План
Вступ
1. Значення та суть дослідницького
методу в пізнанні оточуючої природи
2. Структура та зміст досліду в
роботі з дітьми дошкільного навчального закладу
3. Методика організації
дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп
					







4. Метод моделей в пізнанні
навколишньої дійсності
Висновки
Література
Додатки
Вступ
Творчим
розвитком прогресивних ідей і поглядів на природу, що закладені О. Водовозовою,
А. Шлегер, Є. Тихєєвою, є праці сучасних учених. В останніх увага акцентується
на глибокому ознайомленні дітей з рослинами (3. Плохій, Н. Яришева), на організації
пошуково-дослідницькоії роботи (Н.Лисенко), вивчаються можливості засвоєння дітьми
знань про сезонні зміни в житті рослин (Е. Замкілд). 
Зосередження
уваги вихователя на поєднанні різних способів подачі дітям знань про природу,
формуванні у них практичних вмінь і навичок взаємодії з нею, вихованні
бережливого ставлення до неї на заняттях і в повсякденному житті водночас
сприяє інтелектуальному, дїєво-вольовому та емоційно-чутливому розвиткові дошкільника.
Закономірності
формування екологічної культури особистості, особливості процесу екологічного
виховання дітей дошкільного віку, аналіз видів діяльності й засобів, що їx
стимулюють та екологізують, викликають потребу вибору найефективніших з-поміж
них, які мають забезпечити оптимальну результативність роботи дошкільного
закладу в цьому напрямі. Таким активним засобом є пошуково-дослідницька діяльність
дітей, бо вони є природженими дослідниками, які активно шукають інформацію про
довкілля. Малюки намагаються зрозуміти свій світ шляхом спостереження та
експериментування. 
Саме природна
допитливість дітей обумовлює їх навчання. Психолого-педагогічні дослідження свідчать,
що діти дошкільного віку можуть розуміти причини деяких простих явищ і здатні
до елементарних логічних міркувань у тому разі, якщо завдання спираються на
спостереження або практичну діяльність. На цьому положенні наголошував і В.
Сухомлинський: «Дитина мислить образами. Це означає, що, слухаючи розповідь
вихователя про подорож краплинки води, вона мaє у своїй уяві й сріблясті хвилі
вранішнього туману, і темну хмару, і гуркіт грому, і весняний дощ. Що яскравіші
в її уявленні ці картини, то глибше осмислює вона закономірності природи» . 
У результаті
дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової
роботи, посилюється інтepec до явищ живої і неживої природи, активізується
самостійна розумова діяльність. 
Пошуково-дослідницька
діяльність найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність
та допитливість малюків є їх самостійні «відкриття» у cвіті природи. Адже під
час досліду дитина сама розвязує пізнавальне завдання за допомогою наявних у
нeї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії. У результаті
знаходить правильні шляхи його розв’язання, а також подібних завдань з варіативністю
змісту й ознак. Об’єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних
зв’язках, співвідношеннях зі спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на
правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ. 
Відомий педагог
М. Поддьяков виділяє як вид специфічної діяльності експериментування, що, на
його думку, стимулює пізнавальну активність дитини. Практика свідчить про плідність
цієї ідеї. 
Помітно активізує
пізнавальну діяльність дітей залучення їх до простих дослідів. Досліди, власне,
вельми нагадують фокуси, вони посильні для дошкільнят і цікаві їм. 
Метою курсової
роботи виступає: обґрунтування пошуково-дослідницької діяльності, як засобу
формування реалістичних уявлень про природу.
Завдання дослідження:
1. 
Визначення суті дослідницького методу в
пізнанні оточуючої природи.
2. 
Визначення змісту дослідницької
діяльності в дошкільному навчальному закладі.
3. 
Визначення структури досліду та методики
його проведення.
4. 
Вивчення досвіду роботи по організації
пошуково-дослідницької діяльності з дітьми різних вікових груп.
5. 
Проведення пошуково-дослідницької роботи
з дітьми старшого дошкільного віку днз № 801 м. Києва.
пошуковий
дослід дошкільник пізнання природа
1. Значення та суть
дослідницького методу в пізнанні оточуючої природи
За даними
дошкільної педагогіки у ставленні дошкільнят до пошуково-дослідницької
діяльності до природи переважає когнітивний компонент. Отож активність дитини
доцільніше розвивати у пізнавальній діяльності. Її основними видами є пошукова
робота, спостереження, екологічне моделювання. 
Психолого-педагогічними
дослідженнями встановлено, що за допомогою пошуково-дослідницької діяльності у
дитини досить легко формуються орієнтувальні вміння , інтелектуальні та
практичні дії, розвиваються мисленнєві процеси; доведена й ефективність
створення разом із дорослим екологічних моделей. Доцільність експериментування
зумовлена розмаїттям природних явищ, змінністю і циклічністю сезонних ознак,
прихованістю причинових зв’язків.
Проблема пошуково-дослідницької
діяльності дошкільників у психолого-дошкільній літературі, починаючи з
дошкільного віку, розробляється багатьма педагогами і психологами як в історично-педагогічній
спадщині, так і в сучасних дослідженнях на велику роль праці у вихованні маленьких
дітей вказували західноєвропейські педагоги Я.А. Коменський, Й.Г. Песталоцці,
Р. Оуен, Ф. Фребель, M. Moнтecopі. Першочергового значення праці в природі і
пошуково-дослідницькій діяльності у вихованні підростаючого покоління надавав
засновник вітчизняної педагогіки К.Д. Ушинський. Дуже важливими є методичні
вимоги К.Д. Ушинського до організації пошуково-дослідницької діяльності: вона
повинна бути різноманітною, посильною і неодмінно такою, що активізувала б
роботу дитячої думки . 
В сучасній педагогіці
і психології в Україні проблема дитячої пошукової діяльності посідає значне
місце. Праці Котирло В.К., Подоляк Л.Г. розкривають механізм формування самостійності
в дитячій діяльності, особливості розвитку ставлення дітей до праці , оціночних
відносин. 
Педагогічні
дослідження в Україні останніх років (В.О. Павленчик, Г.В. Беленька, M.A.
Maшовeць, H.M. KOT, Н.Б. Кривошея) розглядають нові аспекти виховного впливу
трудової діяльності дітей на формування позитивних взаємовідносин дітей в спільній
діяльності під час експериментування.
Організація
пошуковоі діяльності дітей.
Елементарна
пошукова діяльність, як форма ознайомлення дітей з природою забезпечує найбільш
високий ступінь активності самодіяльності дітей. Вона дозволяє сформувати у
дітей уявлення про явища природи, виявити їх причини і взаємозв’язки. Дослід
визначається як спосіб матеріального впливу людини на об’єкт з метою вивчення
цього об’єкта, пізнання його властивостей. Отже, це спостереження за спеціально
створених умов. Проведенню дослідів з дошкільниками надавали великого значення
Є.М. Водовозова, Є.І. Тихєєва, вважаючи, що в процесі проведення дослідів діти
повинні спостерігати, діяти, мислити, робити самостійні висновки. За сучасних
умов, коли великого значення надається розвиткові пізнавальної активності,
вихованню прагнення до здобуття нових знань, проведенню дослідів повинно бути
приділено значну увагу. 
Використання
дослідів цінне тим, що вони мають велику переконуючи силу. знання, яких
набувають діти, мають особливу доказовість, повноту і міцність. Під час
проведення дослідів забезпечується чуттєве сприймання, практична діяльність
дітей і словесне обґрунтування. Такий органічний зв’язок і сприяє максимальній
активізації розумової діяльності дітей, оскільки відповідає характеру мислення
дошкільників. 
Kpім цього
досліди цінні тим, що дають можливість стежити за ходом явища і відтворювати їх
щоразу з повторенням умов, у д/з проводяться такі види дослідів: 
l. Ілюстративний
або демонстраційний (виявляючи та з’ясовуючи з дітьми властивості предметів та
явищ, вихователь сам про водить дослід, а діти лише спостерігають, всі разом
роблять висновки); 
2. Навчальний
(діє кожна дитина. Йому слід надавати перевагу, оскільки кожна дитина
самостійно перевіряє гіпотезу, поставлену на початку досліду, знаходить
відповіді на свої питання, перевіряє свої знання та можливості).
2. Структура та
зміст досліду в роботі з дітьми дошкільного 
навчального
закладу
Пошукова
діяльність проводиться в окремій системі. 
Структура дослідів
має багато спільного із спостереженнями. 
Перший етап —
підготовка дітей до досліду. Вихователь проводить з дітьми бесіду, щоб
зацікавити їх дослідом, виявляв знання. Наприклад: «Як ви гадаєте, діти, дерева
взимку живі? А чому вони не замерзають від сильного морозу?» 
Другий етап — початок
досліду: обговорення умов і висування припущень: «Я читала, діти, що дерева не
замерзають тому, що в їхньому соку багато цукру. Давайте поставимо на мороз дві
скляночки: в одній буде проста вода, а в другій — з цукром. Як ви гадаєте, в
якій склянці вода швидше замерзне?» 
Третій етап —
хід досліду. Спостереження дітей за ходом досліду, обмін думками. 
Четвертий етап —
заключний: обговорення наслідків досліду. 
Дуже важливим є
етап перевірки гіпотези. Щоб застерігтися від неправильних засобів та способів,
вихователь мусить логічно правильно продумати свою діяльність і діяльність
дітей, методично її забезпечити, визначити послідовність етапів роботи, способи
поетапної фіксації результатів, основні та допоміжні засоби й матеріали, тобто
планування роботи вихователя повинно повністю підпорядковуватись єдиній меті
обґрунтованому переходу теоретичних уявлень на рівень узагальнених та
систематизованих знань. 
Для засвоєння
об’єму знань, визначеного «Програмою виховання в дитячому садку» ,
необхідна активна організація пізнавальної і практичної діяльності дітей.
Формуючи систему знань про природу, вихователь вибирає з програми той зміст
знань, який можливо засвоїти методом пошукової діяльності. Він організовує
життєві ситуації направляючи дітей на визначення пізнавальних задач. В процесі
аналізу запропонованих ситуацій у дітей виникає необхідність співвіднести
набуті знання з тим, що вони посередньо сприймають. Пошукова діяльність
починається з того, що відомо а що ні. Усвідомлення проблемної ситуації
закінчується постановкою пізнавальної задачі — «Що відбувається і чому так
відбувається?» 
В результаті
аналізу проблемної життєвої ситуації 1 усвідомлення пізнавальної задачі під
керівництвом вихователя висувають припущення про можливі причини спостерігаючих
явищ. Ні одне з висловлювань не повинне залишитись без обговорювання. 
Наприклад: 
— 
зимою діти виносять пофарбовану воду на
мороз, щоб вийшов кольоровий лід. 
Вихователь
запитує: «Чому на вулиці зимою вода перетворюється на лід? Чи можна
виготовити кольоровий лід у приміщенні?» 
