Зміст
1. 
Розробка концепції проекту
2. 
Сутність проектного аналізу
3. 
Техніко-економічне обґрунтування інвестицій
4. 
Бізнес-план
					







5. 
Оцінка ефективності проекту


1. Розробка концепції проекту
1. 
Формування інвестиційного задуму (ідеї) проекту
Попередньо проробляються мети і задачі проекту. Формуються
основні характеристики проекту (виконання предпроектного дослідження
інвестиційних можливостей:
— 
наявність альтернативних технічних рішень;
— 
 попит на продукцію проекту;
— 
тривалість проекту – у тому числі, його
інвестиційній фази
— 
оцінка рівня базових, поточних і прогнозних цін на
продукцію (послуги) проекту;
— 
перспективи експорту продукції проекту;
— 
складність проекту;
— 
початково-дозвільна документація;
— 
інвестиційний клімат у районі реалізації проекту;
— 
співвідношення витрат і результатів проекту.
На основі цих даних здійснюється попередній аналіз
виконання проекту, за допомогою нескладної експертної оцінки варіантів
інвестиційних рішень.
Отримані на етапі формування ідеї проекту результати
оформляють у виді резюме проекту – аналітичної записки основними розділами
якої є:
— 
мета проекту;
— 
основні особливості й альтернативи проекту;
— 
організаційні, фінансові, політичні й інші
проблеми, які необхідно враховувати надалі;
— 
необхідні заходи щодо здійснення проекту.
2.Дослідження інвестиційних можливостей
Стосовно до практики дана стадія розробки концепції проекту
складається з наступних стадій:
—   Вивчення
прогнозів економічного і соціального розвитку регіону здійснення проекту
включає:
— 
галузеві прогнози;
— 
містобудівні прогнози і програми;
— 
генеральну схему розселення, природокористування і
територіальної організації продуктивних сил регіонів і України в цілому;
— 
схеми і проекти районного планування,
адміністративно- територіальних утворень;
— 
генеральні плани міст, інших поселень і їхніх систем,
функціональних зон;
— 
територіальні комплексні схеми охорони природи і
природокористування зон інтенсивного господарського освоєння й унікального
значення, що включають заходи щодо запобігання і захисту небезпечних природних
і техногенних процесів;
— 
проекти детального планування суспільних центрів,
житлових районів, магістралей міст; проекти забудови кварталів і ділянок міст і
інших поселень;
— 
 документи державного регулювання інвестиційної
діяльності в регіоні здійснення проекту.
Етап виконується замовником, інвестором і спеціальними
групами.
—   Формування
інвестиційного задуму інвестора і вивчення умов для його здійснення
У процесі підготовки стадії аналізуються:
— 
природні ресурс;
— 
попит на продукцію проекту;
— 
імпорт;
— 
вплив навколишнього середовища;
— 
кооперацію із суміжниками;
— 
можливість розширення і модернізації існуючих
виробництв;
— 
загальний інвестиційний клімат;
— 
якість і вартість продукції;
— 
експортні можливості
— 
можливі території під забудову.
У ході досліджень не розглядаються кількісні оцінки
майбутніх витрат. Задум інвестора реалізується у формі Декларації про наміри, а
також завдання на розробку передпроектних обґрунтувань інвестицій у
будівництво. Документи оформляються замовником, інвестором, консультантами в
області керування проектами й експертами по спеціальних питаннях.
—   Підготовка
декларацій про наміри. Декларація містить наступні вимоги:
— 
Інвестор, його адреса;
— 
Місце розташування об’єкта;
— 
Характеристика об’єкта
— 
Обґрунтування необхідності намічуваної діяльності
— 
Потреба в ресурсах при будівництві й експлуатації
— 
Перелік основних споруджень і їхні будівельні
характеристики;
— 
Транспортне забезпечення
— 
Можливий вплив на навколишнє середовище
— 
Джерела фінансування
— 
Терміни намічуваного будівництва
Одночасно
підготовляються клопотання про попереднє узгодження місця розміщення об’єкта і
декларація про наміри. Документи підготовляються замовником, інвестором,
проектним інститутом (за договором), зацікавленими юридичними і фізичними
особами (визначаються замовником), а також фахівцями з консалтингової фірми.
—   Передпроектне
обґрунтування інвестицій у будівництво і вибір проекту.
