ЗМІСТ
1.  Поняття грошового потоку як
категорії фінансового менеджменту
2.  Об’єктивна необхідність
управління грошовими потоками та принципи її здійснення
3.  Структурування грошових
потоків суб’єкта господарювання
4.  Основні показники кількісної
оцінки грошових потоків суб’єкта господарювання
					







5.  Прогнозування та планування
грошових потоків підприємства як основа моделі управління грошовими потоками
6.  Цілі та завдання
прогнозування та планування грошових потоків
7.  Критерії прогнозування та
планування грошових потоків
8.  Механізми прогнозування та
планування грошових потоків
9.  Задача
Перелік
використаної літератури
УПРАВЛІННЯ
ВХІДНИМИ І ВИХІДНИМИ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА. ПЛАНУВАННЯ
ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ
1.
Поняття грошового потоку як категорії фінансового менеджменту
Сучасна теорія
корпоративних фінансів розглядає грошовий потік як стійку сукупність
розподілених у часі фактів надходження або вибуття грошових коштів та їх
еквівалентів, що генеруються суб’єктом господарювання в результаті здійснення
його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, таким чином, грошовий
потік можна представити як сукупність послідовних подій, які пов’язані із
відособленим та логічно завершеним фактом зміни власника грошових коштів з
приводу виконання договірних зобов«язань між суб»єктами господарювання, іншими
економічними агентами (державою, домогосподарствами, міжнародними
організаціями). З іншого боку, грошові потоки, генеровані суб’єктом
господарювання протягом певного періоду, що аналізується, формують також
грошовий потік, який надалі ми будемо називати сукупним грошовим потоком
підприємства.
Відповідно,
виникнення та формування грошового потоку при здійсненні
фінансово-господарської діяльності підприємства є результатом цілеспрямованого
прояву сукупності фінансово-економічних відносин та має певні ознаки, основними
серед яких необхідно вважати наступні: 
1) рух грошових
коштів відбувається в результаті виконання певної угоди між двома суб’єктами
господарювання, оформленої належним чином; 
2) грошові потоки,
що генеруються суб’єктом господарювання, мають виключно фінансовий характер,
адже їх результатом є формування, розподіл, перерозподіл чи споживання фондів
грошових коштів (у нашому випадку, фондів грошових коштів суб’єкта
господарювання); 
3) грошові потоки
визначають порядок та особливості реалізації інших фінансових відносин, що
формують фінанси підприємства, у тому числі, формування фінансових результатів,
забезпечення ліквідності та платоспроможності і т.д. Коротко зупинимося на
дослідженні основних (базових) функціонально – організаційних характеристик
грошових потоків, які генеруються суб’єктом господарювання в результаті
здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Так, грошовий
потік представляється як комплексна категорія із власною структурною
характеристикою, яка включає в себе сукупність окремих складових елементів.
Серед таких складових грошового потоку можна розглядати такі елементи як: 
1) причина
формування грошового потоку – визначає як джерело формування грошового потоку
(господарська операція суб’єкта господарювання або їх сукупність, виконання
якої пов’язано із відповідним формуванням руху грошових коштів), так і фактори
формування грошового потоку; 
2) форма
узгодження грошового потоку – фінансове-математична процедура ідентифікації та
структурування грошового потоку, забезпечення його співставності, а також
групування та зведення грошових потоків з метою формування інформаційної бази
для аналізу руху грошових коштів, наприклад розрахунку Cash Flow від основної
діяльності, Free Cash Flow тощо; 
3) напрямок руху
грошових коштів-форма впливу грошового потоку на фінансове положення суб’єкта
господарювання та основні фінансові показники його діяльності, зокрема,
зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів у
розпорядженні, або ж їх збільшення;
4) кількісна
оцінка грошового потоку передбачає ідентифікацію абсолютної величини руху
грошових коштів в рамках як одного грошового потоку, так і сукупності грошових
потоків, зокрема, шляхом кількісної оцінки абсолютної величини сальдо руху
грошових коштів.
Базовою формою
структурування грошових потоків є виділення вхідних (CashInflows) та вихідних
(CashOutflows) грошових потоків. Необхідність виокремлення як вхідного, так
вихідного грошових потоків як окремого виду пояснюється, окрім функціонально-організаційних
його особливостей, ще й методологічними потребами інформаційного забезпечення
фінансового аналізу та управління грошовими потоками суб’єкта господарювання.
