Розділ 1. Вибір плану
технологічного процесу
1.1 Вибір
та обґрунтування схеми технологічного
процесу виробництва суворої тканини
Таблиця 1.1 Вихідні дані




































Показники
Значення



1. Кількість заправлених верстатів ( Мз )

264


2. Тип ткацького верстату
СТБ — 2-180



3. Лінійна щільність пряжі, текс: основи ( То
)
					







утоку ( Ту )
крайки ( Ткр )


29
29
29




4. Ширина тканини, см ( Шт )

167,75



5. Щільність ниток на 10 см: по основі ( Ро
)
по утоку ( Ру )


226
190




6. Уробітка, %: по основі ( ао )
по утоку (ау ) 


8,257
6,803




7. Число ниток в основі ( mо )

3780



8. Істинний приклей, % ( Пі )

2,986



9. Маса пряжі на 100м без відходів, кг: по основі (
Мо )
по утоку ( Му )


11,772
10,105




10. Відходи, %: по основі ( Уо )
по утоку ( Уу )


0,492
0,056




11. У тому числі по основі: перемотування
снування
шліхтування
пробирання
прив’язування
ткацтво


0,014
0,005
0,292
0,01
0,06
0,11



12. Кількість крохмалю, кг/1т основи
—



13. Обривність на 1м тканини: по основі ( Чо
)
по утоку ( Чу )


0,27
0,13




14. Довжина основи на ткацькому навої, м (Lн
)

1966,52



15. Довжина рулону тканини,м ( Lр )

196,292


16. Норма виробки проборщиці, нит/год
1500




Фарбована основна
і утокова пряжа на бобінах м’якої мотки надходить у склад сировини де
зберігається у ящиках – піддонах до моменту її використання. Пряжа під час
зберігання на складі стабілізується і набуває необхідної вологості, що покращує
іі властивості.
Перемотування
основи і утоку здійснюється на мотальних машинах
М — 150-2. Метою
перемотування являється створення необхідного пакування, яке б забезпечило
ефективне проведення наступного процесу снування, а також очищення пряжі від
пуху і домішок, ліквідація пороків.
Наступним етапом
підготовки пряжі до тканино формування є процес снування. Снування здійснюється
на машина СП – 180. Метою снування являється навивання на одне пакування
певного числа ниток основи встановленої розрахунком довжини.
Вибір шпулярника,
Ш — 616-2 обумовлений видом снування – партіонне приривне, при якому значно вищий
швидкісний режим, оскільки радіус змотуваних паковок відносно-однаковий.
Наступний етап –
процес шліхтування, який необхідний для формування ткацького навою та надання
ниткам необхідних фізичних властивостей для більш високої якості. Шліхта надає
ниткам необхідної міцності та гладкості, що сприяє меншому стиранню в процесі
ткацтва. Процес шліхтування виконується на машині ШБ — 11/180.
Пробирання ниток
в зйомні органи ткацького верстата виконуються при зміні зношених ремізок ,
галев та берд. Пробирання основ проводиться на проборних верстатах ПСМ — 230.
Особливості використання верстату є те, що він обладнаний механічною подачею і
його може обслужити одна людина.
На
вузлов’язальних машинах нитки основи, допрацьованої на ткацькому верстаті:
зв’язують з нитками знов встановлюваної основи. Механічні зв’язування
застосовують, якщо немає необхідності в ручному пробиранні. Процес
вузлов`язання виконується на пересувній вузлов’язальній машині УП — 5.
Особливість даної машини є те, що вона забезпечує надійну якість вузлів.
Процес ткацтва
виконується на безчовниковому ткацькому верстаті
СТБ — 2-180.
Знята з верстату
тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут
визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також
проводиться облік кількості виготовленої тканини. Процес ткацтва виконується на
безчовниковому ткацькому верстаті.
СТБ — 2-180.
Знята з верстату
тканина надходить приймально-конструктивного відділу ткацької фабрики. Тут
визначають сорт тканини та виявляють пороки зовнішнього вигляду, а також
проводиться облік кількості виготовленої тканини. На рис.1.1 зображено схему
технологічного плану ткацтва
  
  
Рис.1.1
Технологічний план ткацтва
1.1.1 Розрахунок норм
продуктивності по переходам
1. Перемотування
Теоретична
продуктивність основної і утокової пряжі:
    кг ⁄год (1.1)
де Vм – лінійна швидкість перемотування;
км.б –
кількість мотальних барабанчиків .  
Норма
продуктивності мотальної машини:
    кг ⁄год (1.2)
2.  Снування
Теоретична
продуктивність:
      кг/год (1.3)
Фактична
продуктивність :
    кг ⁄год (1.4)
3. Шліхтування
Теоретична
продуктивність :
      кг/год (1.5)
Фактична
продуктивність:
    кг/год (1.6)
4. Пробирання
Продуктивність
пробирання однієї основи :
    , хв (1.7)
де   — час на пробирання 100
ниток (  3,5-5 хв. В залежності від
кількості реміз у пристрої).
Допоміжний час :
    хв (1.8)
де   — час відповідно на
отримання прибору (1,2 хв.), його установку (1,6 хв.), на зняття й установку
навоїв (1,5хв.), на прибирання ниток після пробирання (зв’язування)(2,5 хв.),
на установку пасету (0,5хв.), на зміну проборки та установку пробраної основи
(2хв.) .
Норма виробітки
на верстаті в зміну :
    кг (1.9)
де Т – тривалість
роботи за зміну , хв. Т = 480 хв .
   — час обслуговування
робочого місця .  = 20 хв .
Норма
виготовлення за годину :
      кг/год (1.10)
5. Прив’язування
Теоретична
продуктивність :
      кг/год (1.11)
Фактична
продуктивність:
      кг/год
(1.12)
6. Контроль та облік
Теоретична
продуктивність верстату :
    кг / год (1.13)
де   — швидкість руху тканини
(50 м⁄ год)
Норма
виготовлення :
    , м / год (1.14)
Розрахунок плану ткацтва
представляється у вигляді таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 Розрахунок плану ткацтва

































