За результатами
позитивного розгляду Декларації про наміри замовник приймає рішення про
розробку обґрунтувань інвестицій у будівництво. Обґрунтування підлягають
експертизі у встановленому порядку, містять у собі:
—  вихідні дані;
—  потужність підприємства, номенклатуру продукції;
—  основні технологічні рішення, забезпечення підприємства ресурсами;
—  місце розміщення підприємства;
—  основні будівельні рішення;
—  оцінка впливу на навколишнє середовище;
—  кадри і соціальний розвиток;
—  ефективність інвестицій;
—  висновки пропозицій. 
Матеріали
обґрунтувань направляються на висновок у відповідний орган виконавчої влади для
оформлення Акта вибору земельної ділянки. Затверджені обґрунтування можуть
використовуватися для:
— 
проведення подальших досліджень, опитувань
суспільної думки і референдумів про можливість спорудження об’єкта;
— 
розробки бізнес-плану;
— 
переговори з органами виконавчої влади про надання
йому субсидій, податкових і інших пільг.
—   Розробка
попереднього плану проекту.
Етап виконується замовником, інвестором із залученням
необхідних експертів.
Основні складові стадії є:
— 
План проектно-дослідницьких робіт;
— 
попередній план реалізації проекту в цілому, що дає
можливість оцінити тривалість, структуру і склад необхідних виконавців проекту;
— 
попередній план фінансування проекту;
— 
попередній кошторис проекту.
—    Вибір
і узгодження місця розміщення об’єкта, екологічне обґрунтування проекту і його
експертиза. Учасниками етапу є замовник, інвестор, органи місцевої
адміністрації, органи державної екологічної експертизи, за договором із
замовником генеральна проектна організація.
Даний етап містить у собі:
— 
попередні умови можливого надання земельної
ділянки. У випадку согласування вказується місце розташування площадки й
основні попередні можливі умови; згода не означає закріплення можливих ділянок
за замовником;
— 
 матеріали по екологічному обґрунтуванню місця розміщення
об’єкта;
— 
експертиза матеріалів екологічного обґрунтування
місця розміщення об’єкта.
Результатом завершення стадії є акт вибору земельної
ділянки, умов його надання й інших матеріалів, до якого додаються:
— 
картографічні матеріали;
— 
висновок про узгодження умов природокористування;
— 
розрахунок збитків власників землі;
— 
матеріали інших власників і експертиз;
— 
 принципові умови, що підлягають включенню в
договір про господарські відносини органів місцевого самоврядування і
замовника.
—   Попереднє
інвестиційне рішення і завдання на розробку ТЕО інвестицій. Виконавцем етапу є
замовник, інвестор.
Матеріалами для ухвалення рішення є: 
— 
Результати передпроектних обґрунтувань;
— 
попереднє узгодження місця розташування об’єкта.
Результатом роботи є завдання на розробку ТЕО будівництва.
3.Життєздатність проекту
Для оцінки життєздатності проекту порівнюються варіанти
проекту з погляду їхньої вартості, термінів реалізації і прибутковості. У
результаті оцінки замовник, інвестор повинний бути упевнений, що на продукцію,
яка є результатом проекту, протягом усього життєвого циклу буде тримати
постійний попит, достатній для призначення такої ціни, що забезпечувала б
покриття витрат на експлуатацію й обслуговування об’єктів проекту, виплату
запосад і задовільну окупність капіталовкладень. Задача зважується в рамках
обґрунтування інвестицій і виконується групою замовника чи незалежною
консультаційною фірмою.
Як база порівняння використовується так звана ситуація “без
проекту”. Це означає, що у випадку проекту реконструкції підприємства необхідно
порівнювати показники проекту з показниками діючого підприємства, а при намірі
будувати нове підприємство – ситуація «Без будівництва нового підприємства»:
1.З альтернативних варіантів проекту вибирається найбільш життєздатний;
2.Для обраного варіанта проекту підбираються методи
фінансування і структура інвестицій, що забезпечують максимальну життєздатність
проекту.
Життєздатність проекту оцінюють за допомогою аналізу
комерційної ефективності варіантів проекту.
4. Організація розробки концепції проекту
Концепцію проекту розробляють, коли команда проекту ще не сформована.