Вхідний грошовий
потік являється складовою частиною сукупного грошового потоку суб’єкта
господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та
фінансової діяльності. при цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за
умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до
збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що
знаходяться у розпорядженні суб’єкта господарювання на певний момент часу. У
якості прикладу вхідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:
1) надходження
виручки від реалізації товарів, робіт та послуг;
2) отримання
банківського кредиту;
3) отримання безповоротної
фінансової допомоги;
4) надходження
від емісії корпоративних облігацій та інші. Крім того, необхідно відмітити, що
вхідний грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі:
формування фінансових ресурсів суб’єкта господарювання – грошових коштів,
збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства; фінансове
забезпечення вихідних грошових потоків; виконання зобов«язань між суб»єктами господарювання
в рамках господарських договорів тощо.
У свою чергу,
вихідний грошовий потік також являється складовою частиною сукупного грошового
потоку суб’єкта господарювання в результаті здійснення його основної,
інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як
вихідний за такою ознакою –  рух коштів в рамках даного грошового потоку
призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів,
які знаходяться у розпорядженні суб’єкта господарювання на певний момент часу.
У якості прикладу вихідних грошових потоків підприємства можна згадати такі:
1) оплата
рахунків постачальників;
2) погашення
банківського кредиту;
3) виплати
дивідендів власникам корпоративних прав;
4) викуп
корпоративних облігацій;
5) фінансування
придбання основних засобів та інші. Крім того, необхідно відмітити, що вихідний
грошовий потік забезпечує виконання сукупності функцій, у тому числі:
· 
фінансування
потреби підприємства у капіталі на основі грошових коштів, сформованих у рамках
вхідних грошових потоків;
· 
забезпечення
виконання поточних зобов’язань підприємства;
· 
виконання
зобов«язань між суб»єктами господарювання в рамках господарських договорів
тощо.
Належна
структурування сукупності грошових потоків, які генерує підприємство у результаті
основної, інвестиційної та фінансової діяльності, а також ефективний аналіз та
управління останніми не можливе без проведення кількісної оцінки таких грошових
потоків. При цьому ключовою кількісною характеристикою грошового потоку як
об’єкта фінансового менеджменту є оцінка його абсолютної величини з метою
інформаційного та методологічного забезпечення фінансового аналізу та
управління грошовими потоками суб’єкта господарювання. Можна розрізнити ряд
напрямків кількісної оцінки грошового потоку: 
1) оцінка
грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів;
2) узагальнююча
оцінка грошових потоків – руху грошових коштів, об’єднаних спільною
функціонально-організаційною характеристикою.
Абсолютна
величина грошового потоку як одиничного факту руху грошових коштів має незначне
практичне застосування, однак і особливих складнощів щодо її кількісної оцінки
не виникає – достатньо проаналізувати первинний документ, який засвідчує
проведення фінансово-господарської операції та, відповідно, містить усю необхідну
інформацію. Основне її призначення – це інформаційне забезпечення
управлінського фінансового обліку, а також формування основи розрахунку
часткових та узагальнюючих показників руху грошових коштів з метою їх
послідуючого аналізу.
Значно більше
інформаційне навантаження несуть узагальнюючі показники руху грошових коштів
суб’єкта господарювання шляхом формування зведених показників грошових потоків
(наприклад, грошовий потік від основної діяльності, Free Cash Flow та інші),
кількісна оцінка таких показників реалізується як аналіз структури сукупності
грошових потоків підприємства за наступним алгоритмом:
· 
узгодження
грошових потоків суб’єкта господарювання, що передбачає проведення, перш за
все, вибірки необхідних для подальшої оцінки грошових потоків за обраним
критерієм групування;
· 
визначення
абсолютної величини окремих грошових потоків, про що згадувалося вище;
· 
ідентифікація
форми впливу грошового потоку на фінансове положення суб’єкта господарювання,
перш за все, класифікація грошового потоку як вхідного або вихідного;
· 
математичний
розрахунок кількісної оцінки абсолютної величини грошового потоку.
Із використанням
поданого вище алгоритму здійснюється розрахунок більшості фінансових показників
та коефіцієнтів, що використовуються для аналізу, планування та управління, а
також оцінки ефективності моделі управління грошовими потоками суб’єкта
господарювання, які генеруються в результаті здійснення ним основної,
інвестиційної та фінансової діяльності.