Машини по переходам
Тип чи система машин
Назва продукту, який виходить
Швидкість випускних органів
Теоретична продуктивність, кг/год, м/год
КПВ
Планова продуктивність, кг/год, м/год
КРО


м/хв

  



Мотальні
М — 150-2
Бобіни
600
104,4
0,9
93,96
0,965


Снувальні
СП — 180, Ш — 616-2
Снувальн. вал
744,8
699,814
0,4
314,916
0,975


Шліхтувальні
ШБ — 11/180
Ткацький навій
74,5
490
0,8
392
0,945


Проборні
ПСМ — 230
Пробрана основа
—
79,445
0,985


Вузлов’яз.
УП — 5
Прив’язанаоснова
500
1779,3
0,45
800,689
0,985


Ткацькі
СТБ — 2-180
Сурова тканина
240
7,579
0,85
6,579
0,94


Бракувальні
Б — 180
Рулон тканини
50
3000
1500
0,97




Розрахунок норм витрат
пряжи
Норма витрати основної
пряжі на 100 м тканини, кг:
   кг/100м (1.15)
де:  — витрата пряжі на 100м
відповідно по основі та утоку;
   — маса ниток відповідно основи та
утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;
   — уробітка відповідно ниток основи
та утоку.
Норма витрати утокової
пряжі на 100 м тканини:
   кг/100м (1.16)
де:  — витрата пряжі на 100м
відповідно по основі та утоку;
   — маса ниток відповідно основи та
утоку на 100 погонних метрів сурової тканини;
   — уробітка відповідно ниток основи
та утоку.
Визначаємо тип
тканини:
  16 – важка тканина
12,896+10,853=23,749
≥ 16
1.3 Розрахунок
коефіцієнта працюючого обладнання
З метою
забезпечення високого рівня надійності роботи технологічного обладнання
передбачені у плановому порядку періодичні зупинки машин для проведення капітального та середнього
ремонту. Зв’язана з ремонтом втрата часу та зупинка виготовлення продукції
враховується на підприємствах у вигляді проценту планових зупинок.
Для того, щоб розрахувати
коефіцієнт роботи обладнання необхідно знайти планові зупинки верстата при
капітальному, середньому та поточному ремонті, а також планові зупинки при
скороченому робочому дні підлітків та жінок, які мають грудних дітей, а також
зупинки верстату через інші причини.
Коефіцієнт працюючого
обладнання визначається за наступною формулою:
   (1.17)
  
де а – відсоток планових
простоїв верстата.
  , % (1.18)
  
де   — відсоток простоїв через
капітальний ремонт;  — відсоток
простоїв через середній ремонт;  —
відсоток простоїв через поточний ремонт; 1,5%;  —
відсоток простоїв через скорочений робочий день підлітків та жінок, які мають
грудних дітей; 0,375%  — відсоток простоїв через інші
причини; 0,5%.
Кількість днів роботи за
рік:
   днів (1.19)
де   — кількість днів у році
відповідно календарних, вихідних, святкових.
Годинний фонд часу:
  , год/рік (1.20)
де   — кількість змін;   — тривалість однієї зміни.
Періодичність
капітального та середнього ремонтів складає (для важкої тканини та легкої ,
вибирається з додатків):
  = 36
  = 6
Норма часу:
  =234
  =117
Кількість робітників:
  3
Тривалість простою через
капітальний ремонт:
  годин=9днів+6годин (1.21)
де   — норма часу на
капітальний ремонт;
   — кількість робітників, які
проводять ремонт.
Тривалість простою через
капітальний ремонт також визначається:
  , год. (1.22)
де   — тривалість капітального
ремонту;
   — час роботи за дві зміни (16 годин)
  ; годин (1.23)
   годин
Відсоток простою через
капітальний ремонт:
  , % (1.24)
  
Тривалість простою через
середній ремонт:
  ,год. (1.25)
  годин=4дня+7годин
Число середніх ремонтів
складає:
   (1.26)
  
Тривалість простою через середній ремонт визначається:
  ;годин
  
Відсоток простою через
середній ремонт:
  , % (1.27)
  
1.4 Розрахунок
пропорційності обладнання
Спряженість обладнання
розраховується для того, щоб забезпечити безперервність роботи ткацького цеху і
встановити правильне співвідношення у потужності всіх підготовчих відділів, які
приймають участь у підготовці напівфабрикатів. Під час розрахунку обладнання
проборного відділу враховують відсоток проборки і прив’язування основ (10%
основ пробирається, 90% — прив’язується), при цьому кількість напівфабрикатів
за 1 год. відповідно при пробиранні і прив’язуванні визначається:
Кількість машин у
заправці визначається за формулою:
   (1.28)
  
   
   
  
   