Дану функцію звичайно виконує спеціально створювана замовником група, до складу
якої входять:
— 
фахівці з маркетингу;
— 
виробничники, що оцінюють ймовірну вартість
продукції і вимоги до сировини;
— 
фінансисти, що оцінюють витрати на проект, джерела
і розміри фінансування;
— 
фахівці, що збирають інформацію про оточення
проекту, законодавчих і нормативних актах ін., що має істотне значення для
данного проекту.
Протягом усього періоду роботи група замовника проекту проводить
обговорення ходу вироблення концепції проекту з членами групи, а також, при
необхідності – із зовнішніми експертами-консультантами.
2. Сутність проектного аналізу
Метою проектного аналізу є визначення результату (цінності)
проекту. Результатом (цінностью) проекту є різниця між змінами вигод і змінами
витрат у результаті проекту. 
До прийняття про здійснення проекту необхідно розглянути
всі його аспекти протягом усього життєвого циклу проекту.
Виділяють наступні види проектного аналізу:
— 
технічний;
— 
фінансовий;
— 
комерційний;
— 
екологічний,
— 
організаційний;
— 
соціальний;
— 
економічний.
Технічний аналіз
—   Техніко-технологічні
альтернативи
—   Варіанти
місце положення
—   Розмір
( масштаб, обсяг ) проекту
—   Терміни
реалізації проекту в цілому і його фазах
—   Приступність
і достатність джерел сировини, робочої сили й інших ресурсів
—   місткість
ринку для продукції проекту
—   витрати
на проект з урахуванням непередбачених факторів
—   графік
проекту (на стадії передінвестиційних досліджень; складається ТЕО і
здійснюється розробка робочої документації)
Комерційний аналіз
Проект оцінюється з погляду кінцевих споживачів чи
продукції послуг, пропонованих проектом.
Узагалі розв’язувані при цьому задачі можна звести до
трьох:
—   маркетинг
—   джерела
й умови одержання ресурсів
—   умови
виробництва і збуту
Аналіз є ключовим для проектів в умовах перебудови
економіки.
Екологічний аналіз
Задача –
установлення потенційного збитку навколишньому середовищу від проекту як в
інвестиційний, так і в постінвестиційний період, а також визначення мір,
необхідних для чи зм’якшення запобігання цього ефекту. (дотримання визначених
стандартів).
Організаційний аналіз
Ціль – оцінити
організаційну, правову, політичну й адміністративну обстановку, у рамках якої проект
повинний реалізовуватися й експлуатуватися, а також виробляти необхідні
рекомендації.
Соціальний план. Ціль –
визначення придатності варіантів плану проекту для його користувачів.
—   Соціально-культурні
і демографічні характеристики населення, що торкається проектом.
—   Організація
населення в районі дії проекту, включаючи структуру родини, наявність робочої
сили , доступ до контролю за ресурсами.
—   Прийнятність
проекту для місцевої культури
—   Стратегія
забезпечення необхідних зобов’язань від груп населення й організацій, що
користаються результатами проекту
Економічний аналіз. Вивчає
проблему з позиції суспільства в цілому, для якого ціни покупки не завжди
можуть служити прийнятною мірою витрат і вигод з ряду причин.
Результати і витрати можна визначити в такий спосіб:
Результати Ціна одиниці Приріст обсягу
за будь-який = продукції Х продукції
рік проекту проекту 
Витрати Вартість Приріст обсягу
за будь-який = одиниці Х ресурсів на
рік ресурсів виробництво
продукції проекту 
У проектному
аналізі застосовують метод рівняння поточних витрат по проекту зі змінами,
викликані інфляцією, процентними доходами (банк) і ризиком (кредитор може не
виконати своє боргове зобов’язання) – МЕТОД ДІСКОНТУВАННЯ.
7. Фінансовий аналіз досліджує витрати і результати
стосовно до конкретних фірм – учасників проекту, ціль яких – витяг
максимального прибутку.
Результати
економічного і фінансового аналізу вважаються самостійними, їхні результати
розглядаються незалежно друг від друга.
Використання програмних пакетів чи комп’ютерних систем, що
імітують.
3. Техніко-економічне обґрунтування інвестицій
ТЕО інвестицій основним
документом, що обґрунтовує доцільність і
ефективність інвестицій у розглянутий проект. У ТЕО деталізуються й уточнюються
рішення, прийняті на стадії передпроектних обґрунтувань інвестицій —
технологічні, об’ємно-планувальні, конструктивні, природоохоронні; вірогідно
оцінюється екологічна, санітарно-епідеміологічна й експлуатаційна безпека
проекту, а також його економічна ефективність і соціальні наслідки.