— 
діти роблять різні припущення, одні
більш точні та конкретні: «вода на вулиці замерзне — буде лід», другі
помилкові: «вода може замерзнути і на вулиці, і в кімнаті » , інші
недостатньо точні: «на вулиці буде лід». Припущення, висловленні
дітьми, часто бувають суперечливі. Вихователь пропонує перевірити — яке
правильне. Якщо діти не висловлюють припущення, вихователь сам спонукає до
цього, або сам висловлює необхідні припущення. 
Короткочасні
спостереження використовуються для установлення якості різних об’єктів природи,
для їх розпізнавання. 
Наприклад: 
— 
при визначенні необхідності поливки
рослин і доказів своїх суджень, діти відшукують ознаки стану рослин дозволяючи
зробити висновок про сухість та вологість ґрунту, їх колір, про зміни стану
листя. 
Довготривалі
спостереження, досліди, моделювання і демонстрації готових моделей (поведінка
комах) можуть бути використанні для рішення повчальних задач на встановлення
причин природних явищ, зв’язків і відносин. Так для виявлення зв’язку між способом
пересування тварин (кролик, жабка) і складом кінцівок, вихователь пропонує
дітям поспостерігати за тваринами; порівнюючи їх способи пересування та склад кінцівок.
Демонстрація
моделей може бути використання для встановлення механізмів маскування тварин.
Спостерігаючи за гусінню метелика — капусниці, діти помічають, що їх важко
розрізнити на листі капусти. Вихователь пропонує подумати, чому так виходить,
потім пояснює це явище. 
При наявності у
дітей досвіду сформульованого через наочно — практичні метод и ознайомлення з
природою, вихователь може використовувати для перевірки припущення і рішення
пізнавальних задач евристичної бесіди. 
Евристична
бесіда передбачає встановлення причин різних природних явищ за допомогою
суджень. Вихователь керує процесом суджень і направленням думки дітей. 
Наприклад: 
— 
 під час прогулянки при відлизі (в січні)
вихователь звертає увагу на те, що гілки кущів, прикрашенні гірляндами з
краплинок води. Він пропонує дітям здогадатися, що відбулося і чому, куди
подівся сніг, який діти в ранці бачили на гілках. 
— Я думаю що
сніг розтав — каже одна дитина, — бачите, ліхтарі світять, від них іде тепло,
тому він розтав. 
— А я думаю що
розтав тому, що сонце світить сьогодні. Ось і вийшли крапельки — каже інший. 
Вихователь не відмовляється
від відповідей, але пропонує згадати: «вчора ввечері ліхтарі теж світили,
а хіба сніг танув?» 
«Hі,
ввечері не танув» — згадали діти. 
Вихователь каже,
що сьогодні не було сонця, день був похмурий. 
Діти
здогадалися, що причиною розтавання снігу виявилося загальне потепління.
Вихователь пропонує подивитися на термометр. 1 вони переконуються, що на вулиці
значно потепліло.
Заключним етапом
пошукової діяльності є формулювання висновків на основі аналізу вже наявних
результатів спостережень, дослідів, моделювання. До самостійного формулювання
висновків дітей стимулює вихователь. Bін не повинен поспішати робити висновки
сам. Необхідно вислуховувати всі висловлювання дітей, задавати додаткові
питання, які можуть дати направлення думці.
Розгорнута пошукова
діяльність використовується при ознайомленні з природою дітей старшого
дошкільного віку. Але використання її окремих компонентів — пошукових дій,
можна починати з молодшої групи. Для встановлення впливу вологи на пластичність
піску та глини в іграх дітей молодшого дошкільного віку вихователь пропонує
виліпити пиріжок з сухого піску, потім з вологого і запитує: «чому з
початку пиріжок не вийшов? 3 якого піску можна виліпити його?». 
Ознайомлення
дітей з природою за допомогою елементарної пошукової діяльності має більш
розвиваюче значення. Систематичне використання прийомів в пошуковій діяльності
призводить до того, що вона є способом самостійної пізнавальної діяльності
дитини. Під впливом пошукової діяльності у дітей розвиваються елементи
самостійного творчого мислення. Радість самостійних відкриттів розвиває і
закріплює інтерес до природи. 
Враховуючи
значення пошукової діяльності для розвитку дітей, необхідно постійно створювати
умови для її організації. 
Зміст дослідів у
д/с:
— 
нежива природа (сонце, повітря, вода,
грунт, явища природи); 
— 
рослинний світ, 
— 
тваринний світ; 
— 
організм людини.
Наведемо
приклади нескладних дослідів згідно такої класифікації: 
Тема
«Сонце»
1. Мета:
показати рух сонця по небу. 
Матеріал:
Вертикальний предмет ( стовп, дерево), крейда. 
Умови проведення
досліду: літо, сонячна днина, 
Хід досліду.
Уранці визначити місцезнаходження сонця на небі за певними орієнтирами
(будинки, дерева тощо) й накреслити крейдою тінь від якогось з них. Повторити
опівдні та ввечері. 
2. Мета: показати
залежність між висотою стояння сонця та кількістю його тепла. 
Матеріал:
ліхтарик. 
Умови: затемнене
приміщення. 
Хід досліду.
Спрямувати світло ліхтарика на руку дитини під певним кутом, потримати 20-30
сек, потім спрямувати світло вертикально до руки. 3апитати дитину, коли тепло
було найвідчайдушніше. 
 3. Мета: та
сама. 
Матеріал:
природні об’єкти; металеві предмети, розміщені на подвірї. 
Умови: весна,
літо, рання осінь, сонячна днина. 
Хід досліду.
Визначити висоту стояння сонця (за певними орієнтирами) та відчути на дотик
температуру води, піску, різних предметів уранці, опівдні та ввечері. З’ясувати
залежність між висотою стояння сонця (проміння йде збоку чи прямо — як у
ліхтарика) та кількістю його тепла. 
Тема
«Повітря»
1. Мета:
продемонструвати наявність повітря навколо нас, у воді.
Умови: звичайне
приміщення. 
Хід досліду: 
• Склавши у
трубочку губи, з силою втягнути повітря. Повітряний струм «звучить» і
відчувається на губах. 
• Увімкнути
вентилятор дати дітям відчути рух повітря. 
• Опустити сухий
камінець у склянку з водою. На поверхні з’являться бульбашки, наповнені
повітрям. 
• Перекинути
порожню склянку догори дном і, тримаючи її дуже рівно, повільно занурити у
воду. Чи потрапляє до склянки вода? Чому не потрапляє? 
• Подмухати на
паперовий човник. Чому він рухається? 
• Зважити на
вагах дві повітряні кульки (одна надута, інша ні). Яка з них важча? Чому? 
2. Мета: навчити
розрізняти якісний стан повітря. 
Умови: весняна
або літня днина. 
Хід досліду: 
• Звернути увагу
дітей на повітря навколо, підкреслити, що воно прозоре. Запропонувати відчути,
чим воно пахне. 
• Звернути увагу
на повітря після того, як проїхала машина.
Висновок: чисте
повітря прозоре, має приємний запах або не має жодного запаху. Забруднене
повітря не прозоре, воно може мати неприємний запах. Дихати бажано чистим
повітрям. 
3. Мета:
продемонструвати потребу у повітрі людей, тварин. 
Хід досліду.
Запропонувати дітям на короткий час затулити носа рота рукою, а потім глибоко
вдихнути повітря й відчути, як це приємно. Покласти руки на груди й відчути, як
вони ритмічно рухаються під час дихання. Зробити те саме під час спостереження
за кішкою, кролем. 
Тема
«Вода»
1. Мета: навчити
розрізняти стан води (холодна, тепла, гаряча, чиста, забруднена). 
Матеріал: три
склянки з водою різної температури, дві прозорі банки з чистою та забрудненою
водою (вкинути грудочку землі). 
Умови: звичайне
приміщення будь-якої пори року. 
Хід досліду: 
• Розглянути з
дітьми три однакові склянки з водою. Запитати: чи однакова вода в них? (Так,
зовні однакова). Запропонувати по черзі відчути на дотик. З’ясувати, яка
температура води у склянках, як використовують різну воду. 
• Розглянути дві
банки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Показати дітям, що крізь
забруднену воду погано видно предмети. Підкреслити, що чиста вода прозора, не
має ні запаху, ні кольору. 
2. Мета:
продемонструвати перетворення води у газоподібний стан. 
Матеріал:
спиртівка, сірники, прозора колба з водою, невеличка покришка з будь-якої
посудини. 
Умови: звичайне
приміщення, обов’язкове додержання правил безпеки. 
Хід досліду:
Незначну кількість води у прозорій колбі довести до кипіння. Потримати покришку
над колбою й розглянути з дітьми краплі на ній. Поспостерігати за парою і за
поступовим зменшенням кількості води у колбі. 
Висновок: вода
від нагрівання перетворюється у дрібні крапельки (пару) й піднімається вгору. 
3. Мета:
продемонструвати нагрівання води сонячним промінням і випаровування її. 
Матеріал: пласкі
мисочки з водою 
Умови: літо,
сонячна днина. 
Хід досліду. Вранці
виставити на дворі дві мисочки з водою: одну — на сонці, іншу- в затінку.
Порівняти температуру та кількість води вранці та надвечір.
4. Мета:
продемонструвати перетворення води в різні стани: з твердого у рідину і
навпаки. 
Матеріал:
прозора склянка, лід. 
Умови: зима,
морозяна днина. 
Хід досліду.
Розглянути шматок льоду, покласти його в склянку й занести до приміщення. Коли
розтане, знову винести на холод. 
Висновок: в
холоду вода перетворюється на лід, а у теплі знову стає водою. Лід, сніг — це різні
стани води. 
5. Мета:
показати властивості снігу. 
Матеріал: дві
невеликі металеві або пластмасові банки з покришками, наповнені водою однакової
температури. 
Умови: зима,
морозяна днина. 
Хід досліду.
Виставити одну банку з водою на відкритій місцині, а другу присилати снігом.
Через годину порівняти воду в обох банках. 
Висновок: сніг
зберігає тепло. 
Тема
«Грунт»
1. 
Мета: навчити дітей розрізняти вологу та
суху землю. 
Матеріал: добре
зволожена і суха земля. 
Умови: літо —
подвір’я, зима — куточок природи. 
Хід досліду.
Запропонувати дітям взяти в руки дві жмені землі – мокрої та сухої — і стиснути
кулаки. 
Висновок: волога
земля м’яка, зліплюється в грудку, з неї можна витиснути воду. Суха земля
тверда, при здавлюванні розсипається. 
2. Мета:
показати властивість піску пропускати воду, а глини — утримувати її. 
Матеріал: три
банки — одна з піском, друга з глиною, третя — з водою. 
Хід досліду:
Налити у банки з піском та глиною однакову кількість води й спостерігати, як
вона просочується. 
Висновок: пісок
пропускає воду, а глина ні. 
Тема «Явища
природи»
1. Мета:
продемонструвати утворення веселки. 