  
Кількість машин у
заправці округлюємо до цілого числа.
Дані розрахунку
спряженості обладнання заносяться у табл. 1.3.
Таблиця 1.3 Розрахунок спрягомості устаткування



















































Перехід
Годинна потреба в напівфабрикатах, кг/год
Норма продуктивності машини, кг/год
КПО
Кількість машин в роботі
Кількість машин в заправці
Принято до установ-ки


Перемотування

Вм=242,646


Нм

0,965

Мр.=2,582


Мз.м=2,676

3


Снування

Вс=242,452


Нс

0,975

Мр.с=0,77


Мз.с=,7897

2


Шліхтування

Вшл=241,743


Ншл

0,945

Мр.шл=0,617


Мз.шл=0,653

2


Пробирання

Впр=241,573


Нпр

0,985

Мр.пр=0,608


Мз.пр=0,617

2


Прив’язування

Вузл=241,573


Нузл

0,985

Мр.уз=0,273


Мз.уз=0,277

1


ПКД

Впку=2051,557


Нпку

0,97

Мр.пку=1,368


Мз.пку=1,4

2




1.5 Розрахунок виробничої програми
Планування обсягу
виробництва здійснюється на основі розробки виробничої програми. У ній
відображається асортимент і якість продукції, режим роботи підприємства,
продуктивність обладнання за видами продукції: в уточинах, погонних і
квадратних метрах; випуск сурової тканини за рік, кількість сировини і т.д. Кількість верстато-годин у заправці:
  , тис. ст-год (1.29)
  
де  — кількість заправлених
ткацьких верстатів.
Кількість верстато-годин
у роботі:
  , тис. ст-год. (1.30)
  
Випуск тканини за рік
(м):
  , тис.м (1.31)
  
де  — планова продуктивність
ткацького верстату, м/год
Випуск тканин за рік (  ):
  , тис.   (1.32)
  
Випуск тканини за рік
(уточини):
  , млн.ут. (1.33)
  
Потреба в основній та
утоковій пряжі за рік визначається за формулою:
  , кг/рік. (1.34)
  
  
де  — випуск сурової тканини за
рік, м/рік;
  — маса відповідно основної та
утокової пряжі з відходами, кг.
Потреба в основній та
утоковій пряжі за годину визначається:
  , кг/год (1.35)
  
  
Розрахунки виробничої
програми зведені до таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 Виробнича програма ткацького цеху



























Назва тканини
Артикул
Лінійна щільність ниток
Щільність тканини на 10 см
Кількість машин у заправці
Режим роботи


Осн.
Ут.
Осн.
Ут.

Кіл-сть змін,  


Годин у зміну,  


Роб. днів у році,  

Годин роботи за рік


Полотно пістряво- тканне
4784
29
29
226
190
264
2
8
252
4032


























Заправ. верстато-годин (тис.)
КРО

Відпрац.
верстато-годин (тис.)

Планова продуктивність ткацького верстату
Випуск сурової тканини за рік


м/год
ут.

  

тис. м
млн. ут.

тис.  



1064,148
0,94
1000581,12
6,442
12499,2
—
6445,744
12246,914
10812,736



























Витрата пряжі на 100м
Потреба пряжі за рік, т/рік
Потреба пряжі, кг/год


Осн
Ут.
Всього
Осн.
Ут.
Всього
Осн.
Ут.
Всього


12,896
10,853
23,749
831,243
699,557
1530,8
206,161
173,501
379,662




Розділ 2. Розрахунок
плану по праці і кадрам
Розрахунок
чисельності персоналу та фонду заробітної плати має на меті розрахунок
чисельності робочих основного виробництва, та пов’язаного з нею фонду оплати
праці усіх працюючих та техніко-економічних показників використання робочої
сили та зарплати.
План з праці та зарплаті
є одним із найважніших розділів річного плану. Від цього розділу залежать
витрати на виробництво та у більшій частині обсяги випуску продукції.
Чисельність працюючих
визначається за
формулою:
Чя =Мз
/ Но (2.1)
для ткача:
Чя   чол.
де Чя – явочна
чисельність працюючих;
Мз – кількість
заправленого обладнання;
Но – норма
обслуговування машини, веретен (камер);
Відпрацьовано
людино-годин за вечір визначається:
   (2.2)
для ткача:
  
де  — кількість робітників в
одній зміні.
Відпрацьовано
людино-годин за ніч:
   (2.3)
  
Відпрацьовано
людино-годин всього:
   (2.4)
  
Заробітна плата основна й
додаткова розраховується за наступними формулами.
Тсмін = ЗПмін*12
/ Др * tзм (2.5)
Тсмін  
де Тсмін –
тарифна ставка мінімальна;
ЗПмін –
заробітна плата мінімальна;
Др – дні
роботи за рік;
tзм — кількість часів роботи у зміну.
Тарифна ставка і-го розряду:
   (2.6)
для ткача:
  
де  — тарифна ставка і-го розряду;
  — коефіцієнт тарифної ставки (для 1-го розряду — 1,000; для 2-го – 1,100; для 3-го – 1,220;
для 4-го – 1,360; для 5-го – 1,560; для 6-го – 1,820).
Для читстильщика
по доходу зі шкідливими умовами:
  
Розцінка розраховується
за формулою:
   (2.7)
для ткача 5-го
розряду:
  
де  — норма виробки, м/год.
Добовий випуск,
м:
    (2.8)
для ткача:
  