Як можливі джерела фінансування
капітальних  вкладень в об’єкти
можуть розглядатися:
• асигнування з державних бюджетів,
бюджету АР Крим, місцевих бюджетів і відповідні позабюджетні фонди;
• власні фінансові ресурси і
внутрішньогосподарські резерви інвестора;
• позикові і притягнуті фінансові
засоби замовників;
• кошти, які централізуються об’єднаннями
(союзами) підприємств;
• іноземні інвестиції.
Техніко-економічні обґрунтування
інвестицій — це засіб підготовки рішень про доцільність капітальних вкладень, що направляються на створення і відтворення
основних фондів підприємства.
ТЕО інвестицій є обов’язковим
документом у випадку, якщо фінансування капітальних вкладень в основні фонди
відповідних підприємств здійснюється чи цілком на часткових початках з державного бюджету і її
позабюджетних фондів, централізованих фондів міністерств і відомств, а також
власних фінансових ресурсів державних підприємств.
Рішення про необхідність розробки ТЕО для обґрунтування доцільності
інвестицій за рахунок інших джерел фінансування приймається самостійно
інвестором (замовником). Інформація, що міститься в ТЕО інвестицій,
використовується замовником (інвестором):
• для проведення соціологічних
досліджень про можливість спорудження об’єкта в заданому районі, а  також для здійснення необхідних погоджень і
експертиз  намічуваних проектних рішень при
попереднім узгодженні місця розміщення об’єкта;
• для підтвердження чи кредитору організації, забезпечую гарантії
по кредитах, фінансовій стійкості і платоспроможності майбутнього
підприємства;I
• при переговорах з державними і
місцевими органами влади про надання податкових і інших пільг, а також
субсидій;
• при підготовці проспектів емісії
акцій.
Розробка ТЕО інвестицій здійснюється
юридичними і фізичними особами (проектувальниками), що одержали у встановленому
порядку ліцензію на виконання відповідних видів проектних робіт, і на підставі
договору (контракту) із замовником.
Договір і завдання на розробку ТЕО
інвестицій підготовляються замовником із залученням при необхідності
проектувальника.
Для вибору пропозиції з боку
проектувальників замовник проводить конкурс (торги) на розробку ТЕО інвестицій.
Основним правовим документом, що
регулює виробничо-господарські й інші взаємини між замовником і проектувальником,
є договір (контракт) підряду на виконання ТЕО інвестицій.
До договору додається завдання на
розробку ТЕО інвестицій, де вказуються техніко-економічні, соціальні,
екологічні й інші вимоги, що, на думку замовника (інвестора), повинні бути дотримані
при розробці ТЕО інвестицій.
Вартість розробки ТЕО інвестицій
визначається договором між замовником (інвестором) і проектною організацією.
Якщо в результаті виконаного в ТЕО
інвестицій аналізу виявлена недоцільність інвестування засобів у будівництво
намічуваного об’єкта, вартість розробки ТЕО списується на збитки замовника у
встановленому порядку.
Матеріали ТЕО інвестицій є власністю
замовника, якщо інші умови не обговорені договором. Вони можуть бути
застраховані в порядку, передбаченому законодавством.
Склад і зміст ТЭО інвестицій приймається по взаємному
узгодженню замовника (інвестора) і проектної організації — генерального
проектувальника і відбиваються в договорі. 
При розробці ТЭО інвестицій враховуються дані програм по
розвитку економіки України , планів і програм соціально-економічного розвитку
відповідних територій і регіонів, схем розвитку і розміщення галузей і продуктивних сил, цільових науково-технічних і комплексних
програм, схем і проектів районного планування, генеральних планів населених
місць і промислових вузлів, проектів детального планування й інших матеріалів.
Природно, враховують результати раніше проведених попередніх
техніко-економічних досліджень і обґрунтувань .