2.
Об’єктивна необхідність управління грошовими потоками та принципи її здійснення
Фінансове
забезпечення покриття потреби підприємства у капіталі, а також дотримання
своєчасності виконання поточних зобов«язань суб»єкта господарювання залежить
від його можливості та спроможності формувати у визначений момент часу
необхідний фонд грошових коштів із заданою абсолютною величиною, кількісним
вираженням такої характеристики підприємства є рівень його ліквідності (як
можливість швидкого формування фонду грошових коштів без значних фінансових
втрат) та платоспроможності (як можливість своєчасного та повного погашення
зобов’язань).
Із вище сказаного
випливає, що підтримання належного рівня платоспроможності та ліквідності
суб’єкта господарювання досягається шляхом відповідної організації руху грошових
потоків у часі та просторі – управлінням грошовими потоками підприємства.
Сукупність методів та форм, що використовуються суб’єктом господарювання для
організації руху грошових коштів у часі та просторі відповідно до визначених
критеріїв та цілей, будемо називати модель управління грошовими потоками
підприємства.
Організація
моделі управління грошовими потоками здійснюється із дотриманням сукупності
певних принципів, основними з яких є наступні:
· 
інформаційна
достовірність, яка передбачає своєчасне та повне представлення фінансової
інформації, структурованої відповідно до потреб моделі;
· 
збалансованість
– обґрунтоване використання для потреб управління грошовими потоками критеріїв
та методів групування, зведення та узагальнення грошових потоків суб’єкта
господарювання;
· 
ефективність
– визначення оптимального рівня розподілу грошових коштів у просторі та часі з
метою мінімізації затрат на досягнення необхідного ефекту (наприклад,
підтримання визначеного рівня ліквідності);
· 
та інші
принципи, які визначаються специфікою умов господарювання конкретного
підприємства.
3.
Структурування грошових потоків суб’єкта господарювання
Структурування
грошових потоків відповідно до обраного критерію чи їх групи є об’єктивною
необхідністю організації аналізу грошових потоків та забезпечення ефективності
моделі управління останніми. Таке структурування дозволяє досягти наступних
ефектів: 
1) нівелювання
впливу функціонально організаційних особливостей окремого грошового потоку за
рахунок формування цільової вибірки із сукупності грошових потоків; 
2) спрощення та
зменшення обсягів інформаційної бази за рахунок використання зведених
показників (як загальних, так і часткових).
Основним
критерієм, відповідно до якого здійснюється структурування грошових потоків
суб’єкта господарювання, є джерело формування таких грошових потоків, в основу
даного критерію покладений принцип ідентифікації сукупності господарських
операцій відповідно до їх функціонально-організаційного навантаження. Зважаючи,
що джерело формування грошового потоку є ключовим у сукупності критеріїв, що
використовуються при організації управління грошовими потоками, розглянемо його
більш докладно.
Для потреб
управління фінансами прийнято виділяти окремі види діяльності суб’єкта
господарювання які формуються як класифікаційні сукупності господарських
операцій із аналогічними функціонально — організаційними характеристиками,
відповідно до П(С)БО, що враховує світову практику, господарську діяльність
підприємств для потреб організації обліку, а також формування та представлення
публічної фінансової звітності прийнято поділяти на три види:
· 
основна
діяльність Operatingactivit інвестиційна діяльність
· 
фінансова
діяльність financing activity.
Слід відмітити,
що приведене вище групування господарських операцій по видам діяльності є основним
(і обов’язковим для формування публічної фінансової звітності), однак не єдино
можливим.
Національні
положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують операційну
діяльність Operating activit) суб’єкта господарювання як основну діяльність, а
також будь-які інші види діяльності, які не можуть бути віднесені до
інвестиційної або фінансової діяльності. У зв’язку з цим, у фінансовій
літературі на позначення операційної діяльності досить часто вживають основна
діяльність. Не зважаючи на присутність явної неточності, такий підхід є досить
раціональним і з ним можна погодитися. Загалом, операційну, або ж основну,
діяльність суб’єкта господарювання необхідно представляти як сукупність
господарських операцій, реалізація яких безпосередньо пов’язана із здійсненням
тих видів підприємницької діяльності, що передбачені положеннями статутних
документів такого суб’єкта. Типовими прикладами даних операцій можуть бути: 
1) закупівля
сировини та матеріалів;
2) виплата
заробітної плати працівникам;
3) сплата податків
та інших обов’язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;
4) реалізація
виробленої продукції і т.д.