де Вс
— випуск сурової тканини за рік, тис.м; Кзм – тривалість змін.
Заробітна плата
(відрядно-преміальна система оплати) розраховується:
  грн./м (2.7)
для ткача:
  
де В — добовий випуск, м.
Премія розраховується за
наступною формулою:
   грн. (2.8)
для ткача:  
де  — відсоток премії, %.
Заробітна плата
(почасово-преміальна система) розраховується:
   грн. (2.9)
для чистильщикыв по
доходу:  
де   — відпрацьовано
людино-годин всього.
Норма обслуговування
чистильщика верстатів:
   верстатів (2.10)
по доходу:
   
де   — тривалість зміни, хв.;
  — коефіцієнт завантаженості
чистильщика;
  — норма часу, хв(по графіку:35 хв; по доходу:35 хв;
по обмахуванню:10 хв).
Періодичність чистки по
доходу основ:
   (2.11)
  
Кількість машин, які
обслуговує чистильник :
  , верстатів (2.12)
по доходу:
  
по графіку:
  
по обмахуванню:
  
Таблиця 2.1
  
  
Таблиця 2.2 Місячний фонд заробітної плати ткацького цеху


























































Види зарплати
Структура %
І
ІІ
ІІІ
ІV
Всього


1. Годинний фонд зарплати
91,15
6333,324
1681,471
143,891
101,391
8260,077


2. Доплата за простої
0,41
25,967
6,894
—
—
32,861


3. Доплата підліткам
0,32
20,267
5,381
0,46
—
26,108


4. Денний фонд
91,88
6379,558
1693,746
144,351
101,391
8319,046


5. Оплата відпусток та інші виплати
8,12
518,02
137,532
11,721
8,233
675,506


6. Місячний фонд
100
6897,578
1831,278
156,072
109,624
8994,552


7. Місячний фонд за рік
—
1738189,656
461482,056
39330,144
27625,248
2266627,104




Таблиця 2.3 Місячний фонд
заробітної плати ткацького виробництва


























































Види зарплати
Структура %
І
ІІ
ІІІ
ІV
Всього


1. Годинний фонд зарплати
91,15
9313,718
2472,751
211,604
149,104
12147,172


2. Доплата за простої
0,41
38,187
10,138
—
—
48,325


3. Доплата підліткам
0,32
29,804
7,913
0,677
—
38,394


4. Денний фонд
91,88
9381,703
249,626
212,281
149,104
12233,891


5. Оплата відпусток та інші виплати
8,12
761,794
202,253
17,237
12,107
993,391


6. Місячний фонд
100
10143,497
2693,056
229,518
161,212
13227,282


7. Місячний фонд за рік
—
2556161,259
678650,082
57838,447
40625,365
3333275,153




Розділ 3. Розрахунок
плану по собівартості, прибутку і рентабельності
У цьому розділі наведений
розрахунок балансу сировини для виготовлення тканин по типу арт. 4784, а також
розрахунок витрат на шліхтувальні матеріали, амортизаційних відрахувань, розрахунок
вартості на утримання устаткування, витрат на стисле повітря, розрахунок
потреби в електроенергії, витрат на деталі і матеріали по середньому і
капітальному ремонту, а також розрахунок вартості основних фондів. Планування
собівартості, тобто грошових затрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією
запланованої для випуску продукції, є одним з найважливіших розділів річного
плану підприємства. Витрати на виробництво розраховуються на основі технічно та економічно
обґрунтованих нормативів. Затрати різного типу у собівартості для зручності
обліку і наступного аналізу об’єднані у кілька груп. Так, однорідні за
економічним змістом елементи затрат об’єднані у кошторисі виробництва. Крім цього, затрати групуються по статтям калькуляції у
залежності від цільового призначення і місця використання. Сума всіх затрат
утворює собівартість обробки, а разом із сировиною – виробничу собівартість.
Додавання позавиробничих витрат дає повну собівартість продукції.
3.1 Кількість
напівфабрикатів по переходам з урахуванням відходів
Кількість напівфабрикатів
по переходам з урахуванням відходів представлені в таблиці 3.1
Таблиця 3.1




















































































Перехід
Всього, %
У тому числі по видам
Крім того, пух
Вихід напівфабрикатів по переходах, %


Путанка
Кінці
Підметь


М’які
Клеєні



Основа:
— перемотування

0,014
0,0126
—
—
0,0007
0,0007
99,986


— снування
0,005
0,2628
—
—
0,00025
0,00025
99,981


— шліхтування
0,292
—
0,196
0,097
—
—
99,689


— пробирання та прив’язування

0,01
0,06

—
—

0,0033
0,01998

—
—

99,679
99,619



— ткацтво
0,11
—
—
0,0366
—
—
99,509


Всього:
0,492
0,275
0,196
0,157
0,00095
0,00095
—


Уток:
— перемотуван.
0,014
0,0126
—
—
0,0007
0,0007
99,986


— ткацтво
0,042
0,036
—
—
0,0021
0,0021
99,944


Всього:
0,056
0,0486
—
—
0,0028
0,0028
—




3.2 Розрахунок балансу
сировини
Таблиця 3.2 Баланс
сировини у ткацькому виробництві



















































Елементи балансу
Кількість, т
Ціна за 1т, грн..
Вартість, тис. грн..
Елементи балансу
Кількість, т
Ціна за 1т, грн..
Вартість, тис. грн..