Матеріал: шланг
для поливання, тригранна скляна призма. 
Умови: літо,
сонячна днина. 
Хід досліду.
Спрямувати високо вгору дрібні розсіяний струмінь води. Сонячне проміння,
проходячи крізь краплі води, утворює веселку. Таке саме явище можна побачити
біля водограю. 
На шляху
сонячних променів, спрямованих у вікно, поставити тригранну скляну призму. На
протилежній стіні з’явиться смугаста «зебра» . 
2. Мета: продемонструвати
утворення грому та блискавки. 
Матеріал: два
твердих камінці. 
Умови: затемнене
приміщення. 
Хід досліду.
Потерти камінці один об одний — чути потріскування й з’являться іскра. Це є у
спрощеному вигляді грім та блискавка. Таке саме явище можна спостерігати під
час розчісування волосся гребінцем. 
Тема
«Рослини»
1. 
Мета: показати значення води для росту
рослин. 
Матеріал: дві
прозорі банки (з водою та без води), дві однакові цибулини. 
Хід досліду.
Довготривале спостереження за змінами, що відбуваються з цибулинами у банках. 
Висновок: для
росту рослин необхідна вода. 
2. 
Мета: продемонструвати необхідність
тепла для росту рослин. 
Матеріал: дві
однакові гілочки вишні (або іншого дерева), дві вази з водою. 
Умови: місяці
лютий, березень. 
Хід досліду.
Поставити одну вазу з гілочкою в кімнаті, другу — в прохолодному місяці (між в
рамами). Спостерігати за змінами, порівнюючи стан гілочок, порівнювати зі
станом дерев на подвір’ї. 
Тема
«Тварини»
1. 
Мeтa: визначити кількість корму,
необхідного для акваріумних риб. 
Матеріал:
акваріум з рибками, корм, плаваюча годівничка, ложечка-мірка. 
Хід досліду.
Зранку насипати корму в годівничку, відміряючи його міркою. Оглянути її через
15- хвилин. Якщо корму залишилося багато або ж його не залишилося зовсім, повторити
дослід наступного дня. Кількість корму вважати достатньою, коли його в
годівничці залишиться небагато. Дослід повторювати два-три рази на рік. 
2. Мeтa:
з’ясувати дію органів чуття тварин. 
Матеріал: різні
види корму (залежно від того, яка тварина задіяна в досліді). 
Хід досліду.
Розкласти перед кішкою (чи іншою твариною) закриті пакетики з рибою, м’ясом,
печивом, морквою. Спостерігати, до якого з них вона підійде. 
Пошепки
покликати тварину. Спостерігати за її діями. 
Тема «Я і
«природа»
1. Мeтa: продемонструвати
значення зору та функцій очей. 
Матеріал: два
ряди стільців (або інших предметів). 
Хід досліду: 
• Запропонувати
дітям щільно затулити очі долонями й спробувати пройти поміж двох рядів
стільців. Чи легко це зробити? Потім пройти з розплющеними очима. Чи є різниця?
• Піднести
розрізану цибулину до очей. Що відбувається з ними? 
Висновок:
крапельки цибулевого соку подразнюють слизову оболонку очей. Захищаючи око,
повіки швидко моргають, а сльози очищають очі. Так очі захищаються від зовнішнього
впливу. 
• Запропонувати
дітям уважно розглянути очі дитини, яка сидить навпроти. 
Зненацька
легенько плеснути в долоні перед її очима. Що вона зробила відразу? (Заплющила
очі). 
Висновок: наш
організм також знає, що найперше слід берегти очі. Адже саме завдяки зору ми
дізнаємося про світ навколо нас. 
• Запропонувати
на хвильку затулити очі руками. Розплющивши, розглянути в люстерко розмір зіниці.
Потім протягом хвилини подивитися у вікно (сонячної днини) чи глянути на
яскраве світло. За яких умов зіниці зменшуються (стискаються), а за яких
збільшуються (розширюються)? 
3. Методика
організації дослідницької діяльності з дітьми різних 
вікових груп
Розглянемо зміст
пошукової діяльності та її методику по ознайомленню дітей з неживою природою.
В поданій нижче
системі ми розкриваємо:
— 
зміст знань;
— 
мету ознайомлення з тим чи іншим
об’єктом неживої природи;
— 
методичні поради до організації
експериментів.
Об’єкти неживої
природи: вода, cніг, лід, пісок. 
ВОДА 
Мета: ознайомити
дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин; учити визначати і
називати основні її ознаки та властивості (може бути чистою — брудною, холодною
— теплою, розливається, ллється, капає); розвивати здатність встановлювати
найпростіші зв’язки і взаємозалежності в стані речовини, спостережливість і
допитливість. 
У дітей другої
молодшої групи вже є деякі уявлення про використання води людиною в побуті,
сформовані у них у першій молодшій групі. Але ці уявлення часткові,
безсистемні. 
Під час
спостережень у другій молодшій групі вихователь супроводить свою розповідь
наочними засобами, що продемонструють ті ознаки і властивості, які доступні для
сприймання, розуміння і засвоєння дітьми цього віку. 
Властивість 1.
Чиста — брудна — кольорова вода. 
Для порівняння
доцільно використати воду з водопровідного крана та дощову, наливши й у прозору
посудину. 
ДОСЛІД № 1 
У склянку з
водою покласти кілька кристаликів марганцевокислого калію. Якого кольору стала
вода? Провести аналогічний дослід, додаючи інші барвники. Діти роблять висновок
про зміну кольору води. 
Властивість 2.
Холодна — тепла вода. 
Порівняти
температуру води, торкаючись до посудини, в яку її налито; пробуючи на смак —
воду для пиття різної температури; через тактильні аналізатори — воду різної
температури для миття рук і обличчя, прання лялькового одягу. За наявності відповідних
умов слід залучити дітей до порівняння температури води під час ігор, плескання
та виконання вправ на мілководді річки, у басейні. У середній групі спонукати
водночас до порівняння кольору та прозорості води під час занурення з головою. 
ДОСЛІД № 2
Одну частину
води нагріти у посудині, другу — залишити на столі без змін, третю — винести на
холод. Від чого залежить температура води? Чому? Висновок діти роблять
самостійно. 
Властивість 3.
Розливається — ллється – капає. ІІІляхом довільних дій з предметами з
гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з
водою і піском) вихователь демонструє властивість води поширюватися в різних
напрямках від місця дотику до поверхні предмета — розливатися. Вода при цьому
може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду
з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома — з посуду, що має овальний
або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей 5-го
року життя.) 
Вода капає, коли
рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає
вода з даху і з предметів на майданчику, з паркана. Можна заздалегідь виставити
на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів
горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з
чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ — краплі). 
Властивість 4.
Вода прозора. 
Для підведення
дітей до висновку про прозорість води доцільно використати нескладний дослід:
занурити у воду кілька різних предметів. 
ДОСЛІД № З. 
Запропонувати
дітям спробувати воду на смак. Вода — без смаку. Опустити в склянку ложечку
цукру (солі). Що трапилося з цукром? Сіллю? Якою стала вода на смак, в яку
поклали цукор, а в яку — сіль? Від чого залежить смак води? 
Дітям 5-го року
життя допомогти засвоїти, що одні предмети плавають у воді, інші — тонуть. цю
роботу можна об’єднати з демонстрацією властивості розчинності у воді сипучих
речовин. 
ДОСЛІД № 4. 
У прозору
посудину, користуючись умовною міркою, опустити пісок, дрібні камінці, по 2-3
предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла,
пластмаси, паперу, тканини, воску, використовуючи послідовні дії), вчити дітей
пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші —
тонуть, а окремі — розчиняються, змінюючи за6арвлення води? 
Знання
властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках,
розповідях, читанні віршів напам’ять. Для підсилення інтepecy і стимулювання
пізнавальної діяльності переглянути у другій молодшій групі 3-6 кадрів діафільму
«Вода служить людям», у середній групі — діафільм «Дівчинка і фонтан». 
     ПІСОК 
Мета: розширити
та погли6ити уявлення дітей про пісок — сипкий, вологий — з вологого піску
можна ліпити, пісок стає вологим, якщо його полити, після дощу, вранці від
роси; розвивати допитливість, 6ажання пізнавати взаємозалежності у стані речей
під час їх взаємодії. 
Ще задовго до
того, як дітей цілеспрямовано ознайомлять з властивостями піску, вони пізнають
їх самостійні (або під керівництвом педагога) у другій групі раннього віку та у
першій молодшій під час ігор з піском на груповому майданчику чи в груповій
кімнаті. Однак ці уявлення мають стихійний, неусвідомлений характер. 
У процесі
спостережень у другій молодшій та середній групах пояснення властивостей піску
су проводяться діями вихователя і дітей, спрямованими на його перехід з одного
стану в інший. Спостереження варто проводити в різні погоду під час прогулянки
дітей на свіжому повітрі. 
ДОСЛІД № 1.
Кожній дитині
запропонувати взяти трішки сухого піску, покласти на долоні і розтерти. Чому
розтирається пісок? 3 чого він складається? Якого розміру oкpeмі піщинки? Якого
кольору? Чи скріплюються вони у грудку? 
ДОСЛІД № 2.
Взяти трішки
сухого піску і з висоти піднятої руки висипати його на дощечку для ліплення. Що
сталося з піском? Чому? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці?
Сухий пісок — сипкий. 
ДОСЛІД № З.
Кожен насипає
гірку піску на дощечку і змочує водою. Пісок ліпиться? Чому? А глина? Висновки
діти ро6лять самостійно. 
Для закріплення
та погли6лення знань дітей доцільно використовувати кадри діафільму «Про глину і
пісок). 
СНІГ
Мета: вчити
дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким,
розсипчастим у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або
6рудну воду, а вода надворі — на лід); розвивати здатність встановлювати
причинно-наслідкові зв’язки, виховувати спостережливість. 
Діти другої
молодшої групи вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати
їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослідів з перетворення снігу на
рідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи
уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно
показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг,
праці чи дослідів тощо. 
Властивість 1.
Білий — холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає:
«чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду. 
ДОСЛІД № 1. 
Сніг взяти з
кількох місць на ділянці дитячого садка. Уточнення кольору снігу добитися через
порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі
дитячого одягу, по суд тощо). Висновок діти роблять самостійно. 
ДОСЛІД № 2.
Для ствердження
того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної
температури і поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини
(від тепла сніг тане і перетворюється на воду) і температурою води в посудині
(за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок
про цю властивість снігу. 
Для закріплення
знань провести тaкі досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на
теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються
сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що
відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки — що змінилося? Чому? Занурити в
сніг на ділянці зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як
зміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому? 
Властивість 2.