Важливою
кількісною характеристикою господарської діяльності суб’єкта господарювання є
розрахунок, який генерується в рамках операційної діяльності (Operating Cash
Flow). При цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки абсолютної
величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників. Величини
операційного грошового потоку є основою для розрахунку як сукупного грошового
потоку суб’єкта господарювання, так і більшості фінансових показників та
коефіцієнтів, що використовуються при управлінні грошовими потоками.
Слід наголосити,
що грошовий потік від операційної діяльності суб’єкта господарювання має
розглядатися як основне джерело фінансового забезпечення його господарської
діяльності у наступні періоди, тому, однією із ключових характеристик ефективно
функціонуючого підприємства є наявність протягом тривалого періоду часу
позитивного операційного грошового потоку (Operating Cash Flow) із відносно
стабільною абсолютною величиною, при цьому високий рівень абсолютної величини
операційного Cash Flow має розглядатися як позитивне явище.
У свою чергу,
національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку ідентифікують
інвестиційну діяльність investing activity суб’єкта господарювання як
сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних)
активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є
еквівалентами грошових коштів. Іншими словами, операції в межах здійснення
інвестиційної діяльності суб’єкта господарювання призводять до зміни, як
правило, абсолютної величини або ж структури першого розділу активу балансу
підприємства – необоротних активів. Типовими прикладами таких операцій можуть
бути: 
1) придбання та
введення в експлуатацію виробничого обладнання;
2) придбання
ринкових цінних паперів і, відповідно, отримання пасивного чи активного доходу;
3) придбання
нематеріальних активів;
4) реалізація
об’єктів основних фондів і т.д.
Розрахунок та оцінка
абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках здійснення
інвестиційної діяльності, також є важливою кількісною характеристикою
господарської діяльності суб’єкта господарювання, при цьому необхідно згадати
механізм кількісної оцінки абсолютної величини грошових потоків, а також
розрахунку сальдових показників. величини інвестиційного грошового потоку є
складовою моделі розрахунку як сукупного грошового потоку суб’єкта
господарювання, так і ряду фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються
при управлінні грошовими потоками суб’єкта господарювання.
На відміну від
операційної діяльності, інвестиційна діяльність суб’єкта господарювання не є
основним джерелом формування його фінансових ресурсів і, відповідно,
розглядається як обслуговуюча по відношенню до передбаченої статутними
документами діяльності, тому абсолютна величина інвестиційного грошового потоку
(Investing Cashflow), як правило, незначна. У випадку ж реалізації
підприємством певного проекту (наприклад, модернізації обладнання) формується
значний негативний інвестиційний Cash Flow.
Фінансову ж
діяльність financing activity суб’єктів господарювання національні положення
(стандарти) бухгалтерського обліку класифікують як сукупність операцій, які
призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу.
Іншими словами, фінансова діяльність спрямована на кількісну та/або якісну
зміну його пасивів. Типовими прикладами таких господарських операцій суб’єктів
господарювання, які включаються до фінансової діяльності, можуть бути: 
1) емісія
корпоративних прав (акції);
2) виплата
дивідендів;
3) отримання
банківського кредиту та його погашення;
4) лізингове
фінансування придбання основних засобів;
5) отримання
безповоротної фінансової допомоги і т.д.
Важливою кількісною
характеристикою господарської діяльності суб’єкта господарювання є розрахунок
та оцінка абсолютної величини грошового потоку, який генерується в рамках
фінансової діяльності, при цьому необхідно згадати механізм кількісної оцінки
абсолютної величини грошових потоків, а також розрахунку сальдових показників.
Величини фінансового грошового потоку (finance Cash Flow) є основою для
розрахунку як сукупного грошового потоку суб’єкта господарювання, так і
більшості фінансових показників та коефіцієнтів, що використовуються при
управлінні грошовими потоками суб’єкта господарювання.