Надійшло у виробництво
Отримано з виробництва


Основа для фону тканини
831,243
11,96
9941,662
Сурова тканина
1550,294
—
18292,377


Основа для крайки тканини
80,894
—
—

Відходи:
— основи
путанки
кінці
— утоку путанка
підметі і пуху


2,286
3,022
0,34
0,055


2,034
3,533
2,058
—


4,65
10,677
0,67
—



Уток
699,557
11,96
8366,702


Залишковий приклей
24,8597
—
—
Всього відходів
5,703
—
15,987


Всього
1555,997
—
Всього
1555,997
—
18308,364


Сувора тканина в метрах

6445,744
Втк


283,79
на 100м

18292,377




Видимий приклей:
  , % (3.1)
  
де  — істинний приклей, %.
Кількість приклею
визначається:
  , т (3.2)
  
Кількість залишкового
приклею:
  , т (3.3)
  
Кількість відходів
путанки по основі:
   , т (3.4)
  
де   — відходи путанки по
основі, %;
   — потреба в основній пряжі за рік,т.
Кількість відходів м’яких
кінців по основі:
  , т (3.5)
  
Кількість відходів
путанки по утоку:
  , т (3.6)
  
де  — відходи путанки по утоку,
%;
   — потреба в утоковій пряжі за рік,
т.
Кількість підметі і пуху:
  , т (3.7)
  
де  — відходи підметі і пуху по
основі, %;
  — відходи підметі і пуху по утоку, %.
Кількість сурової тканини
визначається:
  , т (3.8)
  
Собівартість сурової
тканини:
  , тис. грн. (3.9)
де  — ціна основи, тис. грн.;
  — ціна утоку, тис. грн.
Ціна сурової тканини на
100м:
  , тис. грн (3.10)
де  — річний випуск сурової
тканини, м.
3.3 Розрахунок затрат на
шліхтувальні матеріали
Розрахунок затрат на
шліхтувальні матеріали приведений у таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 Розрахунок
затрат на шліхтувальні матеріали


















































Назва матеріалів
Норма витрат кг/1т основи, % від крохмалю, від пряжі
Кількість основи, т
Кількість матеріалів, кг
Ціна за 1кг, грн.
Вартість, тис. грн.


1. Крохмаль
0,31
831,243
2576,853
4,50
13,335


2. Соняш. Олія
0,29
2,577
7,473
4,00
0,034


3. Сечовина
0,79
2,577
20,358
1,15
0,0269


4. Триетанол-амід
0,29
2,577
7,473
8,58
0,074


5. Парафін
0,004
831,243
33,2497
11,82
0,452


6. Всього
—
—
—
—
13,922


7. Всього з урахуванням ТЗВ (10%)
—
—
—
—
15,314




3.4 Розрахунок
амортизаційних відрахувань
Таблиця 3.4 Розрахунок амортизаційних відрахувань


































































































Назва машини
Марка машини
Кіл-ть машин
Ціна 1машини, тис. грн.
Вартість, тис. грн.
Балансова вартість, тис. грн.
Норма амортиза-ції, %
Сума аморт. відрахувань, тис. грн.


Мотальна
М — 150-2
3
39,920
119,76
145,149
15
21,772


Снувальна
СП — 180
2
23,800
47,6
57,691
15
8,654


Шпулярник
Ш — 616-2
1
21,040
21,04
25,5
15
3,825


Шліхтув.
ШБ — 11/180
2
19,792
39,584
47,976
15
7,196


Проб. верстат
ПСМ — 230
2
13,280
26,56
32,19
15
4,826


Вузлов’яз.
УП — 5
1
19,480
19,48
23,6097
15
3,542


Ткацький верстат
СТБ — 2-180
264
29,000
7656
9279,072
15
1391,861


Бракув.-облікова
Б — 180
2
14,900
29,8
36,1176
15
5,418


Всього
—
—
—
7959,824
9647,305
—
1447,097


Цех. Транспорт
—
—
—
—
96,473
25
14,471


Всього
—
—
—
—
9743,778
—
1461,568




Розрахунок амортизаційних
відрахувань ведеться за наступними формулами. Вартість певного типу машин визначається за формулою:
  , тис. грн. (3.11)
де  — кількість машин;
  — ціна однієї машини, тис. грн.
Сума амортизаційних
відрахувань:
  , тис. грн. (3.12)
де  — балансова вартість, тис.
грн.;
Н – норма амортизації, %.
Балансова вартість
цехового транспорту визначається:
  , тис. грн. (3.13)
3.5.Розрахунок виробничих
площ
Таблиця 3.5






























































Переходи
Марка машини
Кількість машин

Питома площа під однією машиною,  


Загальна площа цеху,  



Склад пряжі
—
—
940
940


Мотальний
М — 150-2
3
100
300


Снувальний
СП — 180,Ш — 616-2
2
200
400


Шліхтувальний
ШБ — 11/180
2
350
700


Проборний
ПСМ — 230
2
400
800


Ткацький
СТБ — 2-180
264
13,509
3566,376


ПКВ
Б — 180
2
500
1000


Склад сурової тканини
—
—
770
770


Всього
—
—
—
9416,376


АПК
—
—
—
1694,948


Всього
—
—
—
11111,324




3.6 Розрахунок затрат на
пар та гарячу воду
Затрати на технічну воду
розраховуються:
  , тис. грн. (3.14)
  
де  — випуск сурової тканини за
рік, млн. уточин.
Кількість пари на
шліхтування основи:
  , Гкал (3.15)
  
де  — норма витрат пару (  =1,72 кг/кг основи).
Кількість гарячої води на
опалення будівлі:
  , Гкал (3.16)
  
де  — норма витрат гарячої води
(  =0,058 Гкал/  );
S – загальна площа будівлі,  .
Загальні витрати на воду
і пар:
  , тис. грн. (3.17)
  
де  — ціна пари і води,
грн./1Гкал.
3.7 Розрахунок затрат на
стисле повітря
Розрахунок затрат на стисле
повітря приведений у таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 Розрахунок
затрат на стисле повітря





































Назва машини
Марка машини

Норма затрат на 1м,  

Відпрацьовано маш.-год., тис.