Пухкий — розсипчастий (згідно з програмою середньої групи). Цю властивість
снігу діти бачать під час активної трудової діяльності — виготовлення фігур зі
снігу та під час ходьби на лижах. 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати
дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому
особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З’ясувати,
чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час
наступання на нього. До усвідомлення властивості – сніг розсипчастий — дітей
підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання на
сніг — рипить тому, що ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки; через
спроби ліпити — не ліпиться тому, що сухий від морозу; через занурення в нього
важких предметів — тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно
загадуванням загадок, переглядом діафільму «Про сніжки». 
ЛІД
Мета:
продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона
перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на
воду); розвивати спостережливість, допитливість. 
Спостереження
бажано провести в різну погоду, а також вибрати такі місця на спорудах на
території дитячого садка, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені
протягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнити
посуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору. 
Властивість 1.
Твердий — слизький. 
Цю властивість
демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогою
дорослого. 
Tвepдість
перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по них
будь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібні
кристалики, занурюється у пухкий сніг. 
Властивість 2.
Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду.
Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору — колір
води визначає колір льоду; різної форми — форма посудини визначає форму води,
льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; при
відлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням. 
Зміст завдань по
ознайомленню дітей дошкільного віку з такими природними явищами як веселка,
повітря, ґрунт, сонце, грім та блискавка та особливості організації
дослідницької діяльності див. додаток  .
Пошукова
діяльність на заняттях поєднується з віршами, загадками, грою з розвитком мовлення,
лічбою.
На заняттях нами
проводилась робота по ознайомленню з властивостями повітря і води. 
Нaвoдимо зразок
конспекту цього заняття: 
Конспект
проведення заняття в старшому дошкільному віці «Про воду-водичку в
океанах, річках» 
Програмовий
зміст: вчити розуміти потребу в волі всього живого, кругообіг води; розвивати
навички економного витрачання води в домашніх умовах; активізувати; солона
вода, прісна вода, очистка води , виховувати бажання до економного витрачання
води. 
Обладнання:
яблуко (велике,червоне ), ніж, і плакат скляні банки, склянка, піпетка, тарілка
і чашка з залишками їжі, мило, шампунь, брудні пензлі, глобус. 5 маленьких
баночок, 5 серветок (ганчірок). Велика миска, тарілочки і мисочки (по 5 шт. ),
брудна морква, магнітофон. 
Хід заняття 
Діти, відгадайте
загадку: 
Я потрібна
зеленим лугам, 
Я потрібна полям
і лісам, 
Я потрібна
квіткам і кущам, 
Якщо я раптово
всихаю, 
В’яне все
навкруги, засихає. 
— 
Що це таке? Правильно, це -вода. 
— А ну
пригадайте, яку ви знаєте гру про воду? В яку ми з вами грали? «Вода не
вода». 
Хто може
нагадати правила гри? Якщо діти не згадають, то тоді я пояснюю: я буду називати
слова: якщо слово позначає те , що містить в собі воду (райдуга, калюжа), ви
будете піднімати обидві руки. Якщо предмет або явище має відношення до води
(човник, дельфін), ви піднімаєте одну руку; якщо я назву предмет або явище, яке
не має ніякого зв’язка з водою (вітер, камінь) ви руки не піднімаєте. Називаю
слова: веселка, пісок, риба, камінь, сніг, дощ, вітep, дельфін, калюжа, хмара,
човник, бурулька, лід, глина, струмок, озеро. 
Молодці! Ви
добре знаєте, що містить в собі воду, а що ні, що має зв’язок з водою!
— 
А як ви гaдaєтe , чи потрібна вода
людині? 
— 
Для чого вона потрібна людині? 
— 
А як ви гaдaєтe, в організмі людини є вода?
Погляньте на цей
малюнок. Бачите організм людини, в основному, складається з води: вона є в
крові, в слині. Без їжі людина може прожити тиждень, але без води 1 2 дні. Як
ви гaдaєтe, скільки кожній людині кожного дня треба води. Багато чи мало?- Так,
багато води. Чи багато води на нашій планеті, чи вистачає її всім?
Діти, на якій
планеті ми живемо? (Земля) 
Показую дітям
глобус. Це макет нашої планети Земля. 
— 
Як він називається? (Глобус). 
Синім кольором
на глобусі зображено моря й океани.
— 
Подивіться уважно на глобус і скажіть,
чого більше на нашій планеті — води чи суходолу? ( води). 
— Погляньте
сюди. Ось я зніму шторинку: це — суходіл , а все інше — вода. 
— Чи багато води
на планеті Земля? (багато ). 
Більшу частину
води складають моря і океани. А вода в них солона. Чи всяка вода може
задовольнити потреби людини? Щоб дітям було зрозуміло: підходимо до столика, на
якому стоїть 3-літрова банка підсоленої води, півсклянки прісної води, піпетка
й тарілочка. 
— 
Діти, уявіть собі, що воду морів і океанів
нашої планети ми злили в цю банку. Тут солона вода. Тоді прісна вода займе лише
півсклянки. 
І лише 3
краплини ( рахуйте — 1. 2. 3. ) це вода річок і озер. 
— 
Чи багато нас прісної води? (Мало). 
Води живим
істотам треба багато, на планеті її недостатньо. Треба воду економити. Що ви
робите, щоб економити воду? 
— 
А може не треба її економити, бо вона
вся повертається назад до природи? 
— 
А в якому вигляді? і підвожу дітей
столика, на якому стоять: 3-літрова банка води; тарілка й чашка з залишками
їжі; брудна морква на тарілці, брудна сукня ляльки в ванночці, брудні пензлики,
мило, біля кожного предмету стоїть баночка, пісочок й лежить серветка.
Посередині стоїть велика миска.
Ставлю по 2
дитини біля кожного «знаряддя праці », розливаю в баночки воду з великої
банки. Пропоную виконати потрібну роботу, діти виконують. Брудну воду з
маленьких мисок вcі зливають в велику миску. А я перед цим кожного запитую:
— 
Що ви робили? — злили в миску. 
Діти, а ви
знаєте звідки вода надходить до наших кранів? Так, вода надходить до нас з
природних водоймі, з річок і озер трубами, але перед цим проходять очистку на
спеціальних станціях. Потім вона відправляється назад вже по іншим трубам. Діти
, пригадайте, яка кристально чиста вода була в банці, а перетворилась на
противну мутну воду. З річок і озер до нас прийшла чиста вода, а повертається
туди дуже брудною. Тому вода в річках та озерах перестала бути чистою. І перед
тим як вода надійде знову у водопровід, її треба очистити. Вода без потреби,
надходить до каналізації, де перемішується з брудною жижею. Щоб з цієї жижи
отримати чисту воду, будуть спеціальні очисні споруди, які не встигають очищати
велику кількість брудноті води. Вони працюють на межі. Якщо кран залишився
відкритим, то не тільки даремно витрачена чиста вода, але й збільшилась кількість
брудної води. Відповідне навантаження на очисні споруди. Поки що водопровідну
воду можна пити, але її якість з кожним роком погіршується. З нещільно
зачиненого крану витікає дуже багато крапель води за добу це 5 отаких банок
води. Ось про що можуть говорити краплі, коли кран не зачинений: 
Джерельце
всохло, струмок заслаб, 
А ми із крану — 
Крап, крап
,крап, 
Міліють ріки і
моря, 
Не витрачайте
воду 
Зря ,зря ,зря, 
Лише мине трохи
літ, 
Води не стане, 
Hі, Hі, Hі. 
Звідки надходить
вода в дім? Куди повертається вода? 
Запам’ятайте,
діти, чистої води мало і її треба берегти — не забруднювати. А ще забруднює
воду, ми з’ясуємо грі «потрібне — непотрібне». 
Я буду
загадувати загадки, а ви відповідати. Хто знайде відповідь, підніме руку.
Будьте уважними. 
1. Я в річці. Я іржавая.
Я порізала ступню маленької дівчинки, коли вона купалася. Ще я? (бляшанка) 
— Вона повинна
бути в чистій воді? (Hі) 
2. Я дуже хвора.
Meні не вистачає кисню для дихання. Meні більше не подобається плавати у цьому
озері. 
Хто я? (риба) 
— 
Потреба в чистій воді ? (так) 
3. Я мокра. У
мене поганий запах. Мій колір зовсім непривабливий. Щодня завод викидає в мене
свої відходи. Це я. ( Брудна вода ) 
— Вона нам не
треба. 
4. Я в річці. Я
склянка, прозора, з дуже гострими краями. Я порізала руку хлопчика, який вчився
плавати .- Це я? (Розбита пляшка) 
— Вона повинна
бути в чистій воді? — (Hі) 
Я мокра. Я
потрібна всім живим істотам. Уcі рослини, тварини, люди умруть без мене. — Це я
?- (Чиста вода) 
Нам потрібна
чиста вода. Тому ми не повинні її забруднювати. — Послухайте, як про це
розповідається у віршику: 
Чи ми з природою
єдині, 
Чи вірно
спрямували крок?
 Ми кожну річку і
ставок 
Від лиха
зберегти повинні! 
Включаю музику. 
Вставайте зі
стільчиків. Хай за вікном у нас зима, тріскучий мороз, а ми уявимо, що зараз, в
групі у нас весна, а ви лісові струмочки. 
На моє слово
«Струмочки », ви утворюєте два струмочки і течете по лісі, не
наштовхуєтесь один на одного, тримаючись за руки. На моє слово
«Озеро», ви, струмочки, утворюєте одне велике озеро і повторюєте
рухи, які я називатиму. Отже будьте уважними. 
— Де мої
струмочки?
По закінченні
музики: 
— Чи
сподобались, вам гості, наші весняні, веселі, теплі струмочки? А озеро? 
— Молодці діти!
Ви були дуже уважними, добре й цікаво відповідати на мої питання, розповідали,
працювали, зображували лісові струмочки. 
Заняття можна
побудувати і за казкою. 
Маємо такий
досвід використання казки в пошуковій діяльності. 
Наводжу зміст
такого заняття: 
Вода потрібна
всім
Старший дошкільний
вік
На столі стоять
три склянки із чистою і дощовою водою. 
До лісового
джерельця прибігли дві кізоньки напитися водиці. 
Читаю вірш
М.Чумарної «Лісове джерельце ». 
Лісове джерельце
— 
Добре в нього
серце, 
Bcім дає водиці:
І звірятку, й
птиці, 
Дереву й
травині, 
Квітці і людині.
Тому не міліє, 
Дзюркотить
радіє, 
Із лісів
дзвінкою, 
Витіка водою. 
Попили кізоньки
водички і одна другій каже: «Яка добра вода! Пила б і пила». 
Діти, у цій
склянці вода, яку пили кізоньки. Що можна сказати про неї? Яка вона? (Чиста,
прозора.) Одна з кізочок почала гратися, бити ніжками і грудочка землі впала у
воду. (Кидаю грудочку землі в склянку з водою.) Якою стала вода? Чи можуть люди
або тварини пити таку воду? 
Без води не може
бути життя на землі. Без неї не проживе ні людина, ні тварина, ні рослина. Якщо
землю не зрошувати водою, то на ній нічого не родитиме. (Показую на прикладі
кімнатних рослин.) 