Слід відмітити,
що грошовий потік від фінансової діяльності суб’єкта господарювання має
розглядатися як корегуючий механізм формування фінансового забезпечення потреби
підприємства у капіталі для фінансування операційної та інвестиційної
діяльності, при цьому, у якості сигналу щодо формування передумов потенційної
фінансової кризи на підприємстві можна розглядати наявність значного за
абсолютною величиною позитивного фінансового Cash Flow протягом відносно
тривалого періоду часу – загроза втрати платоспроможності суб’єкта
господарювання. так, перманентність формування позитивного фінансового Cash
Flow свідчить про значну частку зовнішнього (перш за все, позикового)
фінансування, що ставить питання про спроможність підприємства забезпечити
формування у майбутньому необхідної абсолютної величини операційного грошового
потоку –забезпечити джерело погашення таких фінансових зобов’язань.
Важливим
показником структурування грошових потоків суб’єкта господарювання є чистий
сукупний грошовий потік (Cash Flow) суб’єкта господарювання, що представляє
собою зміну абсолютної величини грошових коштів, які знаходяться у
розпорядженні підприємства, за певний період часу, така зміна грошової позиції суб’єкта
господарювання еквівалентна арифметичній сумі грошових потоків від його
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, кількісна оцінка
абсолютної величини яких і є основною для розрахунку чистого сукупного
грошового потоку підприємства. Розрахунок величини грошового потоку може
здійснюватися за одним із двох представлених нижче алгоритмів.
По-перше – прямий
метод розрахунку операційного (інвестиційного чи фінансового) грошового потоку,
який передбачає аналіз кожної окремої господарської операції, ідентифікацію
грошового потоку, який генерується в межах такої операції, та визначання
напрямку руху грошових коштів (вхідний грошовий потік або ж вихідний грошовий
поті к). Отримані абсолютні величин окремих грошових потоків формують цільовий
показник у наступному порядку:
  , де 
СashFlow – грошовий потік, що оцінюється;
ICFi  – i – ий  – вхідний грошовий потік ( СashInflows );
ОCFj  –j – ий  – вихідний грошовий потік ( СashOutflows ).
По-друге – непрямий метод розрахунку
грошового потоку, перш за все, операційного, так, операційний грошовий потік
суб’єкта господарювання відповідно до непрямого методу визначається як
арифметична сума чистого прибутку підприємства, нарахованої протягом періоду
амортизації та приросту абсолютної величини забезпечень:
Cash Flow –
операційний грошовий потік суб’єкта господарювання;
Ni – чистий прибуток суб’єкта
господарювання за період, що аналізується (Net Income);
D – нарахована
протягом періоду амортизація (Depreciation);
  , де 
ΔS – приріст
абсолютної величини забезпечень наступних втрат та платежів суб’єкта
господарювання.
4.
Основні показники кількісної оцінки грошових потоків суб’єкта господарювання
Для аналізу
грошових потоків підприємства та їх складових елементів для цілей
прогнозування, планування та контролю за останніми використовується сукупність
фінансове-математичних моделей, основу яких складають фінансові показники та
коефіцієнти. Окрім розрахунку сукупного грошового потоку суб’єкта
господарювання у фінансовому менеджменті можуть бути використані наступні
основні фінансові показники , у тому числі:
операційний
грошовий потік (operating Cash Flow);
інвестиційний
грошовий потік (investing Cash Flow);
фінансовий
грошовий потік (finance Cash Flow); 
грошовий потік до
фінансування (Free Cash Flow):
FreeCF = operating CF +  invextingCF
нетто грошовий
потік (netto Cash Flow):
neilDCF = GashFlow – грошові дивіденди
корпоративний
грошовий потік (corporate Cash Flow):
CorporateCF = Financecashoutf1ows + interests, де:
CorporateCF –
корпоративний грошовий потік суб’єкта господарювання;
Finance Cash
Outflows – вихідний грошовий потік від фінансової діяльності суб’єкта
господарювання;
interests –
абсолютна величини сплачених суб’єктом господарювання відсотків по кредитам та
іншим позикам.
Крім цього, для
потреб моделі управління грошовими потоками, зокрема, оцінки її ефективності,
можуть використовуватися синтетичні показники впливу грошових потоків суб’єкта
господарювання на інші фінансові аспекти його господарської діяльності, а саме:
1)  тривалість погашення
заборгованості ( Т ):
  , де
(debt-cash) – нетто заборгованість суб’єкта
господарювання;
debt – абсолютна величини позикового
капіталу підприємства;
cash – наявні грошові кошти та їх
еквіваленти;
operating Cash Flow – абсолютна величини операційного
грошового потоку.