При розробці ТЕО інвестицій необхідно:
• передбачати для складних і великих
об’єктів альтернативні варіанти досягнення мети, поставленої замовником
(інвестором), у тому числі різні варіанти (джерела) фінансування інвестицій;
• враховувати податкову, амортизаційну
і кредитну політику, що проводиться державою і місцевими органами влади, вимоги законодавства і нормативних
актів України, що регулюють інвестиційну
діяльність, умови користування землею й іншими природними ресурсами;
• забезпечувати захист інтересів
інвестора з однієї сторони і загальнонаціональних інтересів (інтересів регіону)
з іншої;
• при виборі показників для оцінки
ефективності інвестицій віддавати перевагу дісконтованим показникам, що
враховують фактор часу;
• установити розрахунковий період, у
межах якого повинні виконуватися економічні розрахунки. Як правило,
розрахунковий період включає період будівництва, освоєння проектної потужності
й експлуатації підприємства до першої його чи реконструкції закінчення строку
окупності капітальних вкладень;
• розрахунки й аналіз основних
економічних і фінансових показників здійснювати в спеціально розроблених
уніфікованих таблицях.
Склад, що рекомендується, ТЕОІ

1. 
Вихідні дані й умови, у т.ч.
—   Підстава
для розробки ТЕО інвестицій
—   Мети
інвестування
—   Загальна
характеристика об’єкта інвестування
—   Дані
про стан ресурсів, що утягуються в господарську діяльність підприємства
—   Результати
попередніх оцінок і досліджень
—   Зведення
про замовника, інвестора, можливих підрядчиків, постачальниках, а також
проектної організації – виконавці ТЕОІ.
2.Ринок і потужність підприємства, номенклатура продукції
3.Забезпечення підприємства ресурсами
4. Місце розміщення підприємства
5.Основні технічні рішення
6.Основні будівельні рішення
7.Організація транспортування великогабаритного і
великовагового устаткування
8.Оцінка впливу на навколишнє середовище
9. Кадри і соціальний розвиток
10.Графік здійснення проекту
11. Економічна оцінка і фінансовий аналіз
12. Висновки і пропозиції
13. Додатка (документи узгодження, графічний матеріал)
Для об’єктів житло-цивільного будівництва замість ТЕО
звичайно розробляють ескізний проект.
У його склад
звичайно включають:
— 
загальна пояснювальна записка
— 
архітектурно-будівельні рішення
— 
основні креслення
— 
питання цивільної оборони
— 
кошторисна документація 
— 
рішення по інженерному устаткуванню
4. Бізнес-план
Бізнес-план описує мети і задачі, які необхідно вирішити
підприємству, як у найближчому майбутньому, так і на перспективу. У ньому
міститься оцінка поточного моменту, сильних і слабких сторін проекту, аналіз
ринку й інформація про споживачів чи продукції послуг.
Цінність бізнес-плану визначається тим, що він:
— 
дає можливість визначити життєздатність проекту в
умовах конкуренції;
— 
містить орієнтир, як повинний розвиватися проект
(підприємство)
— 
служить важливим інструментом одержання фінансової
підтримки від зовнішніх інвесторів
Бізнес-план повинен бути досить докладним, щоб потенційні
інвестори змогли одержати повне представлення про пропонований проект і
зрозуміти його мети.
Бізнес-план залежить від розміру передбачуваного ринку
збуту, наявності конкурентів і перспектив росту створюваного підприємства.
Перш ніж займатися складанням бізнес-плану, необхідно
зібрати усю вихідну інформацію і чітко визначити мети і задачі майбутнього
проекту. Для цього необхідна:
1.Інформація про попит. Необхідно оцінити попит на товар (роботи, послуги), що припускає
робити. Дані про потенційні розміри ринку можуть обґрунтувати ті положення
бізнес-плану, що стосуються маркетингу. Вони повинні включати інформацію про
фірми-конкурентів, про торгову націнку, про ринкові тенденції і перспективи
росту.
2.Виробнича інформація включає визначення виробничих потреб підприємства, що залежать від
того, яку продукцію воно збирається випускати. Виробнича інформація містить у
собі інформацію про виробничі операції, сировину і матеріали, устаткуванні,
трудових ресурсах, виробничих площах (приміщеннях) і накладних витратах.
3.Фінансова інформація. Необхідна для всебічної оцінки фінансових аспектів діяльності
підприємства. 
Існує 3 групи фінансових показників, що дозволяють оцінити
життєздатність проекту:
1.Прогноз доходів і витрат
на перші три роки. Прогноз будується на основі даних про очікуваний обсяг
попиту.