Кількість стиснутого повітря, тис.  


Ціна за 1  , грн.

Загальна сума, тис. грн.


Мотальна
М — 150-2
1,0
12,096
112,096
0,084
1,169


Шліхтувальна
ШБ — 11/180
13,5
8,064
108,864
0,084
10,516


Ткацький верстат
СТБ — 2-180
0,7
1064,448
745,114
0,084
71,978


Всього
—
—
—
—
—
83,663




3.8 Розрахунок затрат на
електроенергію
Таблиця 3.7 Розрахунок
потреби в електроенергії


























































































































Переходи
Марка маш.
Кількість маш.
Встановл. потужність ел.двигуна, кВт
Коеф. завантаж. ел.двигуна
Кількість годин роботи, год.
Коеф. одночас-ності
Коеф. використ. ел.мережі
ККД трансформ.
Загальна потреба в ел.енергії, тис. кВт-год


Мотальний
М — 150-2
3
9,6
0,9
4032
0,869
0,98
0,95
97,5496


Снувальний
СП — 180
2
7,5
0,9
4032
0,439
0,98
0,95
25,667


Шліхтувал.
ШБ — 11/180
2
32,14
0,9
4032
0,757
0,98
0,95
189,664


Вузлов’яз.
УП — 5
1
0,1
0,9
4032
0,443
0,98
0,95
0,173


Ткацький
СТБ — 2-180
264
3,0
0,9
4032
0,799
0,98
0,95
2466,524


ПКВ
Б — 180
2
0,8
0,9
4032
0,485
0,98
0,95
3,025


Всього
—
—
—
—
—
—
—
—
2782,603


Цех. транспорт
—
—
—
—
—
—
—
—
27,826


Кондиціюв.
—
—
—
—
—
—
—
—
414,313


Освітлення
—
—
—
—
—
—
—
—
1313,139


Всього
—
—
—
—
—
—
—
—
4537,881




Електроенергія на рух
визначається:
  , тис. кВт-год. (3.18)
  
  
  
  
  
  
де  — встановлена потужність
електродвигуна, кВт;
  — кількість машин у заправці;
  — коефіцієнт завантаження
електродвигуна;
  — кількість годин роботи за рік, год.
  — коефіцієнт одночасності;
  — коефіцієнт використання
електромережі;
  — коефіцієнт корисної дії
трансформатора.
Коефіцієнт одночасності
визначається:
   (3.19)
  
  
  
  
  
  
Енергія на кондиціювання:
  , тис. кВт-год. (3.20)
  
де Н – норма витрат на
кондиціювання
  — виготовлення сурових тканин за рік,
млн. уточин.
Енергія на освітлення:
  , тис. кВт-год. (3.21)
  
де  — норма витрат на
освітлення виробничих приміщень (  = 31
кВт);
  — норма витрат на освітлення АПК (  = 40 кВт);
  — виробнича площа,  ;
  — площа АПК,  ;
  — кількість годин освітлення АПК,
год.
Затрати на
електроенергію:
  , тис.грн. (3.22)
  
3.9 Розрахунок затрат на
ремонт обладнання
Затрати на ремонт
розраховуються за наступною формулою:
  , тис. грн. (3.23)
  
де  — затрати на капітальний
ремонт, тис. грн.;  — затрати на середній ремонт, тис.
грн.;  — затрати на поточний ремонт, тис.
грн.
Витрати на поточний ремонт:
  , тис. грн. (3.24)
  
де  — місячний фонд за рік ІІ
групи всього виробництва, тис. грн.
Відрахування від
заробітної плати визначаються за наступною формулою:
  , тис. грн. (3.25)
  
де % Відрах. = 39,55%.
Витрати на капітальний та
середній ремонти визначаються:
  , тис. грн. (3.26)
де   — періодичність ремонтів
(кількість капітальних ремонтів за рік);
ДМ – витрати на деталі і
матеріали.
Розрахунок затрат на
ремонт обладнання наведений у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 Розрахунок
затрат на ремонт обладнання


















































Найменування обладнання
Кількість машин у заправці
Періодичність капітальних ремонтів, років
Кількість капітальних, машино-ремонт
Норма витрат на 1 капітальний ремонт, грн.
Річні витрати, грн.


Мотальна
3
36/12 = 3
3/3 = 1
350
875


Снувальна
2
36/12 = 3
2/3 = 0,667
551
918,793


Шліхтувальна
2
36/12 = 3
2/3 = 0,667
335
558,613


Вузлов’язальна
1
36/12 = 3
2/3 = 0,333
157
130,703


Ткацький верстат
264
36/12 = 3
288/3 = 88
1250
275000


Бракувальна
2
60/12 = 5
2/5 = 0,4
70
70


Всього
—
—
—
—
277553,109




Кількість капітальних
ремонтів за рік визначається:
   (3.27)
де  — періодичність капітальних
ремонтів.
3.10 Транспортні витрати
Витрати на утримання і
експлуатацію обладнання визначаються:
  , тис. грн. (3.28)
  
де А – амортизація
транспортних засобів, тис. грн.;
  — затрати на рухому енергію, тис.
грн.;
  — затрати на ремонт транспортних
засобів (50% від А), тис. грн.;
  — заробітна плата транспортних
робітників, тис. грн.
Таблиця 3.9














Назва затрат
Сума, тис. грн.