2)  коефіцієнт самофінансування
інвестицій (SF):
  , де
net investments – абсолютна величини чистих інвестицій
(приросту абсолютної величини першого Розділу активу балансу суб’єкта
господарювання).
3)  чиста Cash Flow маржа (CF — margin):
  , де
total revenue – абсолютна величини доходів від операційної діяльності
підприємства.
5.
Прогнозування та планування грошових потоків підприємства як основа моделі
управління грошовими потоками
Прогнозування та
планування є ключовим елементом фінансового менеджменту, забезпечуючи адекватність
моделі управління фінансами суб’єкта господарювання потребам мінливого
ринкового середовища та її ефективність. Таке твердження абсолютно справедливе
і для моделі управління грошовими потоками підприємства, що дає нам право
виділити окреме питання для розгляду базових положень організації прогнозування
та планування грошових потоків суб’єкта господарювання в результаті його
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Даний напрямок фінансового
менеджменту (а саме, планування та прогнозування грошових потоків)включає
наступні проблемні питання, зокрема: 
1) визначення та
обґрунтування основних цілей та завдань планування та прогнозування грошових
потоків суб’єкта господарювання; 
2) визначення
критеріїв прийняття управлінських фінансових рішень щодо прогнозування та
планування грошових потоків, які генеруються суб’єктом господарювання у рамках
здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності; 
3) аналіз
основних складових елементів моделі планування та прогнозування руху грошових
коштів в результаті здійснення господарських операцій суб’єктом господарювання;
4) визначення
поняття та особливостей використання бюджетування для планування та
прогнозування грошових потоків; 
5) дослідження
процедури формування та аналіз основної фінансової інформації Звіту про рух
грошових коштів (Cash Flow Statement), у тому числі – аналіз первинної
фінансової інформації формування Звіту та зміст основних його статей.
6.
Цілі та завдання прогнозування та планування грошових потоків
Так, основуючись
на сукупності функціонально-організаційних особливостей та базових
характеристик грошових потоків, можна визначити сукупність взаємопов’язаних
цілей управління останніми в частині планування та прогнозування. Зокрема, до
таких основних цілей планування та прогнозування руху грошових коштів можна
віднести наступні:
· 
своєчасність
та достовірність інформаційного забезпечення управління фінансами суб’єкта
господарювання, у тому числі, зведення, обробка та узагальнення первинної
фінансової інформації щодо руху грошових коштів;
· 
забезпечення
ефективності використання грошових коштів суб’єкта господарювання через
оптимальний їх розподіл у часі та просторі;
· 
підтримання
прийнятного рівня ліквідності та платоспроможності суб’єкта господарювання, а
також попередження формування чи розвитку фінансової кризи;
· 
забезпечення
своєчасності та повноти покриття потреби підприємства у капіталі для
фінансування поточних грошових зобов’язань в рамках операційної, інвестиційної
чи фінансової діяльності;
· 
підтримання
адекватного балансу між формування резерву ліквідності (вільних грошових коштів
та їх еквівалентів) та втраченими альтернативними можливостями тощо.
Визначена вище
сукупність цілей прогнозування та планування грошових потоків конкретизуються у
відповідності із індивідуальними потребами суб’єкта господарювання та
управління його фінансами. Загалом, адекватна ідентифікація та обґрунтування
цілей і завдань планування та прогнозування грошових потоків є вихідним етапом
формування самої моделі управління грошовими потоками суб’єкта господарювання.
Досягнення
визначених індивідуальними потребами підприємства цілей управління грошовими
потоками забезпечується їх конкретизацією та визначенням проміжних (поточних)
завдань, наприклад, сукупність таких завдань може мати наступний вигляд:
· 
визначення
початкового резерву ліквідності;
· 
визначення
та ідентифікація господарських операцій, виконання яких передбачено у плановому
періоді;
· 
оцінка
абсолютної величини руху грошових коштів в результаті практичної реалізації таких
операцій;
· 
проведення
узгодження грошових потоків та оцінка їх основних (базових) параметрів;
· 
кількісна
оцінка сальдо руху грошових коштів (сукупного грошового потоку суб’єкта
господарювання) у плановому періоді;
· 
визначення
очікуваного резерву ліквідності суб’єкта господарювання на кінець планового
періоду та порівняння його із рівнем цільового показника;
· 
визначення
переліку напрямків мобілізації
· 
грошових
коштів (вхідних грошових потоків) для
· 
підтримання
цільового рівня ліквідності суб’єкта господарювання.