З давніх-давен
люди поклонялися воді. Є таке прислів’я: «Земля найбагатша, вода
найсильніша». Але вода не завжди буває корисною для людини. Що може
зробити шторм на мopі? (Потопити кораблі.) А до чого може призвести повінь?
(Винищити все на своєму шляху). Згадайте, яких бід наробила повінь у
Закарпатті. Вода дуже сильна. 
Вода може міняти
свій колір, смак. (Зафарбовую воду харчовим барвником, в іншу склянку кидаю
цукор, лимон.) 
А кізоньки
гралися, гралися і знову захотіли пити. Джерельця була калюжа із дощовою водою
(Виставляю дощовою водою.) 
Як ви гадаєте,
звідки треба пити воду? Чому? Із джерельця, бо вона чиста.) 
Саме так і
сказала старша й розумніша кізонька своїй подрузі. А ми з вами пограємо зараз у
гру «Подоляночка». Як бачите, вода оживила Подоляночку.
Така цілюща вода
оспівувалась у казках, піснях, (Читаємо вірш.) 
Температура води
завжди залежить від температури навколишнього середовища. (Пропоную попити
води, щойно набраної з криниці, і води, яка стояла в кімнаті, а також підігрітої
на вогнищі.) 
Наші кізоньки
гралися і побачили на галявинці гарні квіточки. (Показую букет ромашок.) 
Загадка: Стоять
у полі сестрички жовті очка, білі повічки.
— 
 Що це за квіточки? — запитала одна. 
— 
Я не знаю — відповіла друга. 
Діти, допоможіть
кізонькам роздати кожному по ромашці. 
Подивіться, яка
жовта у неї середина, а білі пелюстки подібні до повік -такі дрібненькі.
Листочки теж дрібні, зелені, ніби ж хтось порізав. 
Зрізати ромашки
треба знизу ножем, щоб не пошкодити коріння. Рослини ми підвішуємо у темному місці,
куди не проникають сонячні промені, і сушимо. 
Із сухих квітів
можна заварювати чай.
Що лікує ромашка?
(Кишечник, шлунок, дезінфікує рани.) А зараз ми поп’ємо чаю із цієї лікарської
рослини. 
Пошуково-дослідницька
діяльність може поєднуватись з різними методами: спостереженнями, працею,
іграми тощо.
А скільки
задоволення може дати пошукова діяльність у формі гри. 
Прикладом
гри-дослідження може бути гра з мильними бульками. 
Хіба ви ніколи
не видували мильні бульки просто заради втіхи? А скільки знань криється в цій
на перший погляд простій справі! 
Треба взяти
півсклянки перевареної охолодженої води і розчинити в неї шматочок мила.
Додайте декілька крапель гліцерину — це збільшить успіх вашої роботи. Чим
густіший мильний розчин, тим більший розмір мильної бульки будете мати. 
В цей розчин
встромлюємо тонку солом’яну трубочку, розщеплену на кінці, або трубочку для
коктейлю, і обережно, повільно видуваємо бульку. Розмір мильної бульки буде
залежати від товщини трубки: чим товща трубка, тим більший розмір мильної
бульки. А ще, чим холодніший розчин, тим булька більша. 
Дайте змогу
дітям трошки часу просто попускати бульки, мимохідь зверніть увагу на розмір
мильних бульок, як високо вони підіймаються, який колір мають, як довго живуть
… 
Діти погрались,
а тепер приступаємо до пошуку відповіді на різноманітні питання, проведемо
нескладні досліди. 
Дослід 1. 
Що знаходиться в
середині мильної бульки? 
Видувши бульку,
вийміть трубку з рота. Зверніть увагу дітей на те, що булька прагне
скоротитися, зменшитися в розмірі. 
Чому так
відбувається? Повітря починає витікати крізь соломинку. Давайте перевіримо.
Запалюємо свічку, і кінець соломинки підносимо до краю полум’я свічки. Зверніть
увагу дітей на те, як полум’я свічки відхилилось у протилежний бік. 
Отже, в середині
мильної бульки знаходиться повітря. 
Дослід 2. 
Прикрийте
відкритий кінець соломинки пальцем. Мильна булька перестала зменшуватись. Ми
перекрили хід повітрю. Зверніть увагу на те, що чим менша булька за розміром,
тим більше вона схожа на кульку. 
Дослід 3. 
Дайте змогу
дітям повидувати великі мильні бульки. Розглянути їх форму: схожі на грушу,
сливу … А відірвавшись від трубочки чи соломинки, стають кульками. Це
пов’язано з тим, що повітря в середині бульки рівномірно розтягує плівку
бульки. 
На доведення
цієї думки надувайте повітряну кульку з латексу (звичайну повітряну кульку) і
разом з дітьми спостерігайте за змінами її форми. 
Дослід 4. 
Які мильні
бульки довше живуть? 
Практично в
експерименті разом з дітьми вирішуйте: 
а) Чи залежить
тривалість життя мильної бульки від її розміру; 
б) Чи залежить
життя бульки від густоти розчину. 
Для розв’язання проблеми
(б) треба мати два — три стаканчики з різною густотою розчину. Бо саме відповідь
на ситуацію (б) і є відповіддю проблему всього досліду. 
Дослід 5. 
Від чого
залежить висота польоту мильної бульки? 
Створіть
проблемну ситуацію і шукайте відповідь на такі запитання: 
а) Чим більша
булька, тим вище вона підіймається. Слідкуйте, які за розміром кульки підіймаються
вище. 
б) Висота
польоту залежить від наявності вітру, його сили і напряму. Слідкуйте за тим, в
якому напрямі рухаються мильні бульки. 
Зважайте, що у
різну погоду польоти мильної бульки неоднакові. 
Наснагу в
організації пошуково-дослідницької діяльності знаходимо у спадщині К.Д.
Ушинського та В.О. Сухомлинського (див. додатки)
Пошуково-дослідницьку
діяльність проводять на заняттях і прогулянках. Наводимо приклад організації
пошукової діяльності в зимовий період в різних вікових групах. 
• З однієї руки
зняти рукавичку. На обидві руки піймати сніжки . 
• Простежити
перетворення в морозний день сніжинок у воду від подиху. 
• Сніг у
посудині занести у приміщення. Звернути увагу на брудну воду на дні посудини. 
• Наповнити дві
банки теплою водою. Одну із них закопати в сніг, іншу залишити на повітрі. 
• У посудині
винести теплу і поставити у сніг. 
• Скляні пробірки
порівну наповнити водою. Поставити їх у місця з різною температурою повітря.
(На вулиці, в кімнаті). 
• У кілька
посудин вмістити льодяні бурульки і поставити їх у різні місця групової
кімнати. 
• Сушіння
лялькової білизни у різну погоду: теплу вітряну, тиху, похмуру, морозну. 
• Кристалики інію
обережно зняти з поверхні і помістити у тепле приміщення. 
• Поставити дві
склянки на мороз — одну з чистою водою, другу із солодкою. 
• В морозну
погоду зволожити сухий сніг. 
• В кінці зими,
коли пригріває сонце, потрогати стіни будинків, кору дерев. Біля стіни рівним
шаром покласти трохи снігу. 
• Спробувати
зліпити сніжки з сухого снігу в рукавичках і без них. 
• Довести
невелику кількість води до кипіння, над посудиною з водою помістити холодну
тарілку принесену з вулиці. Запотівшу тарілку винести на холод. 
• Спробувати
підняти фанерні ящики наповнені снігом та піском. 
• Занести сніг у
приміщення, воду, що утворилася поставити на мороз. 
• Посудину з
водою винести на вулицю. Підігріти посудину із льодом. 
• Розглянути
снігову крупу, спробувати її награти. 
• В морозну
погоду, напередодні потепління, прикрити один чи кілька предметів, рослин.
Звернути увагу на утворення інію. 
• У дві прозорі
склянки налити воду з крану із талого снігу . 
• В декілька
пробірок набрати снігу різного забруднення і перетворити його на воду. 
• Доторкнутись
до посудини з нагрітою водою, водою кімнатної температури і принесеною з
холоду. 
В повсякденному
житті можна провести такі системи дослідів: 
1. Чи є повітря
в сирому курячому яйці? 
Візьміть сире
куряче яйце і опустить його обережно на дно каструлі з теплою водою. Варіть
яйце. Зверніть увагу дітей на те, що на шкарлупці з’являються крихітні повітряні
бульбашки, які виходять з яйця. 
Розкажіть дітям
про будову яйця, про необхідність повітря для розвитку пташенятка. Закінчить цю
розповідь акцентом: без повітря неможливе життя. 
2. 
Чи ховається в яйці повітряна бульбашка?
Візьміть круто
зварене яйце. Обережно поступово зніміть шкарлупку. Покажіть дітям, як
шкарлупка щільно прилягає до самого яйця. Та от в одному місці кругленьке,
гладеньке, обтічне яйце має заглибину. Так, в цьому місці в яйці було сховано
повітря. 
3. Чи можна
дізнатись, де ця схованка, не розбиваючи яйця? 
Налийте у
глибоку миску води з міцним розчином солі. Опустіть в цю воду яйце. Подивіться,
яким місцем яйце сплило на поверхню. Саме тут міститься повітряна бульбашка.
Яйце більш важкою частиною опускається на дно. Помітьте це місце олівцем. А
тепер знімайте шкарлупку і отримайте підтвердження досліду. 
До організаціі
пошуково-дослідної діяльності з водою пропонуємо таку систему: 
1. Вода
міститься в продуктах. 
У цілий сухий
поліетиленовий пакет покладіть кілька свіжих фруктів або овочів. Можна покласти
зелень петрушки, кропу. Пакет треба щільно зав’язати і покласти в холодильник.
Через добу вийняти пакет та показати дітям, що на внутрішній поверхні пакета
видно крапельки води. 
Звідки взялася
вода? Так, вона міститься в овочах і фруктах. 
Розрізати огірок
навпіл, посолити, або поскребти ложечкою. Показати дітям сік. 
Взяти свіжу
ягоду вишні й засушену вишню. Видавити зі свіжої вишні краплю соку. Намагатись
зробити це і з сухої вишні. Обговорити цю ситуацію: чому не можна отримати соку
з сухого плоду? Де поділася вода? 
Кілька скибок
чорного та білого хліба в різних пакетах покласти в холодильник. Через добу
засвідчити появу вологи на внутрішній поверхні пакетів. Вода знаходиться в хлібі.
2. Ми видихаємо
з повітрям воду. 
або 
Під час дихання
ми виділяємо воду. 
Запропонувати
дітям подихати на дзеркальце або на холодне скло. 
Дзеркальце
помутніло, запотіло. Провести пальцем по запотілому склу. Чому палець став
мокрим? Звідки взялася вода? Це ми її виділяємо під час дихання. За добу людина
втрачає багато води, і її треба поповнити: випити або спожити з їжею. 
3. Як зробити
чисту воду? 
