіональних суспільно-географічних досліджень
18. 
Ягубович
А. Б. Трудові ресурси Закарпаття. К. — 2005
19. 
ЯковлевО.Е.
Проблеми трудових ресурсів України-К.:Наук.Думка, 2006