2.Прогноз потоку реальних
грошей (потоку готівки) за перші три роки. Даний прогноз повинний показати
здатність підприємства вчасно оплачувати свої рахунки. У ньому повинна бути
зазначена оцінка початкового стану, сальдо реальних грошей (готівки), очікувані
надходження і платежі з вказівкою обсягів і термінів.
3.Балансовий звіт
підприємства на сучасний момент і прогноз стану активів і пасивів підприємства
на рік уперед (балансовий план)
Зразковий склад бізнес-плану

1. 
Вступна частина
— Назва й
адреса фірми
— Засновники
— Суть і мета
проекту
— Потреба у
фінансах
— Посилання на
таємність
2.Аналіз положення справ у галузі
— Поточна
ситуація і тенденції розвитку галузі
— Напрямок і
задачі діяльності проекту
3.Істота передбачуваного проекту
— Продукція
(послуги і роботи)
— Технологія
— Ліцензії
— Патентні
права
4.Аналіз ринку
— Потенційні
споживачі продукції
— Потенційні
конкуренти
— Розмір ринку
і його ріст
— Оцінна частка
на ринку
5.План маркетингу
— Ціна
— Цінова
політика
— Канали збуту
— Реклама
— Прогноз нової
продукції
6.Виробничий план
— Виробничий
процес
— Виробничі
приміщення
— Устаткування
— Джерела
постачання сировини , матеріалів ,устаткування і робітників кадрів
— Субпідрядники
7.Організаційний план
— Форма
власності
— Зведення про
партнерів, власників підприємства
— Зведення про
керівний складі
— Організаційна
структура
8.Ступінь ризику
— Слабкі
сторони роботи підприємства
— Імовірність
появи нових технологій
— Альтернативні
стратегії
9.Фінансовий план
— План доходів
і витрат
— План грошових
надходжень і виплат
— Балансовий
план
— Визначення
крапки беззбитковості
10.Додаток
— Копії
контрактів, ліцензій і т.п.
— Копії
документів, з яких узяти вихідні дані
— Прейскуранти
постачальників


5.Оцінка
ефективності проекту
Ефективність проекту характеризується системою показників,
що відбивають співвідношення витрат і результатів стосовно інтересам його
учасників.
Розрізняють наступні показники ефективності інвестиційного
проекту:
1.Показники комерційної (фінансової) ефективності,
що враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх  учасників;
2. 
показники бюджетної ефективності, що
відбивають фінансові наслідки здійснення проекту для державного, регіонального
чи місцевого бюджету;
3. 
Показники економічної ефективності, що
враховують витрати і результати, зв’язані з реалізацією проекту, що виходять за
межі прямих фінансових інтересів учасників інвестиційного проекту і дозволяє
вартісну зміну.
У процесі розробки проекту виробляється оцінка його
соціальних і екологічних наслідків, а також витрат, зв’язаних із соціальними
заходами й охороною навколишнього середовища.
Література
1.  Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория
экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 2008. — 416 с.
2.  Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е.,
Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной
деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. — Ч.1. – Донецк:
ДонГАУ, 2009. – 180 с.
3.  Беленцов В.Н., Брадул С.В., Куденко Г.Е.,
Канарская Н.В. и др. Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной
деятельности промышленных предприятий: Учеб.-метод. пособие. — Ч.2. – Донецк:
ДонГАУ, 2009. – 230 с.
4.  Бланк И.А. Управление прибылью. – К.: Ника –
Центр, 2007. – 544 с.
5.  Кабанов А.И. и др. Инновационный процесс и
эффективность новой техники в угольной промышленности. – Киев: Техныка, 2007. –
225 с.
6.  Математика в экономике: Учебник. В 2-х ч. – Ч.
2 / А.С. Солодовников, В.А. Бабайцев, А.В. Браилов. — М.: Финансы и статистика,
2008. – 376 с.
7.  Науменко К.Д. Анализ
производственно-хозяйственной деятельности горных предприятий. Учебное пособие
для вузов. — М.: Недра, 2008. — 255 с.
8.  Национальные стандарты бухгалтерского учета //
Все о бухгалтерском учете. – 2009. — №37. 
9. 
Петухов Р.М. Оценка
эффективности промышленного производства: (Методы и показатели). – М.: Экономика,
2007. – 95 с.