Взяти стакан води
з різними домішками: зерном, паличками, ниточками…Пропустити через паперовий
фільтр в другий стакан. 
Найчистіша вода
одержується шляхом охолодження водяної пари. Вона не містить ніяких домішок. 
На носик чайника
одягніть склянку, баночку, а під нею прилаштуйте глибоке блюдце чи мисочку.
Закрийте чайник кришкою і починайте кип’ятити воду. Вода випаровуватиметься
через носик. Пара, торкаючись стінок холодної банки, охолоджується і знову
перетворюється на воду. Крапельки води мають стікати на блюдце. 
Отже, до
структури дослідницької діяльності входить: 
• постановка
проблеми; 
• пошук шляхів
її розв’язання та побудова гіпотез; 
• розв’язання
завдання за допомогою практичних дій. 
Кожний етап
потребує мобілізації всіх психічних зусиль особистості, творчого пошуку. 
Мислення є
процесом руху думки від невідомого до відомого. А здатність бачити невідоме
залежить від попереднього досвіду. Тому дослідницька діяльність можлива за
наявності в дітей певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад,
помітить, що трава під дошкою, яка лежала на ній тривалий час, жовтувата, а
трава «на волі» зеленіша, інша ж дитина навіть не зверне на це уваги. 
Пошуково-дослідницьку
діяльність сприяє розвитку мислення, спостережливості, допомагає усвідомити
причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень. У кожному
досліді розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно
висловити та проілюструвати його. 
Висловлюючи
припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, не
боятися навіть помилкових суджень. Проте дорослий часто виявляє нетерпимість,
коли хтось із них висловлюється не так, як це бачить він, і одразу відповідає
сам або звертається до іншої дитини. Не можна казати малюку, що його відповідь
неправильна, адже наступного разу він уже не зважиться висловити свою думку. Не
варто також і підганяти його з відповіддю — нехай поміркує; можна в разі
потреби поставити навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних
відповідей майже не буває, бо в природі уcі процеси доволі складні. 
Правильних
відповідей може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми
нестандартними думками та здогадками. 
У дослідницькій
діяльності пошукове завдання розв’язуються шляхом практичної діяльності, що відповідає
наочно-дієвому типу мислення дітей дошкільного віку. У багатьох дослідах
результат можна побачити одразу, і це також стимулює пізнавальний інтерес
дитини. Наприклад, таке явище, як дощ, можна відтворити за кілька хвилин,
підігрівши воду й частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись із
прохолодним предметом, вже краплями впадуть донизу. 
Безпосередні
спостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть
педагогічно цінніші порівняно зі словесною інформацією, отриманою дітьми на
кількох заняттях у приміщенні. Організоване заняття доцільно проводити лише
після набуття дошкільниками досвіду взаємодії з природними об’єктами для
узагальнення засвоєної інформаціі. 
Для дошкільняти,
за висловом Є.Шулешка, важливо не що робити, а з ким. Тому педагог має
заслужити довірливе ставлення до себе з боку дітей та вважати це основною
умовою розвитку пізнавальної активності своїх вихованців. 
Плануючи та
організовуючи дитячі експериментування, вихователь ставить мету, добирає
потрібні матеріали, створює проблемну ситуацію визначає пошукові дії дітей, а
потім неухильно дотримується визначеної тактики взаємодії з ними. 
Найчастіше
досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З дітьми трьох-чотирьох
років можна виконувати oкpeмі пошукові дії та прості досліди, які не потребують
довготривалих спостережень і складних умовиводів.
Доступна
самостійна пошуково-дослідницька діяльність дітей створила широкі можливості
для виховання в них інтepecy до природи та розуміння й значення. 
Структурними
компонентами пошуково-дослідницької діяльності є: 
• спостереження;
• поетапне
фіксування результатів; 
• зіставлення
результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних
методів і прийомів; 
• висновки.
4. Метод моделей
в пізнанні навколишньої дійсності
Педагогічні
технології пропонують в пошуковій діяльності з дітьми дошкільного віку
використовувати різноманітні моделі. Зупинимось на цьому питанні докладніше. 
Слово модель —
(від франц. modele) означає зразок, умовний образ якого-небудь об’єкта. Модель
в одним із засобів наочності навчання. Вона виконує ілюстративну роль під час
розповіді педагога про найбільш важливі властивості, дії об’єкта, що
вивчається, в цілому або його окремих частин. Моделі широко застосовуються у шкільній
педагогіці. Сьогодні використанню методу моделей приділяється достатня увага і
в дошкільній педагогіці. 
Дослідження
останніх років (С.М.Ніколаєва, І.О.Хайдурова та ін.) довели, що вимогам
розвиваючого навчання дошкільників відповідає такий систематизований зміст
знань, у центрі якого глобальна закономірність тієї чи іншої галузі дійсності,
що має яскраво виражені зовнішні прояви. Дитина в процесі предметно-чуттєвої
діяльності може виділити істотні зв’язки і явища в тій чи іншій галузі і відобразити
їх у формі узагальнених уявлень. 
Засвоєння таких
узагальнених знань, формування уявлень про залежності в природі вимагають
використання специфічних методів, які застосовуються під час проведення
поглиблено-пізнавальних занять. 
Н.І. Ветровою
досліджувалась можливість використання моделей для розвитку узагальнених
способів спостереження у дітей. 
Отже, дидактична
цінність методу моделей полягає у можливості досить швидко і переконливо
формувати узагальнюючі уявлення, приводити їх у систему. При цьому ніколи не
можна забувати того, що справжня педагогіка, як вказував К.Д. Ушинський, дає
дітям передусім матеріал і у міpy нагромадження цього матеріалу приводить його
в систему. Чим більший і різноманітніший матеріал, тим вищою стає система.
Отже, використання методу моделей у дошкільному віці завжди повинно йти поруч з
нагромадженням фонду конкретних вражень через безпосередній контакт дітей з
природою. Метод моделей слугує допоміжним у проведенні поглиблено — пізнавальних
занять. 
Для формування
уявлень про залежності в природі особливе значення мають діючі моделі.
Будь-який статичний замінник реального об’єкта, картина, муляж дає змогу
сформувати уявлення лише про зовнішні ознаки, тоді як діюча модель розкриває дітям
функціонування об’єкта, його зв’язок з конкретними умовами. Наприклад,
картинка-модель метелика павичеве око, який сидить на «кopі» (відповідно
розфарбованому картоні), може мати крильця, що рухаються за допомогою
непомітних тонких дротинок. Вдаючись до цієї рухомої моделі, вихователь
демонструє особливості будови тіла, поведінку комахи і її пристосувальний
взаємозв’язок із навколишнім середовищем: маскувальне (кольору кори)
забарвлення нижнього боку крил у згорнутому положенні, коли метелик сидить, і
застережне — верхньої сторони, коли він раптом розгортає крила. 
Модель маскування
дaє змогу показати дітям значення відповідності і невідповідності забарвлення,
наявності або відсутності руху для впізнання певного об’єкта. Вона діє так: на
кольорову частину встановлюється (щоб діти не бачили) площинна геометрична фігура
такого самого кольору — треба впізнати її. Щоб перевірити правильність відповіді,
фігура висувається на білу частину панелі. Потім діти пояснюють, чому їм було
важче впізнати її на кольоровому тлі і зовсім легко на білому. Вихователь підсумовує:
якщо забарвлення якогось предмета збігається з кольором тіла, він стає
непомітним. Таким способом можна довести маскувальне забарвлення хвилястого
папужки або канарки.
Демонстрування іншої
геометричної фігури (колір той самий) при повільному pycі по зафарбованій
частиш панелі переконує, що її легше пізнати у pycі, ніж нерухому. Так дошкільники
спрощено знайомляться з головними ознаками маскування природних об’єктів у
навколишньому середовищі. 
Моделі
імітаційного характеру: глобус, акваріум, тераріум. 
Своєрідною
моделлю водойми є акваріум. Через його прозорі стінки діти можуть спостерігати
за всіма об’єктами, що знаходяться у ньому. Усвідомити взаємодію їх допоможуть
також запитання: «Навіщо в акваріумі пісок? (У ньому ростуть рослини); Для чого
потрібні рослини? (Насичують воду киснем, служать рибкам кормом, прикрашають
акваріум). У ході бесіди про водиться паралель між життям мешканців акваріума і
природою водойми. У дошкільників формується уявлення про єдність і
взаємозв’язки в природі. Можна використати «живі картини», на яких за допомогою
вирізаних з паперу рослин, комах тощо демонструється послідовність цвітіння,
появи комах, що допоможе сформувати більш узагальнене усвідомлення дітьми змін
у природі.
Використовуються
моделі в роботі з дітьми, починаючи зі старшого дошкільного віку.
Висновки
Компетентність
дошкільника в сфері «Природа» — складник його загальної життєвої
компетентності. Матеріали 3міcтового блоку, як і Базового компонента дошкільної
освіти, не випадково починаються з аналізу мети, завдань та напрямів педагогічної
роботи, пов’язаної з освоєнням маленькою дитиною природного довкілля, з
усвідомленням нею себе як частки та чинника його нормального функціонування. 
Мета дошкільної
освіти у галузі «Природа» — створити сприятливі умови для становлення у дошкільника
компетентності в цій сфері життєдіяльності, сформувати зачатки екологічної
культури, наукового світобачення та еколого-доцільної поведінки. 
Сучасне наукове
бачення світобудови, що розглядає живі організми як складові біосфери,
визначило основні змістові лінії Базового компонента: «Природа планети Земля».
Компетентність дошкільника у cy6cфері «Природа планети Земля» становлять
відомості про природне довкілля як цілісний живий організм, в якому взаємодіють
повітря, вода, ґрунт, рослини,тварини, люди, у багатоманітності, єдності, pycі,
мінливості. 
Оскільки підходи
до системи знань, умінь, навичок дошкільників у цій сфері життєдіяльності
змінилося, основними стають не вони самі по собі, а ставлення до природи як до
цінності, екологічна свідомість та екологічно доцільна поведінка, базис
особистої культури дитини. 
Організація
взаємодії дошкільнят з об’єктами природи у довкіллі потребує аналізу й
урахування основних закономірностей їхньої пошуково- дослідницької діяльності.
Насамперед зауважимо , що пошуково-дослідницька діяльність не є самодостатнім
утворенням, а похідна від діяча. Дитині з малечку притаманна активність, яка
проявляється у рухових діях. Усі вони виникають під впливом конкретних
подразників, що перебувають на близькій відстані й здійснюються без
попереднього плану чи наміру.
У перші роки
життя малюка не мета спрямовує його дії, а caмі дії підказують мету. Дитиною
керують неусвідомлений потяг до чогось, прагнення зазнати приємного відчуття й
уникнути неприємного, її рухові дії передують мисленню. Тобто вона спочатку діє,
а потім вже намагається, збагнути те, що робить. 