1. Амортизаційні нарахування
1447,097


2. Витрати на рухому енергію
1394,877


3. Затрати на ремонт обладнання
1734,563


4. Транспортні витрати
215,705


5. Витрати всього на УЕО
4792,242




3.11 Цехові витрати
Цехові витрати
розраховуються за формулою:
  , тис. грн. (3.29)
  
де %З – відсоток затрат
(35-45%).
3.12 Загальногосподарські
витрати
Загальногосподарські
витрати Визначаються за наступною формулою:
  , тис. грн. (3.30)
  
де %З – відсоток затрат
(65-75%).
3.13 Позавиробничі
витрати
Ця стаття калькуляції
розраховується за формулою:
  , тис. грн. (3.31)
  
де %З – відсоток затрат
(1,5 – 3 %);
  — виробнича собівартість, тис. грн.
3.14 Складання
калькуляції собівартості тканини арт.
Вартість на 100 м визначається:
  , грн. (3.32)
  
Ціна за одиницю
продукції:
  , грн. (3.33)
  
де  — повна собівартість на 100 м, грн.
Таблиця 3.10 Калькуляція
собівартості тканини арт. 4784























































Статті затрат
Собівартість
Структура,%


Випуску, тис. грн.
На 100 м, грн.


 Випуск за рік, тис. м
6445,744
—
—


І Сировина (з відрахуванням відходів)
18292,377
283,79
58,59



ІІ Обробка
Допоміжні матеріали (на технологічні цілі)
Пар і паливо технологічні
Заробітна плата основна і додаткова виробничих робітників
Нарахування на заробітну плату
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
Цехові затрати
Загальногосподарські витрати


15,314
644,378
2556,161
1010,962
4792,242
1939,574
1357,702


0,238
9,997
39,657
45,684
74,347
30,091
21,064


0,049
2,064
8,187
3,238
15,349
6,212
4,349



 Усього обробка
12316,333
191,077
39,449


Виробнича собівартість (І+ІІ)
30608,71
474,867
98,04


ІІІ Позавиробничі витрати
612,174
9,497
1,96


Повна собівартість (І+ІІ+ІІІ)
31220,884
484,364
100


Ціна за одиницю продукції
—
557,019
—


Вартість реалізованої продукції
35904,017
—
—


Прибуток
4683,133
—
—


Рентабельність продукції, %
15
—
—


Затрати на 1 грн. товарної продукції, коп.
86,957
—
—




Вартість реалізованої
продукції визначається:
  , тис. грн. (3.34)
  
Рентабельність продукції
визначається:
  , % (3.35)
  
де Пр – прибуток,
тис.грн.
Затрати на 1грн. товарної
продукції:
  , коп. (3.36)
  
Розділ 4. Розрахунок
техніко-економічних показників ефективності роботи фабрики та їх аналіз
4.1 Техніко-економічні
показники з праці та заробітної плати
Чисельність робітників за
списком:
   , чол. (4.1)
  
Де Чя — явочна
чисельність робітників;
Н — процент не виходів.
Продуктивність праці:
   , грн. (4.2)
  
Середньогодинна заробітна
плата:
   , грн. (4.3)
  
Середньоденна заробітна
плата:
  , грн. (4.4)
  
Середньомісячна заробітна
плата:
   , грн. (4.5)
  
4.2 Вартість реалізованої
продукції
Вартість реалізованої
продукції розраховується за формулою (3.34):
  , тис. грн.
  
4.3 Прибуток
Прибуток річний
визначається за наступною формулою:
  , тис. грн. (4.6)
  
де С – собівартість
продукції, тис. грн.
4.4 Вартість основних
виробничих фондів
   (4.7)
  
4.5 Рентабельність
Рентабельність є міра
ефективності роботи виробництва (фабрики) і розраховується як відношення
результату до витрат.
4.5.1 Рентабельність
продукції
Рентабельність продукції
показує прибутковість продукції, що випускається і розраховується за формулою:
  , % (4.8)
  
4.5.2 Рентабельність
продажів
Рентабельність продажів
(рентабельність по ціні) розраховується:
  , % (4.9)
  
4.5.3 Рентабельність
виробництва
Рентабельність
виробництва розраховується за формулою:
  , % (4.10)
  
де  — нормовані оборотні кошти
(30 % від Фср).
4.6 Фондовіддача
Фондовіддача показує
скільки продукції отримано у виробництві на 1грн. використаних при цьому ОВФ і
розраховується за формулою:
   , грн. (4.11)
  
де Т – товарна продукція.
4.7 Фондоємність
Фондоємність показує
скільки буде потрібно ОВФ для виробництва продукції на 1 грн. і розраховується:
   (4.12)
  
4.8 Прибуток з гривні ОВФ
Прибуток з гривні ОВФ
характеризує, який прибуток одержує виробництво з 1грн. вкладених ОВФ, і
розраховується за формулою:
   (4.13)
  
4.9 З’єм продукції з
одного метра квадратного виробничої площі
Даний показник
розраховується за формулою (у натуральному вираженні):
   (4.14)
  
де В – річний випуск,
тис. м;
S – площа цеху (виробництва і т.д.),  ;
З’єм продукції
розраховується за формулою (у вартісному вираженні):
   (4.15)
  
4.10 Термін окупності
Термін окупності
характеризує період, за який вкладені в проект інвестиції окупляться.тІнвестиції в розрахунках
розраховуються спрощено, виходячи зі співвідношення:  — 80 %; І —
100 % , де І – інвестиції.
  