7.
Критерії прогнозування та планування грошових потоків
Поряд із
визначенням цілей та конкретизацією завдань прогнозування та планування
грошових потоків суб’єкта господарювання, останній має відповідати певним
критеріям, дотримання яких має забезпечити адекватність та ефективність моделі
управління грошовими потоками, до функціонально-організаційних особливостей
прогнозування та планування грошових потоків, формалізація
фінансово-математичної реалізації яких забезпечується шляхом висунення та
дотримання сукупності критеріїв, застосування яких забезпечується наступними
правилами:
· 
прогнозування
та планування руху грошових коштів у плановому періоді здійснюється на основі
системи цільових фінансових показників та коефіцієнтів відповідно до системи
цілей та завдань моделі управління грошовими потоками суб’єкта господарювання;
· 
вхідна
первинна інформація щодо руху грошових коштів від фінансової, інвестиційної та
фінансової діяльності підприємства, що використовується моделлю управління
грошовими потоками, має бути повною та достовірною;
· 
цільові
показники прогнозування та планування руху грошових коштів (як і вхідна первина
інформація) повинні бути приведені до співставних одиниць виміру, що забезпечує
можливість їх адекватної математичної та аналітичної обробки, а також
формування тренду їх зміни;
· 
кожен із
сукупності фінансових показників та коефіцієнтів, яка використовуємся моделлю
прогнозування та планування грошових потоків з метою фінансово-математичного
моделювання цільових параметрів грошових потоків, має бути максимально
інформативним;
· 
обґрунтування
вибору методів статистичного, математичного та аналітичного моделювання з метою
адекватної консолідації вхідних первинних інформаційних ресурсів та подальшої
ідентифікації на їх основі цільового параметрів модель управління грошовими
потоками суб’єкта господарювання;
· 
формування
якісних та кількісних параметрів грошових потоків суб’єкта господарювання у
плановому періоді на основі визначення сукупності цільових фінансових
показників як результуючих по відношенню до усталеної сукупності відособлених
фінансових показників, які характеризують окремі сторони руху грошових коштів
підприємства, що генеруються в результаті здійснення останнім операційної,
інвестиційної та фінансової діяльності;
· 
забезпечення
здатності системи цільових параметрів руху грошових коштів підприємства у
плановому періоді до проведення моніторингу, контролю з метою ідентифікації
рівня виконання плану, відхилень планових показників та проведення корегування
кількісних та якісних параметрів грошових потоків;
· 
забезпечення
приведеності цільових параметрів грошових потоків у плановому періоді для
можливості їх подальшого використання моделлю управління грошовими потоками
суб’єкта господарювання.
8.
Механізми прогнозування та планування грошових потоків
Загалом, модель
управління грошовими потоками суб’єкта господарювання у частині їх
прогнозування та планування передбачає, окрім визначення та обґрунтування цілей
та завдань управління, використання ряду фінансово-математичних методів, які,
наряду із критеріями прогнозування та планування руху грошових коштів,
забезпечують методологічну основу такої моделі управління. Загалом, механізми
(моделі) прогнозування та планування руху грошових коштів суб’єкта у плановому
періоді можна визначити наступним чином: метод прогнозування (планування)
грошових потоків – сукупність конкретних методик, способів та прийомів
визначення якісних характеристик та проведення кількісної оцінки основних
параметрів руху грошових коштів суб’єкта господарювання у плановому періоді.
Так, у сучасній
фінансовій літературі до основних методів, які можуть використовуватися при
прогнозуванні та плануванні грошовими потоками підприємства належать наступні: 
1) нормативний
метод; 
2)
розрахунково-аналітичний метод; 
3) метод
оптимізації фінансових рішень; 
4)
фінансово-математичне моделювання.
ПЕРЕЛІК
ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Рясних Є.Г.
Основи фінансового менеджменту. Навчальний посібник. –К.: Скарби, 2003.
2. Бандурка О.М.,
Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємства. К:Либідь, 1998.
3. Бланк И.А.
Стратегия и тактика управления финансами. Киев, МП „ИТЕМ лтд”, СП
„АДЕФ-Украина”, 1996.
4. Гончаров А.Б.
Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003 р. 
5. Коробов М.Я.
Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Т-во
«Знання», КОО, 2000.