У три-чотирирічного
дошкільняти ще недостатньо розвинута здатність, контролювати себе. А позаяк
нервові збудження гальмуються дуже повільно, йому важко спрямовувати свої
почуття та дії певним чином і утримувати їх до отримання потрібного результату.
На думку фахівців, за умови відповідного виховання лише 6-7 — річна дитина може
ставити перед собою певну мету і досягати її. 
Здатність діяти
послідовно й цілеспрямовано формується поступово і поетапно. Спочатку наслідуються
дії та поведінка дорослих. Ця риса, яка ґрунтується на притаманній дошкільному
віку навіюваності є для педагога потужним виховним засобом. На наступному етапі
діти вчаться виконувати нескладні й зрозумілі їм дії та доручення. У такий
спосіб виявляється їxня природна активність, нагромаджується життєвий досвід,
розвиваються вольові якості. 
Після виконання
окремих, не пов’язаних між собою дій, дитина має набути досвіду цілеспрямованої
діяльності, коли ставиться певна мета, планується послідовність дій і
досягається конкретний результат. Оскільки ж її рухи та вчинки ще слабко
узгоджуються, дії не послідовні, обсяг знань та умінь недостатній, то будь-яка
її діяльність потребує цілеспрямованого впливу дорослого. Тут чимало важать
схвалення проявів самостійності, наполегливості, прищеплення віри в себе,
самоповаги, навчання контролю, а самооцінки. 
Пошуково-дослідницька
діяльність виконує такі основні пізнавальній функції, як демонстрація зв’язків,
недоступних для органів чуття дитини, та проникнення в саму сутність явищ
природи. 
Пошуково-дослідницька
діяльність чудово вписується в принципи та засади програм «Малятко», «Дитина» і
має бути внесена до ycіx їх розділів. Головні аспекти пошуково-дослідницької
діяльності зумовлюють потребу чітко визначити її зміст у різних вікових групах
в обсязі нині діючих програм. 
Визначені
програмою «Малятко» завдання — формувати у дошкільників реалістичні уявлення
про об’єкти живої і неживої природи, підводити до усвідомлення взаємозалежності
і причинності явищ — розв’язуються під час безпосередніх спостережень, а також
самостійних дій дітей з різними предметами. При цьому використовуються методи і
прийоми, які спонукають вихованців до активної розумової діяльності: зокрема,
висування і ускладнення пізнавальних завдань, а також організація елементарної
пошукової діяльності в процесі засвоєння знань про природу і деякі матеріали.
Досліди, які
проводяться на заняттях, дають широкі знання про природні об’єкти і явища,
задовольняють допитливість дитини. 
Прості, доступні
дітям досліди мають місце не лише на заняттях та під час цільових екскурсій, а
й на прогулянках, у процесі трудової і побутової діяльності. Вони бувають
короткочасні — коли одразу пояснюється певне явище або властивість предмета і
тривалі — діти вчаться певний час спостерігати одне й те саме явище, а відтак
робити узагальнення і висновки. 
Пошуково-дослідницька
робота у природі ведеться з дотриманням таких основ них принципів і правил:
• від простого
до складного, від знайомого до незнайомого, спираючись на наявні у дітей знання
і досвід;
• врахування
особливостей певної пори року; 
• доведення
експерименту до кінця; 
• повторення
дослідів для уточнення, поглиблення знань про той чи інший об’єкт або явище; 
• підсумок
результату досліду; 
• виховання
дбайливого ставлення до речей, що оточують, до природи з використанням позитив
них прикладів поведінки дорослих і малюків. 
Треба
застосовувати різноманітні прийоми: обстеження, практичні дії з предметами,
запитання пошукового характеру, розповіді свої і дітей, пояснення і показ,
художнє слово, розглядання ілюстративного матеріалу, замальовування
спостережуваних явищ і об’єктів. Усе це не лише привчає вихованців виконувати
вказівки, а й спонукає їx самостійно аналізувати явища, віднаходити причини й
зв’язки, робити певні висновки. 
Висновок
Помітно
активізує пізнавальну діяльність дітей залучення їх до проведення дослідів.
Досліди, власне, дуже нагадують фокуси, вони посильні для дошкільників.
Структуру дослідництва складають: постановка проблеми, пошук шляхів її
розв’язання та побудова гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних
дій. Кожний етап потребує мобілізації психічних зусиль особистості, творчого
пошуку.
Мислення –
процес руху думки від невідомого. Здатність бачити невідоме залежить від
попереднього досвіду. Тому дослідницька робота можлива за наявності в дітей
певних знань про світ природи. Одна дитина, наприклад, завважить, що трава під
дошкою має незвичайне забарвленння, інша- не зверне на це уваги .
Досліди сприяють
розвиткові спостережливості, мисленнєвої діяльності. У кожному досліді
розкривається причина певного явища, тому діти мають нагоду самостійно
висловити та проілюструвати своє судження. Дослідницька діяльність допомагає
усвідомити причинно-наслідкові зв’язки, які важко виявити під час спостережень.
Висловлюючи
припущення у своїх міркуваннях, діти мають почуватися вільно, розкуто, навіть,
якщо сумніваються в істинності своїх суджень. Однак дорослий часто виявляє
нетерпимість, коли дитина міркує хибно. Відразу дає відповідь сам або
звертається до іншої дитини. Не можна казати дитині, що її відповідь
неправильна, адже наступного разу вона не зважиться висловити свою думку. Не
варто підганяти дитину з відповіддю- хай поміркує; за потреби можна поставити
навідні запитання, дещо підказати. А до того ж однозначних відповідей майже не
буває, оскільки у природі всі процеси досить складні. Правильних відповідей
може бути кілька, тож нехай діти активно діляться своїми нестандартними думками
і припущеннями.
У дослідницькій
роботі пошукове завдання виконується практично, що відповідає наочно-дієвому
типу мислення дітей дошкільного віку. У більшості дослідів результат можна
отримати відразу. Це також стимулює пізнавальний інтерес дошкільників.
Наприклад, таке явище, як дощ можна відтворити за кілька хвилин, підігрівши
воду: її частинки у вигляді пари піднімуться вгору й, зіткнувшись з холодним
предметом, упадуть крапельками.
Безпосередні
спостереження за об’єктом чи явищем природи та серії дослідів будуть
педагогічно ціннішими порівняно зі словесною інформацією, яку діти отримали на
кількох заняттях у приміщенні.
Досліди сприяють
формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвиткові
спостережливості, мисленнєвої діяльності, усвідомленню причинно-наслідкових
зв’язків. Найчастіше досліди проводять з дітьми старшого дошкільного віку. З
дітьми трьох-чотирьох років можна виконувати окремі пошукові дії та прості
досліди, які не потребують довготривалих спостережень та складних умовиводів.
Література
Основна:
1. 
Базовий компонент дошкільної освіти в
Україні. — К., Освіта, 1999.
2. 
Богініч О.Л., Бєлєнька Г.В. Природа і
рух. – Київ, кобза, 2003.
3. 
Виноградова Н.Ф. Умственное воспитание
детей в процессе ознакомления их с природой. – Москва: Просвещение, 1979.
4. 
Вірзілін М.М. Мандри з кімнатними
рослинами. – Київ, 1973.
5. 
Горопаха Н.М. Виховання екологічної
культури дітей. – Рівне, 2001.
6. 
Дитина: Програма виховання і навчання
дітей дошкільного віку. – Київ: Освіта, 2001.
7. 
Дитина в дошкільні роки: Програма
виховання і навчання дітей дошкільного віку. – Запоріжжя, 1991.
8. 
Закон України «Про дошкільну освіту» —
К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2001.
9. 
Коментар до Базового компонента
дошкільної освіти в Україні. – К.: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2003.
10. 
 Кот Н.М. Спільна робота дошкільного
закладу і сім’ї з екологічного виховання дошкільників //додаток до газети
«Дитячий садок» — 2001 — №45(14).
11. 
 Лисенко Н.В. Організація
пошуково-дослідницької роботи в дитячому садку. – Київ: РУМК, 1990.
12. 
 Лисенко Н.В. Практична екологія для
дітей. – Ів.-Франківськ: Сіверсія, 1999.
13. 
 Лохвицька Л.В. створення
навчально-ігрового довкілля для пізнавального розвитку дошкільника //Кроки до
компетентності та інтеграції в суспільство. – Київ: Контекст, 2000. С.219-222.
14. 
 Малятко: Програма виховання і навчання
дітей дошкільного віку /За ред. Плохій З.П. – Київ, 1999.
15. 
 Плохій З.П. Виховання екологічної
культури дошкільників. – Київ: Ред. журн. «Дошкільне виховання», 2002.
16. 
 Яришева Н.Ф. Природа України. – Київ:
Вища школа, 1995.
17. 
 Яришева Н.Ф. Методика ознайомлення
дітей з природою. – Київ: Вища школа, 1993.
18. 
 Яришева Н.Ф. Екологічне виховання
дошкільників. – Київ: Грамота, 2001.
Додаткова:
1. 
Активізація розумової діяльності дітей
дошкільного віку в процесі навчання. – К.: РУМК, 1991.
2. 
Артемова Л.В., Кульчицька О.І., Голота
Н.М., Сухорукова Г.В. «Перші кроки в Україні» — Київ, Кобза, 2003.
3. 
Кононко О.Л. Чтобы личность состоялась.
– Киев, 1996.
4. 
Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у
діяльності. – Київ, 1963.
5. 
Кочерга О.В. Початок життя – становлення
особистості. – Київ: Кобза, 2003.
6. 
Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я –
дошкільник: вікові та індивідуальні аспекти розвитку. – Київ: Нора-прінт, 1996.
7. 
Содержание и методы умственного
воспитания дошкольников /Под ред. Н.Н. Подьякова. – М: Педагогика, 1980.
8. 
Субботский Е.В. Ребенок открывает мир. –
Москва: Просвещение, 1991.
9. 
Толмачева Л.П. Окно в удивительный мир
природы: Занимательная экология. – Д: Сталкер, 1998.
10. 
 Формування екологічної культури учнів
та студентів: збірник матеріалів науково-практичного семінару. Коктебель (Крім,
21-25 липня 1997р.) /В.П. Андрущенко, М.Й. Бауер, М.П. Бурак та інші. – К.:
Інститут філософії НАН України, 2000. – 239 с.
ДОДАТОК 1
Конспект заняття
з дітьми старшої групи «Подорож краплинки»
За твором В.
Сухомлинського «Де береться краплинка?»
Програмовий
зміст: продовжити знайомити дітей з творами В. Сухомлинського, формувати
інтерес до явищ живої і неживої природи. Уточнювати і розширювати знання про
стан води, її роль для оточуючого. Вправляти в умінні придумувати означення та
однокореневі слова, вирішувати проблемні питання, висловлювати свою думку,
вміти відстояти своє судження, граматично правильно будувати речення. Розвивати
логічне мислення, творчість. Виховувати любов та бережне ставлення до природи.
Підготовка
вихователя: підібрала оповідання В. Сухомлинського «Де береться краплинка?»