Термін окупності інвестицій, як показник їхньої
ефективності, розраховується:
   (4.16)
  
де  — середньорічний приведений
чистий доход.
4.10.1 Чистий прибуток
  , тис. грн. (4.17)
  
де Под – обов’язкові
виплати (податки), 30 % від Пр.
4.10.2 Чистий доход
  , тис. грн. (4.18)
  
де А – амортизація
(амортизація обладнання плюс амортизація транспортних засобів та інших ОВФ).
Загальна амортизація
складає:
  , тис. грн. (4.19)
  
де  — амортизація обладнання,
тис. грн.
4.10.3 Приведений чистий
доход (грошовий потік)
   , тис. грн. (4.20)
  
  
  
  
  
де  — коефіцієнт дисконтування.
4.10.4 Коефіцієнт
дисконтування
   (4.21)
  ; 
  ; 
  ; 
  ;
  
де Е – ставка дисконту;
t — відповідний рік розрахунку.
За п’ять років існування
проекту сумарний приведений чистий прибуток складе: табл.4.1
Таблиця 4.1 Сумарний
приведений чистий прибуток












































Показник
1 рік
2 рік
3 рік
4 рік
5 рік


Прибуток, тис. грн.
4683,133
4683,133
4683,133
4683,133
4683,133


Чистий прибуток, тис. грн.
3278,193
3278,193
3278,193
3278,193
3278,193


Амортизація, тис. грн.
1973,117
1973,117
1973,117
1973,117
1973,117


Чистий доход, тис. грн.
5251,31
5251,31
5251,31
5251,31
5251,31


Приведений чистий доход, тис. грн.
4566,539
3969,990
3455,362
3003,749
2609,901


Сумарний приведений чистий доход, тис. грн.
4566,539
8536,529
11991,831
14995,64
17605,541




4.11 Індекс прибутковості
Індекс прибутковості
характеризує прибутковість проекту.
Індекс прибутковості
характеризує не абсолютну, а відносну ефективність інвестицій. Він розраховується
за формулою:
   (4.18)
  
Відповідає нерівності
Іп>1, отже даний проект прибутковий.
Висновок
У даній курсовій роботі
на тему «Вибір плану технологічного процессу виробництва тканини по типу
арт. 4784 на ткацьких верстатах СТБ — 2-180 потужністю 264 верстати»
виконувались розрахунки плану технологічного процессу, коефіцієнта роботи
обладнання, нормувальної карти ткацького верстату, виробничої програми.
У другому розділі була
розрахована чисельність персоналу ткацького цеху, а також заробітні плати
робітників, крім того, розрахований місячний фонд заробітної плати ткацького
цеху та виробництва вцілому. Джерелами для складання плану по праці являються
виробнича программа та нормативні матеріали по формам і системам оплати праці і
т.д.
У третьому розділі було
виконано розрахунок плану по собівартості, прибутку і рентабельності. Також
були розраховані затрати на шліхтувальні матеріали, на пар і гарячу воду,
амортизаційні відрахування, вартість матеріалів на утримання обладнання,
витрати на стисле повітря, електроенергію і ремонт обладнання. На основі всіх
цих розрахунків булла складена калькуляція собівартості тканини арт. 4784.
У четвертому розділі були
розраховані техніко-економічні показники, а саме: вартість реалізованої
продукції, прибуток, вартість основних виробничих фондів, рентабельність
продукції та продажів, фондовіддача, фондоємність, прибуток з гривні ОВФ, з’єм
продукції з 1 м2 виробничої площі, термін окупності, чистий
прибуток, чистий дохід, коефіцієнтдисконтування, індекс прибутковості та ін. За
отриманими даними визначено,що підприємство прибуткове, а термін окупності
складає 5 років.
Список літератури
1. 
Семернікова І.О.,
Мєшкова-Кравченко Н.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник (Курс
лекцій). – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 312с.
2. 
Кедров Б.И.,
Смирнова Ф.П. Экономика, организация и планирование хлопчатобумажного
производства: Учебник для техникумов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.:
Легпромбытиздат, 1990. – 272с.
3. 
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему «Розрахунок норм праці у
ткацькому відділі» з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 /
А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005. – 13с.
4. 
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему «Розрахунок виробничої
програми ткацького цеху» з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец.
091804 / А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 9с.
5. 
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему «Розроблення плану по
праці та кадрам» з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 /
А.М. Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 9с.
6. 
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему «Планування витрат на
сировину» з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М.
Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 6с.
7. 
Методичні
вказівки до виконання практичної роботи на тему «Розрахунок плану з
собівартості» з дисципліни ОПП для студентів 4 курсу спец. 091804 / А.М.
Азовська, І.Ю. Вольвач – Херсон, ХНТУ, 2005.– 17с.
8. 
Хлопкоткачество:
Справочник, 2-е изд., перераб. и доп./Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и
др. Под ред. П.Т. Букаев. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 576с.