(Зб. «Вічна тополя», ст. 82). Виготовила наочність: демонстраційний та наочний
матеріал.
Підготовка
дітей: протягом року діти знайомились з творчістю В. Сухомлинського на тематику
явищ природи: «Барвисте коромисло», «Краплини роси», «Хлопчик і сніжинка»,
«Перша крига на ставку». З дітьми проводились екскурсії в природу, бесіди,
заняття в природі, досліди, спостереження.
Матеріал до
заняття: фланелеграф, демонстраційний та роздатковий матеріал, підставки.
Хід заняття:
(Діти сидять
перед фланелеграфом, а на ньому в різних кутках розташовані зображення різних
пір року)
Вихователь:
— 
Діти, які пори року ви бачите на
фланеграфі?
Послухайте
цікаву історію:
Одного дня на
дворі з хмаринки пішов дощ зі снігом і в повіті зустрілись Краплинка і
Сніжинка.
— 
Якої пори року може таке трапитися?
(варіанти відповідей дітей.)
Краплинка
подивилась на Сніжинку і подумала: вона така красива, ніжна, різбляна, а я така
сіра, незграбна.
Сніжинка
привітно посміхнулась і сказала:
«Добрий день,
сестричко!»
Краплинка
здивовано подивилась і не зрозуміла, чому Сніжинка назвала її сестричкою.
Вихователь
запитує дітей:
— 
Чому Сніжинка назвала Краплинку
сестричкою? (вислуховує варіанти відповідей дітей і продовжує розповідь).
Засвітило тепле
сонечко і Краплинка засяяла в райдузі різними барвами. І вона стала красивою.
— 
Якими барвами засяяла Краплинка?
Краплинка
побігла далі і бачить стоїть пишний, зелений, могутній дуб. Замилувалась вона
красою дуба. На дворі світило сонце. Був жаркий, спекотний день.
— 
Якої пори року це було?
Краплинка
бачить, на ялинці сидить пташка і сумно співає.
— 
Чому пташка така сумна? (відповіді
дітей).
— 
Як Краплинка може їй допомогти?
Напоїла
Краплинка пташку, а та їй подякувала і весело заспівала. І тут Краплинка
помітила, що стала трошки меншою
— 
Чому вона поменшала? (відповіді дітей).
Проходячи через
ліс, Краплинка вийшла на маленьку галявину, на якій росла Квітка. Вона вирішила
підійти і познайомитись. Побачила, що Квіточці дуже погано: пелюстки опустились
до землі.
— 
Чому Квіточка себе так почувала, як ви
думаєте? (відповіді дітей).
Напоїла
Краплинка Квіточку, умила, освіжила і запропонувала дружити. І з ти пір стали
Краплинка і Квіточка кращими друзями на світі.
Побігла
краплинка далі і бачить: стоїть млин з опущеними крилами і не крутиться. А люди
чекають молотити борошно і не можуть дочекатися.
— 
Діти, з яких причин не крутиться млин,
як ви гадаєте? (відповіді дітей).
Млин, який стоїть
на річці називається водяний і крутиться він завдяки силі води.
— 
Як ви гадаєте одна краплинка може
поповнити воду у річці? (відповіді дітей).
Краплинка д
згадала про своїх друзів і вирішила покликати їх.
— 
А кого могла покликати Краплинка?
(відповіді дітей).
От Краплинки і
взялись за руки і утворили сильний потік, від якого млин закрутився. Зерно
почалось молотитись і борошно посипалось у мішки. Краплинка подякувала своїм
друзям і попрощалась з ними.
Останні дні літа
були жаркими, Краплинка багато працювала і з кожним днем ставала все меншою і
меншою.
— 
Якою роботою займалась Краплинка влітку?
Кому ще Краплинка могла допомагати?
Раптом Краплинка
почала підніматись вгору.
— 
Чому таке трапилося?
Настала осінь
подув холодний вітер, листя почало опадати з дерев, пішов осінній холодний дощ.
І знову Краплинка впала на землю.
— 
В що може перетворитись Краплинка
восени? (в туман, мокрий сніг, дощ).
Читання
оповідання В.Сухомлинського «Де береться Краплинка?»
— 
Яке диво могла побачити Оленка?
(сніжинка стала краплинкою води)
— 
То де ж поділась сніжинка?
— 
А в що може перетворитись Краплинка
зимою? (в сніг, лід, бурульку, іній, крупу).
Гра «Який, яка,
яке?»
— 
Сніжинка яка?
— 
Краплинка яка?
Гра «Підбери
слова» (Діти на слух визначають однокореневі слова і позначають їх фішками).
Вода, водиця,
водяний, водолаз, заводь, підводний, водичка, водопад, водограй. Сніг снігурка,
сніговик, снігурі, сніжинка, сніжка, підсніжник, засніжений, сніжок. 
Вода потрібна
всім: і рослинам, і тваринам, і птахам, і комахам, і рибам, і нам, людям. І
всім вода потрібна чиста, прозора. Тому ми повинні її берегти, не забруднювати
самим і не дозволяти забруднювати іншим.
Твір В.
Сухомлинського «Де береться краплинка?»
Бігала Оленка по
льоду. Падали сніжинки. Ніби плавали у повітрі. Одна сіла на рукав. Дивиться
Оленка на пухнасту сніжинку. Шестикутна зірочка, така красива, блискуча. Ніби
казковий майстер вирізьбив її зі сріблястої платівочки. Наблизилась Оленка до
сніжинки. Дивиться, милується нею. І бачить диво: сніжинка стала краплиню води.
ДОДАТОК 2
“…Завжди
залишаючись джерелом життя ”
Програмовий
зміст:
   Формувати
елементи наукових знань про основні екологічні фактори в розвитку живої природи
та очевидні взаємозв’язки і залежності між ними.
  
Продовжувати знайомити дітей з різними властивостями води.
   Формувати
у дітей необхідність берегти і економити воду, прищеплювати найпростіші правила
поведінки в навколишньому середовищі.
   Ознайомити
з поняттям «мінеральна вода», її властивостями.
  
Задовольняти природну цікавість дітей, інтерес до навколишнього середовища.
Збагачувати життєвий досвід малюків.
   Виховувати
дбайливе ставлення до води, і до природи в цілому.
   Розвивати
психічні процеси дітей та мовлення.
  
Обладнання:
   Ілюстрації
крапельок, пляшка мінеральної води.
   Хід
заняття:
   Діти, мені
пригадується моє дитинство! Коли мені було стільки ж років, як вам зараз, я
часто гостювала у своєї бабусі. Проводжаючи, бабуся завжди казала мені: “Будь
здорова, як вода! ”
   Як ви
вважаєте чи може вода зробити людину здоровою?
   Як вода
допомагає здоров’ю людини?
   Так. Ми
миємось у воді. Чистимо зуби. Вода допомагає прибирати наші оселі, прати
білизну. Вода загартовує нас під час обливання. Без води не приготувати їжі.
Отже, без води неможливе життя на Землі!
   А тепер знайдемо
найкраще ласкаве слово для води. (Діти називають: чистенька, прозора, цілюща,
свіженька, солоденька…)
   Подивіться,
на дошці з’явилась усміхнена крапелька. Чому у неї гарний настрій? А якому
слову крапелька зраділа найбільше? Чи могла наша крапелька зрадіти слову
”цілюща”?
   А де люди
беруть цілющу воду? (в криниці, з джерельця, з чистої річки…)
   З
давніх-давен люди чисту, прозору, смачну воду вважали живою водою. Ми з вами і
казки такі знаємо (“Котигорошко”, “Жива і мертва вода”, “Казка про Івана
Богатиря”). В цих казках вода зцілює від хвороб, лікує рани, повертає до життя.
Вона є джерелом сили і здоров’я.
   Так яку воду
можна вважати живою?
   А чи буває
вода мертвою? (коли її засмічують, коли в засміченій воді все гине: рослини,
слимаки, риби…)
   Чи можна
зустріти мертву воду в природі? Де ви таку воду бачили?
   Подивіться
який настрій став у кришталевої крапельки. Чим вона засмучена?
   А ось
з’явилась ще одна крапелька. Така вона незвичайна, вся в пухирчиках. Спробуємо
здогадатись звідки ця крапелька взялась! Як ви вважаєте, діти?
   Взяти,
обережно, пляшку мінеральної сильногазованої води. Звернути увагу, що вода
спокійна, не має пухирців.
   Я зараз
відкрию пляшку, а ви уважненько подивіться і послухайте, що відбудеться.
   Що сталося?
Звідки взялися ці пухирці?
   Дати
можливість дітям посмакувати воду.
   Ви відчули,
що вода в цій пляшці має незвичайний смак!? Це також вода цілюща, вона
лікувальна. Її називають мінеральною. Мінеральна, тому що містить велику
кількість різних корисних речовин, солі, мінерали. Вода ця добре збагачена
киснем. Ось чому, коли ми відкрили пляшку з’явилось так багато бульбашок і
водичка почала “тікати” з пляшки. Чи чули ми як вода “тікала” з пляшки? Так,
водичка шипіла. Отже, і лікувальна водичка має свій голос, який підсилює
кисень, коли виштовхує воду з пляшки.
   Ми зараз
познайомились з газованою мінеральною водою, а вона може бути і негазованою!
   Чи п’єте ви
вдома мінеральну воду? Хто у вас лікується такою водою?
   Діти,
обов’язково розкажіть вдома, що солоною мінеральною водою можна полоскати хворе
горло, промивати ранки – вони швидше загоюються, промивати очі.
   Яка цікава
розмова про воду відбулася сьогодні. 
   Скажіть, чому
ж воду називають “цілющою”?
   Так! Вона
робить людину здоровою, сильною, спритною. Вона лікує, зцілює, додає сили,
робить життя радісним…
   Ось чому моя
бабуся мені бажала бути здоровою, як вода.
   Ми з вами
також повинні не забувати, як нашу цілительницю, лікувальницю слід ретельно
оберігати.
   Чи виникло у
вас бажання вклонитися воді? За що саме?
   А як ви
вважаєте, що значить шанувати воду? Як можна оберігати воду?
   Діти,
поміркуйте і скажіть, що може кожен з вас порадити своєму другові, своїй
родині, щоб зберегти цілющу водичку?
— 
не можна воду засмічувати;
— 
не кидай у воду склянки, пакети, банки,
сміття;
— 
не плюй у воду.
  
Гарні поради надали ви, діти. Якщо не дотримуватись ваших порад, то вода
загине, стане мертвою. А жива вода стане добрим помічником, захисником, другом.
   Ось ця
усміхнена крапелька показує який добрий настрій у мене сьогодні, тому що я
побачила які добрі, чуйні серця у кожного з вас. І я хочу дати вам одну пораду:
хай кожен з вас починає виконувати будь-яку пораду з тих, що ми приготували для
своїх друзів і рідних
   Обов’язково
будьте чистими, як джерельна водичка і здоровими, як вода!